Більше жодних «бурс»: яке майбутнє чекає на професійну освіту в Україні й до чого тут бізнес
Чи допоможе новий закон залучити бізнес у профтех, осучаснити заклади та зменшити дефіцит кваліфікованих кадрів?
Три з половиною роки повномасштабної війни суттєво вплинули на демографію та ринок праці в Україні, передусім зачепивши найперспективніший прошарок суспільства – молодь. «На жаль, кількісно людей в Україні не більшатиме, – констатує заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній. – Демографічна ситуація є такою, що складність із пошуком персоналу зберігатиметься в України протягом кількох десятиліть».
А країну треба відбудовувати й розбудовувати. І якщо кількість працівників змінити не можна, то цілком можна вплинути на якість їхньої підготовки. Чи допоможе в цьому щойно прийнятий закон про професійну освіту, як тепер називатимуть учнів ПТО (та й власне ПТО) і як саме заклади задовольнятимуть попит ринку, розбирався Mind.
Новий закон
Процитовані вище слова Дмитра Завгороднього, який у МОН опікується профтехом, сказав 21 серпня, виступаючи на освітній конференції «Серпнева-2025». І так зійшлося, що в цей день Верховна Рада України ухвалила новий закон «Про професійну освіту» (№13107-д). Цю подію можна назвати найбільш знаковою для профтехосвіти за останні роки, адже саме цей закон визначить нове бачення сучасної підготовки робітників. Власне, попередній закон набув чинності ще 1998 року, і, попри періодичне внесення до нього правок, уже давно потребував концептуального оновлення.
«Наведу приклад, – продовжує Дмитро Завгородній. – Два роки тому ми вирішили, що в закладах ПТО треба навчати операторів дронів. Єдине, що змогли зробити за рік, – це видати наказ про експеримент, включити до нього шість закладів освіти, ледь-ледь розробити професійний стандарт. Освітній стандарт і досі не розробили». Але завдяки новому закону, запевняє заступник міністра, уже з наступного року будь-який заклад професійної освіти зможе самостійно затвердити програму й навчати керування дронами.
Тож як саме закон реформуватиме професійну освіту?
Від «бурси» до коледжу
«Найперше – ми змінюємо типи закладів. Відходимо від звичної традиції називати професійно-технічні заклади «бурсами» чи ПТУ. Тепер будуть професійні коледжі, військові коледжі, центри професійної досконалості», – розповідає Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Базовим типом закладу стане професійний коледж. Власне, однією з головних ідей закону є формування нової репутації профтехосвіти взагалі й таких закладів зокрема. Базуватися це має на автономії, відкритості процесів управління та реальній співпраці із роботодавцями.
«Професійно-технічна освіта має бути не запасним варіантом, а швидким шляхом до побудови кар’єри або власної справи, до розвитку економіки. Саме тому ми працюємо з бізнесом і громадами як найзацікавленішими бенефіціарами цих змін», – наголошує міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Щоб збільшити популярність профтеху серед школярів, у новому законі передбачено навіть впровадження студентського самоврядування (до цього ті, хто навчався у закладах ПТО, були учнями, а відтепер вони – студенти). Поліпшити імідж закладів у суспільстві покликане й ініційоване МОН створення єдиної айдентики для профтехів, яку розробило професійне дизайн-бюро.
Ліцензія – одна, програм – безліч
Звісно, головною є зміна не форми, а суті. А саме – осучаснення програм підготовки майбутніх робітників.
«Для профтехів і коледжів ми теж змінюємо програми, – наголосила під час виступу на «Серпневій-2025» прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. – І дуже важливо, що до реформи профтехів долучився бізнес; ми разом оновлюємо навчальні програми та активно його залучаємо. Тому що нам дуже важливо, щоб у нас був достатньо високий рівень працевлаштування після завершення навчання в закладах профтехосвіти».
Новий закон «Про професійну освіту» оперативно реагує на потреби ринку, які досить стрімко змінюються, адже він передбачає спрощення процедури ліцензування провадження освітньої діяльності за відповідною професією.
За словами Сергія Бабака, заклад зможе одержати єдину ліцензію на рівень професійної освіти та потім у його межах відкривати будь-які програми. Це дасть змогу значно гнучкіше реагувати на вимоги ринку праці, враховувати те, які саме професійні кваліфікації потрібні робітникам прямо зараз. Ліцензування здійснюватиме Держслужба якості освіти, а подача документів буде значно спрощена.
