За статистикою hh.ua, 22% роботодавців не приймають у штат випускників і молодих спеціалістів без досвіду роботи. Причина в тому, що студенти після вишу не готові працювати в реальному бізнесі й не розуміють, як цей бізнес функціонує. Зрештою, студентам потрібен курс адаптації до справжньої роботи та бізнесу, щоб розвинути ті soft skills, які не надають виші.
Відтак бізнес все частіше замислюється про програми адаптації для студентів. Про те, яких навичок не вистачає сучасним випускникам, як вони можуть їх розвинути, як в цьому допомагає великий бізнес і що йому необхідно, щоб робити це активніше, Mind розповіла HR-директор ПАТ «Укртелеком» Тетяна Петрук.
Липень – місяць вступних кампаній в українські виші. Тож для випускників шкіл та їхніх батьків вибори до Верховної Ради поступилися місцем не менш важливим для них виборам – навчального закладу. Професійна спеціалізація – один з найважливіших виборів у житті дорослої людини, адже те, чому навчаємось у виші, безпосередньо вплине на майбутнє працевлаштування. У теорії виш має надати студентам знання й навички, необхідні у подальшій роботі. На жаль, теорія далека від практики.
Хоча за дослідженням universitas.21 Україна входить у топ-10 країн, які найбільше витрачають на навчання порівняно до ВВП, та лише третина української молоді вважає, що навчання й навчальні заклади країни відповідають потребам сучасного ринку праці. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Центром «Нова Європа» та Фондом ім. Фрідріха Еберта спільно з GfK Ukraine.
Насправді неготовність студентів до роботи в реальному бізнесі – це не суто українська проблема, а світовий тренд. Згідно з дослідженням QS Global Employer Survey 2018, під час якого опитали понад 11 000 респондентів по всьому світу, роботодавці не задоволені тим, наскільки студенти опанували необхідні в роботі навички. Зокрема, потребують покращення п’ять найважливіших для роботодавців навичок: розв'язання проблем, робота в команді, спілкування, адаптивність та вміння налагоджувати робочі стосунки.
При цьому випускники не розуміють, які саме якості цінують роботодавці. Наприклад, вони переоцінюють важливість креативності й лідерських якостей і недооцінюють адаптивність та вміння працювати в команді.
Суттєвою проблемою абсолютно всіх випускників є відірваність знань від практики. Наблизити теоретичні знання вишів до практичних вимог роботодавця може дуальна освіта, яка передбачає поєднання навчання у виші з навчанням на робочих місцях.
Надихнувшись успішним досвідом дуальної освіти в Німеччині, Австрії, Канаді й інших розвинених країнах, вітчизняне МОН пропонує впровадити такий підхід і в Україні. Хоча впровадження дуальної освіти обговорюється з 2014 року, але реальні кроки наразі зробив тільки бізнес із думкою про те, що «If you want a thing well done do it yourself».
Займатися розвитком молодих фахівців дозволяють собі переважно великі стабільні компанії, які готові «грати в довгу». Адже для них це інвестиції у майбутній персонал і його компетенції. Особливо актуально це для компаній зі штатом у десятки тисяч співробітників і технічною спеціалізацією бізнесу. Так розмірковував і «Укртелеком», впроваджуючи власну програму адаптації молодих спеціалістів «Кращі – з Укртелекомом».
Програма діє з 2015 року в п’яти містах України (Київ, Одеса, Харків, Львів, Дніпро), і за цей час понад 400 випускників вітчизняних вишів пройшли навчання, здобули затребувані на ринку навички та розуміння того, як працює справжній бізнес. Тепер ці молоді спеціалісти готові до робочих викликів, а понад півсотні учасників програми використовують отримані навички вже як співробітники компанії.
Проект розроблений таким чином, щоб познайомити студентів з телекомунікаційним ринком і надати максимум інформації про роботу національного оператора зв’язку. Учасники дізнаються про основи телекомунікацій, структуру компанії, чим займаються різні функціональні напрямки та як їхня робота впливає на досягнення компанією стратегічних цілей.
Близько половини учасників зрештою приймають рішення змінити фах і проходять стажування не за тією спеціальністю, яку здобували у виші. Шкода, що це не сталося раніше, але краще, що вони знайшли свою професійну схильність одразу після вишу, аніж витратили б ще кілька років, йдучи не в тому кар‘єрному напрямку.
