Минулого року Національний банк розширив можливості використання дистанційної ідентифікації фізосіб через систему BankID. Так, українці можуть дистанційно отримувати банківські та інші послуги, а банки – відкривати рахунки фізособам.
Крім того, з набранням чинності закону «Про електронні довірчі послуги» громадяни отримали змогу підписувати документи за допомогою мобільного пристрою.
Пізніше, наприкінці червня цього року, набрало чинності Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації, яке визначає порядок призначення, визначення структури, функціонування інтегрованої системи електронної ідентифікації, її створення та використання.
Про те, що таке е-ідентифікація, і чим вона може бути корисною бізнесу, розповів Mind голова правління ІнАУ Олександр Федієнко.
На виконання закону «Про електронні довірчі послуги» та Концепції з розвитку електронного урядування в Україні, якими передбачена можливість додаткової ідентифікації, Кабінет міністрів забезпечив систематизацію цієї сфери. Так, уряд розробив Положення про інтегровану систему електронної ідентифікації, затверджене відповідною Постановою, яка набрала чинності 28 червня 2019 року.
Як зазначається на державному сайті Інтегрованої системи електронної ідентифікації – система об’єднує всіх надавачів послуг електронної ідентифікації: електронний підпис, BankID, MobileID. Так, фізичні та юридичні особи можуть отримати доступ до державних електронних послуг.
Припустимо, ви – суб’єкт, який хоче надавати окремі електронні послуги. Для цього вам потрібно розмістити свої послуги на цифровій платформі, яка, з одного боку, забезпечить надання вашому користувачу сервіс з його е-ідентифікації, а з іншого – ви будете захищеним, тому що з вашими сервісами працюватимуть перевірені користувачі.
Вона забезпечує доступну та безпечну е-ідентифікацію та автентифікацію громадян та бізнес-структур у зручний для них спосіб у захищеному кіберсередовищі.
Якщо перейти на більш технічну мову, то електронна ідентифікація – процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. Ідентифікаційні дані особи – унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
Як приклад можна навести сервіс «Кабінет водія». Вочевидь, це найефективніший на сьогодні електронний інструмент, де існує процедура особистої ідентифікації для використання електронних послуг та сервісів.
Єдина система надання послуг – це відкриття ще одного напрямку на ринку, формування майбутніх інтеграторів надання інформаційних послуг та сервісів. Чим більше вони збиратимуть на своїх майданчиках таких сервісів, тим простіше користувачу буде отримати послуги на майданчику агрегатора цифрових послуг.
Сподіваємось, у подальшому, вказані системи об’єднають велику кількість різних платформ, розташованих у різних державних установах.
До речі, така централізація призведе до колосальної фінансової економії щодо обслуговування подібних систем.
Крім того, донедавна користуватися системою могли виключно державні установи, але вже сьогодні до неї можуть приєднатися і комерційні компанії.
Так, система буде корисною для:
Таким чином, інтернет-платформи зможуть організувати процес електронної ідентифікації своїх користувачів (за допомогою електронного підпису, MobileID, BankID). Це повинно усунути надлишкові процеси, пов’язані зі збиранням, управлінням, автентифікацією, авторизацією та верифікацією ідентифікаційних даних.
Окрім того, таким чином комерційні структури зможуть відмовитися від такого ненадійного способу ідентифікації, як надсилання паролю на електронну пошту чи мобільний телефон.
Користувачеві буде достатньо одноразово пройти ідентифікацію у єдиному вікні – і можна одразу потрапити до великої кількості різноманітних електронних сервісів та застосунків. У подальшому переходити між цими системами можна буде без додаткової ідентифікації. Дуже зручно та комфортно, а головне – це заощаджує час користувача.
Зараз часто згадується термін «держава у смартфоні». Ось це – один з прикладів формування таких сервісів.
Громадянам буде забезпечена можливість безперешкодного отримання доступу до інформаційних ресурсів та онлайн-послуги з різних джерел – урядових, приватних, від інших фізичних осіб. Причому цей процес для них відбуватиметься з максимально зниженим ризиком розкрадання персональних даних або шахрайства.
Потрібно розуміти, що гарантом усіх цих сервісів виступає держава. Можливо, ступінь довіри з боку населення до державних установ поки невисокий, але це не має стати на заваді, якщо ми хочемо користуватися електронними послугами.
Так, існують механізми, при яких людина отримуватиме повідомлення, які саме державні установи цікавились певними персональними даними, що належить тієї людини.
Сьогодні потрібно максимально популяризувати користування цифровими послугами, розробити механізми заохочення громадян користуватися ними. Саме це – один з кроків для безболісного та ефективного переходу до насправді цифрової країни.