«Тобто в ідеалі ми маємо протягом 2026 року переглянути всі програми, за якими навчаються у великих закладах професійної освіти», – окреслює коло завдань Дмитро Завгородній.
Випускників оцінюватимуть кваліфікаційні центри
Закон формалізує нові підходи – менш бюрократизовані та більш ліберальні. Що ж тоді стане гарантією по-справжньому високої якості підготовки у професійних коледжах?
Раніше оцінювання результатів навчання проводив сам заклад, який і навчав, і присвоював випускнику кваліфікацію. І в цьому був певний конфлікт інтересів. За новим законом, цим займатимуться спеціально створені кваліфікаційні центри, підпорядковані Національному агентству кваліфікацій.
Цікаво, що заклад освіти зможе й самостійно створити такий центр, але оцінювати власних студентів права не матиме. При цьому оцінювання має відбуватися за професійним стандартом, до розробки якого обов’язково залучаються роботодавці. Які своєю чергою зможуть подати скаргу, якщо виявиться, що оцінки не відповідають реальності.
Це все разом має створити довіру до результатів навчання та гарантувати, що випускник здобув реальні знання й навички.
Фінансова автономія
Комунальні та державні заклади професійної освіти, роз'яснює Сергій Бабак, зможуть утворюватися й функціонувати у формі як бюджетної установи, так і некомерційних товариств. Закон дає право відкривати валютні рахунки, розміщувати депозити, самостійно формувати й використовувати власні надходження, залучати інвесторів.
«Ми надаємо закладам набагато більше свободи: платити вищу зарплату, мати власний штатний розпис, надавати платні послуги, самостійно затверджувати програми та гнучко їх змінювати», – додає Дмитро Завгородній.
Формула розподілу державного фінансування братиме до уваги реальні результати. Йдеться про відсоток випускників, які успішно здобули професійну кваліфікацію в незалежному центрі оцінювання, про відсоток працевлаштованих за спеціальністю (ці дані планують брати з Пенсійного фонду). Орієнтуватимуться також на підтримку пріоритетних спеціальностей, які раз на рік визначатиме Державна служба зайнятості.
Реально дієві наглядові ради
У кожній установі багато чого залежить від керівника. Раніше керівника закладу ПТО призначав його засновник; функціонували й наглядові ради, але вони не мали достатніх повноважень.
Відповідно до нового закону в кожному державному або комунальному професійному коледжі створюється наглядова рада, половина членів якої будуть представниками роботодавців. Саме вони прийматимуть надзвичайно важливі рішення: пропонуватимуть засновнику кандидатуру керівника, затверджуватимуть фінансові плани, погоджуватимуть освітні програми.
Передбачається, що до таких рад увійдуть представники бізнесу, які інвестують у розвиток закладу, беруть участь у дуальній освіті, забезпечують студентам робітничу практику.
«Включаючись в освітній процес, підтримуючи майстрів виробничого навчання підвищенням кваліфікації, підтримуючи заклад необхідним обладнанням, проводячи гостьові лекції, організовуючи екскурсії на виробництво, бізнес підвищує якість підготовки майбутніх працівників. Тобто основний момент – якщо ти хочеш, щоб якість відповідала твоїм вимогам, починай співпрацю з профтехом не на виході, а на старті. Це – універсальний рецепт», – переконана Юлія Єпіфанова, керівниця проєкту «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні».
Покрокова реорганізація
Будь-які зміни правил гри вимагають від людей залученості та набагато більшої роботи, констатує Дмитро Завгородній. Він каже, що для того, щоб закон запрацював, Міністерству освіти і науки треба буде попрацювати над нормативною базою нижчого рівня, наприклад, наказами, а це досить велика робота. Далі в кожній області реорганізують заклади професійної освіти, переглянуть програми, за якими навчаються у закладах, сформують наглядові ради.
А зараз заклади профтехосвіти набирають своїх майбутніх учнів – МОН продовжило вступ до 1 жовтня. Станом на зараз заяви подали 66 180 абітурієнтів, з яких 61 309 – цьогорічні випускники 9 та 11 класів. Зауважимо, що для вступу до закладів профтехосвіти не потрібно складати НМТ. Замість них – співбесіди та творчі конкурси, а рейтинг вступників формують на основі середнього балу шкільного свідоцтва.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
