Навчи вчителя: як бізнесу співпрацювати з ВНЗ
Державна машина занадто неповоротка, а висококласні кадри потрібні вже зараз
2018 рік став переломним для українських шкіл. Стартувала масштабна реформа системи середньої освіти, яка завершиться в 2030 році. Реформа покликана сформувати принципово нове середовище навчання: в ній діти здобуватимуть навички, необхідні для успішної самореалізації в сучасному світі. А вчителі стануть, перш за все, наставниками, що орієнтуються на індивідуальні потреби кожного учня.
Однак, позитивні зміни стосуються лише початкової освіти. На жаль, вони поки не торкнулися в широких масштабах вищих навчальних закладів. А це саме та ланка освітнього ланцюжка, яка дозволяє талановитій молоді розкривати свій потенціал і будувати кар'єру в рідній країні. Як можна спробувати виправити ситуацію, Mind розповів Максим Почебут, директор освітніх програм EPAM Ukraine, кандидат технічних наук, доцент, віце-президент Асоціації «ІТ України» з питань освіти.
Чому освіта в Україні є все менш популярною? Проблема відтоку студентів закордон сьогодні актуальна, як ніколи. Статистика вражає: за останні 10 років кількість української молоді в зарубіжних вузах зросла в 11 разів. Тільки в минулому році 72 000 студентів вибрали навчання в вузах найближчого «сусіда» – Польщі, яка сьогодні є найпопулярнішим напрямком для абітурієнтів. За прогнозами, до 2020 року ця цифра може досягти 100 000. Дані більш ніж песимістичні. З такими темпами через кілька років в Україні почнеться колосальний кадровий голод у будь-якому бізнесі.
Існування проблеми визнано і на державному рівні. Лілія Гриневич, міністр освіти і науки, зазначає, що першочергове завдання реформування українських вузів – це забезпечення якості освіти. «Не дивлячись на значну проблему з фінансуванням, це не єдина і не ключова причина відтоку студентів за кордон», – зазначила вона на засіданні колегії МОН у січні поточного року. «Вища освіта повинна відповідати і навіть випереджати потреби ринку праці, необхідно формувати готовність до викликів, які з'являться через 3, 5, 10 років».
Відставання контенту і освітніх форм від потреб бізнесу особливо гостро спостерігається у високотехнологічних галузях, зокрема в ІТ-сфері. Темпи розвитку технологій надзвичайно високі. Для того, щоб студенти на момент випуску з навчального закладу відповідали очікуванням роботодавців, навчальні програми, наприклад, повинні бути гнучкими і постійно «еволюціонувати». Перефразовуючи Льюса Керолла: «Для того, щоб залишатися на місці, потрібно дуже швидко бігти. А щоб кудись потрапити, потрібно прискоритися, як мінімум, удвічі». Цей вислів дуже точно характеризує нашу нинішню ситуацію.
Що робити бізнесу? EPAM уже понад 10 років активно співпрацює з 15 провідними технічними вузами країни. Реалізовуючи освітні програми для студентів, компанія «тримає руку на пульсі» і допомагає дотягувати студентів до необхідного рівня сучасного бізнесу. Тішить, що вузи відкриті до співпраці і готові чути роботодавців. Але, незважаючи на це, зрізи знань демонструють невтішну динаміку: рівень студентської підготовки все одно стабільно падає. Фокус лише на студентах не дає бажаного результату.
Професія викладача, особливо – актуальних ІТ-дисциплін, втрачає авторитет і популярність, перш за все, з економічних причин. Різниця між оплатою праці в ІТ-індустрії і вузах – не на користь останніх. Через це найкращі теоретики вважають за краще залишити кар'єру викладача і перейти до практики. На жаль, вони не поспішають повертатися назад за кафедру. І це ще одна складова проблеми: хороший викладач легко може бути чудовим інженером, але далеко не кожен хороший інженер здатний навчати студентів. Крім того, можливості для саморозвитку та освоєння нових технологій на базі вузів у молодих викладачів істотно обмежені. Це також не сприяє самомотивації.
