Книжка тижня: «Faber & Faber. Нерозказана історія» Тобі Фейбера

Книжка тижня: «Faber & Faber. Нерозказана історія» Тобі Фейбера

Еволюція книговидання на прикладі видавництва Faber & Faber

Книжка тижня: «Faber & Faber. Нерозказана історія» Тобі Фейбера
Колаж Mind

Тобі Фейбер, онук Джеффрі Фейбера, зростав на історіях про Faber & Faber. Протягом чотирьох років він був виконавчим директором видавництва, а нині – незалежний директор і голова дочірньої компанії Stradivarius та Fabergé’s Eggs. Чи вдалося йому, працюючи над цією книжкою, розгледіти за досягненнями свого відомого дідуся помилки, хибні судження та подеколи нерішучість?

Докладніше – в огляді Mind.


Бекграунд. Англійською книжка вийшла друком 2019 року – до 90-ї річниці Faber & Faber. Українською – наприкінці 2024-го.

Спочатку видавництво мало назву Faber & Gwyer, та згодом Джеффрі Фейбер викупив частку свого партнера та перейменував компанію.

За словами Тобі Фейбера, ця назва звучала грандіозніше, ніж просто Faber. Хоча існує чимало історій, які пояснюють її походження. В одній із них ідеться про те, що поет Волтер де ла Маре сказав Джеффрі Фейберу: «Хорошого не буває забагато, чому б вам не назвати видавництво Faber & Faber?»

Видавництво: «Лабораторія»

Сюжет. Книжка складається з десяти розділів, кожен із яких охоплює кілька років роботи видавництва Faber & Faber. До всіх розділів Тобі Фейбер написав коротку «пояснювальну записку», а далі відтворив події за допомогою листів, щоденникових записів, спогадів співробітників, протоколів засідання ради, замальовок, світлин тощо.

Завдяки такому формату оповіді читач опиняється всередині видавничої діяльності компанії, де вирують пристрасті, ухвалюються правильні та хибні рішення, а оповідач при цьому майже відсутній.

Періодично Тобі Фейбер залишає під листами чи спогадами невеликі коментарі, які допомагають краще зрозуміти контекст. Його особисте ставлення до тих чи інших рішень або персоналій простежується у пояснювальній записці до наступного розділу, але без засудження, вибілювання та недоречних хвалебних од.

Приміром, Тобі зауважує, що за Джеффрі Фейбера видавництво хиталося від однієї фінансової кризи до іншої. Видавнича справа давалася йому гірше, ніж рекрутинг. Тож, коли на початку 1950-х років він передав посаду голови компанії Діку де ла Маре, справи пішли вгору, хоча зосередженість на виживанні продовжилася.

Нині Faber & Faber має річний оборот приблизно у $34 млн. Але ця книжка – ілюстрація комерційної нестабільності видавництва, яка тривала понад 50 років. Багато це чи мало: «У видавничій справі тиждень – уже довго». Успіх – залежність від визнання авторів, а отже, від власного чуття, готовності ризикувати, конкурентоспроможності, цензури, трансформації видавничої справи й життя загалом, що має відображатися в нових текстах.

У Faber & Faber ухвалювали неочікувані, проте вдалі рішення, як, наприклад, видання книжок у м’яких обкладинках. Коли 1958 року «вирішили поекспериментувати й випустити кілька власних книжок у м’якій обкладинці, вони стали, можливо, першим видавництвом у Великій Британії, яке наважилося на це».

Але були й невдалі рішення – відхилення «Колгоспу тварин» та «У злиднях Парижа і Лондона» Джорджа Орвелла, «Улісса» Джеймса Джойса, які стали класикою. Останньому відповіли, що за видання цього тексту в Англії судового переслідування уникнути не вдасться, що було правдою.

Вам сподобається, якщо: ви працюєте у книжковій сфері або цього прагнете; любите глибоке та вдумливе читання, аналізувати чужі помилки, самостійно робити висновки; вас надихає досвід неідеальних, експресивних людей, які мають мрію та попри будь-які злети й падіння від неї не відмовляються.

Вам не сподобається, якщо: ви не любите епістолярний жанр, не цікавитеся видавничою справою; надаєте перевагу книжкам, де автор чітко пояснив, що добре, а що ні, і навіщо вам це знати.

Головна причина прочитати: якщо ви працюєте у книжковій сфері, ця книжка надихне вас експериментувати, змінювати підходи до роботи чи ведення бізнесу, прислухатися до свого чуття й розвивати його; якщо ви тільки мрієте потрапити у книжкову сферу, книга позбавить вас будь-яких ілюзій щодо великих прибутків або зарплатні, миттєвого та стійкого успіху; якщо ви не працюєте у книжковій сфері й не прагнете цього, шлях Faber & Faber допоможе вам зрозуміти, наскільки цікаво й водночас достобіса складно створювати книжки.

А епістолярний жанр дозволить побачити вже відомих письменників, редакторів, директорів видавництва справжніми людьми. Хтось із них лається й навіть поводиться агресивно. Хтось вважає текст Джойса слабким. Хтось робить неоднозначні замальовки колег тощо.

У тому ж дусі:

Книжка тижня: «Faber & Faber. Нерозказана історія» Тобі Фейбера

Генрі Форд «Моє життя та робота»

Форд був певен, що бізнес існує передусім не задля прибутку, а задля користі суспільству. На його думку, важливо автоматизувати процес роботи наскільки це можливо і не завищувати ціну на товар, а навпаки знижувати чи утримувати її. Логіка проста: що більше людей можуть дозволити собі авто Ford, то більше грошей має компанія.

Ще один цікавий принцип – робіть добре, і добре буде: прагніть максимальної якості, підвищуйте працівникам зарплати, бо це мотивує їх як ніщо інше (Форд створив для працівників шпиталь і ремісниче училище), дійте в межах етичних норм, уникайте кредитів, бо гроші, які легко дістаються, легко вичерпуються.

Книжка стане у пригоді не лише бізнесменам, а й керівникам компаній чи напрямків, від яких залежить продуктивність і мотивація колег.


Книжка тижня: «Faber & Faber. Нерозказана історія» Тобі Фейбера

Еліс Шредер «Снігова куля: Воррен Баффет і справа життя»

Воррен Баффет входить до десятки найбагатших людей світу. Його називають гуру інвестування. Перші акції майбутній підприємець придбав в 11 років. Майже відразу вони знизилися в ціні, але це його не зупинило, як і відмова з Гарварду, куди він так мріяв потрапити.

Понад 90% своїх космічних статків Воррен Баффет заробив після 60 років, хоча мільйонером став у 30. Багато разів він припускався помилок, промахувався, рухався не в тому напрямку, однак продовжував боротися.

Принципи його життя і ведення бізнесу описала у своїй книжці журналістка Еліс Шредер. Вона буде корисна всім, хто прагне не чогось, а більшого, але боїться схибити чи не встигнути до тридцяти, сорока чи п’ятдесяти.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло