Шість новацій нового навчального року: до чого варто підготуватися школярам та їхнім батькам

Щороку 1 вересня розпочинається новий етап у житті дітей та їхніх батьків. Кожен новий навчальний рік – особливий, не схожий на попередній. І це переважно завдяки новаціям, впровадженим керівництвом освітньої галузі. Що саме передбачили для школярів у 2025/2026 навчальному році, дізнався Mind.

У школі покращується харчування

З вересня повноцінним безоплатним харчуванням мають забезпечити учнів початкової школи по всій країні, а у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській і Чернігівській областях – ще й школярів 5-11 класів. Це має статися завдяки ухваленій у серпні постанові Кабінету Міністрів України: з держбюджету виділять майже 780 млн грн.

Батькам першокласників виділяють по 5000 грн

Запрацювала нова державна програма соціальної підтримки родин – «Пакунок школяра». Скористатися нею можуть батьки першокласників для придбання канцелярського приладдя, дитячого одягу та взуття. Сума одноразової грошової допомоги – 5000 гривень.

Одержати кошти можна двома шляхами: подати заяву на виплату в «Дії» та обрати банк для відкриття «Дія.Картки» або звернутися до найближчого відділення Пенсійного фонду з письмовою заявою про надання такої допомоги. При цьому необхідно, щоб дані про зарахування дитини до першого класу були внесені до електронної системи АІКОМ – державного реєстру у сфері освіти, а цей реєстр наповнюється поступово. Виплату мають зарахувати на «Дія.Картку» через 14 днів із моменту подання заявки. Від початку реалізації програми на отримання виплати подано майже 98 тис. заяв – це трохи більше за половину від загальної кількості першокласників.

Заяву на отримання виплати в «Дії» або Пенсійному фонді можна подати до 15 листопада, а витратити їх можна протягом 180 днів від моменту зарахування.

Дистанційне навчання не обмежують

У новому навчальному році діти, які перебувають за кордоном, матимуть вибір формату навчання. Обирати можна з:

• поєднання навчання у закордонній школі та українській (одне на вибір: вивчення лише українознавчого компоненту, дистанційна, сімейна або екстернатна форма);
• поєднання навчання в місцевій школі та українському освітньому осередку за кордоном (недільні школи, культурні центри тощо), які визнають в Україні;
• дистанційне навчання лише в українській школі (якщо це не суперечить законам країни перебування).

Раніше МОН намагалося ввести обмеження, наприклад, щодо мінімальної кількості дітей у дистанційному класі. Так, з 1 вересня діти за кордоном мали б навчатися не за повною програмою української школи, а студіювати лише українознавчий компонент – українську мову і літературу, історію та географію України, основи правознавства та захист України. Але в липні міністерство змінило думку і скасувало накази, які передбачали такі нововведення як обов’язкові. Однак рекомендує учням за кордоном вибрати вивчення саме українознавчого компоненту, щоб не перенавантажуватися, поєднуючи таке навчання із відвідуванням місцевих шкіл.

В олімпіадах братимуть участь по-новому

У новому навчальному році учнівські інтелектуальні змагання проходитимуть за оновленими правилами. Причина – набрало чинності нове Положення про олімпіадний і турнірний рух. Передбачена, зокрема, можливість самовисування на перший (початковий) етап олімпіади, без посередництва школи чи вчителів, а також можливість участі українських учнів із-за кордону. Такі учні доєднуватимуться відразу до другого, обласного етапу олімпіади й писатимуть її дистанційно з дотриманням заходів академічної доброчесності.

Роль журі та предметно-методичної комісії теж виписана чіткіше, зокрема, передбачена персональна відповідальність за передчасне розголошення завдань. А замість інтернет-олімпіад будуть STEM-олімпіади – інтелектуальні змагання з дисциплін природничої, математичної, технологічної та інформатичної освітніх галузей серед учнів 9–11 класів шкіл і закладів профтехосвіти.

«Захисту України» навчатимуть серйозніше

Учні 10–11 класів вивчатимуть предмет «Захист України» дві години на тиждень (раніше було 1,5 години) за оновленою програмою. МОН рекомендує відмовитися від практики формування окремих навчальних груп для хлопців і дівчат, адже всі здобувачі освіти мають навчатися в рівних умовах. До 80% часу планують відвести на відпрацювання практичних навичок – переважно в осередках викладання «Захисту України» або під час навчально-польових зборів. За можливості використовуватимуть базу закладів військової освіти, міжшкільних ресурсних центрів, добровольчих формувань територіальної громади.

Пілотуватимуть профільне навчання

30 ліцеїв по всій Україні почали пілотування реформи старшої школи, а саме – нової моделі профільного навчання. У цих ліцеях освітній процес мають організувати так, щоб учні могли самостійно створювати власну освітню траєкторію, обираючи частину предметів і курсів, які вивчатимуть. Причому кількість обов’язкових предметів має зменшуватися, а вибіркових – збільшуватися. Це дуже важливо та цікаво, адже за кілька років усі старшокласники навчатимуться саме у профільних закладах, тож можна побачити, як саме це відбуватиметься. Для забезпечення якісної освіти у цих пілотних ліцеях виділено 500 млн грн, повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

У наступному навчальному році до експерименту мають долучитися ще близько 150 ліцеїв. Планується, що у 2027–2028 роках новий підхід повноцінно запрацює в усіх закладах України.