Програма проекту робить акцент на важливих для бізнесу навичках, адже її розробляли експерти компанії, знайомі з її потребами. Протягом чотирьох тижнів учасники дізнаються секрети проектного менеджменту, маркетингу, продажів, ефективної роботи в команді, особистої ефективності, емоційної гнучкості та публічних виступів. Крім цього, HR-команда надає студентам рекомендації щодо старту кар’єри, написання ідеального резюме та успішної співбесіди.
Програма також приділяє окрему увагу розвитку навичок роботи в команді. Культивована зі школи атмосфера суперництва та орієнтації виключно на індивідуальний результат погано впливає на здатність до командної взаємодії, злагодженої координації у складних бізнес-процесах та конструктивної співпраці заради спільної мети.
Тому протягом п‘яти тижнів проекту всіх учасників занурюють у захоплюючу гру «Королівство телекомунікацій», де вони навчаються ставити командні цілі та планувати стратегію їх досягнення завдяки визначенню пріоритетів та персональної зони відповідальності, делегуванню, довірі та контролю.
Усі учасники можуть відчути себе на місці проектного менеджера, адже кожна команда має розв'язати справжній бізнес-кейс і захистити його перед топ-менеджментом компанії. Тут знадобляться всі навички, отримані протягом програми.
Досвід Microsoft доводить, що ефективність адаптації новачків зростає майже вдвічі, якщо в них є куратор, який надасть необхідний контекст, познайомить із «внутрішньою кухнею» та просто підтримає у скрутну хвилину.
Тому до кожної команди учасників програми прикріплено куратора з фахівців компанії. Це не HR, а представники різних підрозділів. Вони терпляче пояснюють, дають поради щодо проекту і зворотний зв'язок щодо успіхів учасників. Завдяки цьому вдалося суттєво скоротити частку випускників, які не дійшли до кінця програми.
Ніщо так не надихає, як реальні історії успіху. Тому для учасників проекту «Кращі – з Укртелекомом» влаштовують зустрічі з керівниками компанії. Топ-менеджери діляться секретами успішного шляху в бізнесі, інноваціями, планами та стратегією свого напрямку. Саме ці зустрічі учасники згадують як одну з найважливіших та значимих частин освітнього проекту. Адже натхнення – найкраща мотивація рухатись далі, навчатись та долати перепони, які обов‘язково зустрінуться на початку кар‘єри.
Наразі далеко не всі роботодавці готові займатися програмами адаптації молодих спеціалістів. З одного боку, якщо у бізнесу немає чітких планів розвитку, то й витрачатися на потенційні переваги у майбутньому немає сенсу. Але внесення змін у законодавство могло б підтримати зацікавленість роботодавців активніше інвестувати свої ресурси в розвиток молоді. Податкові пільги для компаній, які співпрацюють з вишами у напрямку стажувань, стали б гарним стимулом для бізнесу розробляти корисні програми для випускників, а не тільки доручати рутинну та некваліфіковану роботу, monkey job, як це часто відбувається зараз в багатьох компаніях на нашому ринку.
Також важливо надати роботодавцеві, який вкладається у вітчизняні освітні проекти, гарантії, що молоді фахівці, на навчання яких витрачено час, сили і гроші підприємства, не скористаються набутими знаннями у конкурентів. Тому важливо на законодавчому рівні закріпити за учнем зобов’язання перед компанією, принаймні шляхом створення типової тристоронньої угоди між закладом профтехосвіти, роботодавцем та студентом.
Усі ці засоби підтримки роботодавців успішно працюють у розвинених країнах і заохочують бізнес інвестувати в освітні проекти. Натомість в Україні наразі це існує на рівні ініціатив МОН, які невідомо, чи будуть впроваджені. Тому студентам доведеться обирати з тих нечисленних програм адаптації, які пропонують великі бізнеси. До речі, у вересні стартує новий сезон програми «Кращі – з Укртелекомом», в якому студенти останніх курсів та випускники можуть спробувати свої сили й отримати нові знання та навички, які допоможуть вдало почати кар‘єру.