Рік тому в наших внутрішніх освітніх програмах почала реалізовуватися нова ініціатива – стажування для вузівських викладачів ІТ-дисциплін. Її завдання – надати можливість викладачам «прокачати» свої навички в проектному менеджменті, поліпшити компетенції в технологіях і згодом використовувати отримані знання для актуалізації навчальних планів і програм.
Ідея не нова. За основу ми взяли кращі міжнародні практики. Яскравий приклад подібного проекту є у компанії Microsoft – це глобальна програма роботи з університетськими викладачами і шкільними вчителями. Поділюся досвідом, як ми побудували роботу з навчання викладачів на прикладі нашої стажування. Сподіваюся, він буде корисний іншим компаніям, адже в даному випадку недоречно говорити про конкуренцію – для отримання результату потрібно діяти спільно.
Тут варто сфокусуватися на трьох основних рекомендаціях.
Визначте потреби вузів і викладачів. Стимулом для старту проекту стала зустріч з представниками університетів Києва на базі ІТ-асоціації в 2016 році. В результаті обговорення і народилася програма стажування для викладачів і тренерів у Києві, Харкові та Львові в 2017 році на базі офісів EPAM Україна. В рамках першого набору ми сфокусувалися на поліпшенні загальнотехнічних знань і на навчанні основам сучасних бізнес-процесів. Після ми зробили акцент на конкретні технологічні напрямки (Java, тестування ПЗ, Front-end development, .Net) для того, щоб викладачі дисциплін отримували актуальний контент, готовий до впровадження в навчальні модулі.
Часто університети «грішать» тим, що теорія викладається абстрактно, без прив'язки до практики. У процесі нашої взаємодії ми рекомендуємо викладачам «оживляти» суху теорію практикою. Та й студенти зовсім по-іншому сприймають лектора/ментора, який постійно оновлює свої знання. Особливу увагу ми приділяємо проектному навчанню, для того, щоб воно з'явилося вже на етапі університетських програм як невід'ємна частина адаптації до командної роботи в бізнес-середовищі.
Сформуйте прозорий і зрозумілий відбір учасників стажування. Відбір для участі в програмі ми проводимо на базі кафедр, з якими співпрацюємо. Основний критерій для нас – це рівень мотивації викладача. Ефективна робота в даному випадку можлива тільки з тими людьми, для яких важливі знання, а не формальне підвищення кваліфікації. Крім того, ми оцінюємо рівень володіння англійською мовою і перевіряємо технічні знання. Але ці критерії не є відбірковими. Вони слугують орієнтирами для правильної побудови навчальної програми курсу.
Сформулюйте мету освітньої програми. Наша мета – створити потужну спільноту «агентів змін» в освітньому середовищі, які актуалізуватимуть університетські програми і орієнтуватимуть студентів на подальшу роботу. Для представників бізнесу вкрай важливий сильний теоретичний базис з прицілом на практику і правильне уявлення про бізнес-тенденції у наших майбутніх колег. Жодній компанії не вигідно витрачати величезну кількість ресурсів на перенавчання випускників.
Цікаво спостерігати синергію викладачів та інженерів. Коли останні розповідають про якийсь цікавий кейс із практики, а перші – дають зворотний зв'язок, як з викладацької точки зору було б правильніше подати і структурувати матеріал. Учасники стажування з різних міст знайомляться, продовжують активно обмінюватися інформацією, розширюють коло спілкування. Десятки з них вже успішно впровадили новий контент у свої навчальні програми.
За час існування програми в ній взяли участь 122 викладача з 21 ВНЗ України. На перший погляд цифра вражаюча, але в масштабах країни ця кількість мізерно мала. Через ІТ Асоціацію України ми робимо проект більш глобальним, намагаємося «заразити» колег по галузі своїм прикладом, залучити їх до ініціативи. Упевнений, що у нас це вийде, адже навіть маленькі кроки призводять до великих змін.