Врегулювання спорів: що отримає бізнес завдяки новим можливостям медіації

25 липня 2019 року президент України видав розпорядження на підписання Конвенції Організації Об’єднаних Націй про міжнародні угоди щодо врегулювання спорів за результатами медіації (United Nations Convention on International Settlement Agreements Resulting from Mediation). Підписання конвенції відбудеться сьогодні, 7 серпня 2019 року.

Про нові можливості, які отримає Україна після підписання документа, та яким чином його зможе використовувати бізнес, розповіла Mind сертифікований бізнес-медіатор, партнер агентства медіації DecisionLab Ольга Хмарук.

Конвенція про врегулювання спорів за результатами медіації ще відома як Сінгапурська конвенція. Вона є результатом майже чотирирічних переговорів у робочій групі UNCITRAL (the United Nations Commission on International Trade Law), учасниками якої були представники з майже 85 держав, серед яких Китай, Швейцарія, Німеччина, Південна Корея, США.

Медіація як альтернатива суду тільки починає поширюватися в Україні. Підписання конвенції створить передумови для прийняття національного законодавства та стимулюватиме застосування медіації для вирішення транскордонних комерційних спорів.

Як підписання конвенції вплине на бізнес

Що може отримати вітчизняний бізнес у разі підписання цього документа Україною, які правила та процедури встановлюються, а також що потрібно зробити для реалізації положень конвенції?

Як встановлено в конвенції, угоди за результатами медіації, що містять домовленості сторін стосовно спору у міжнародних комерційних відносинах, можуть бути звернені до виконання, а також використані як доказ врегулювання спору, у разі пред’явлення претензій.

В українському законодавстві поняття медіації поки не є формалізованим, але в конвенції вона визнається як процес, у якому сторони знаходять рішення у спорі за участі нейтрального посередника – медіатора, що не має права ухвалювати рішення щодо спору або нав’язувати його сторонам.

Для звернення до виконання угоди за результатами медіації спір та угода мають відповідати  критеріям, встановленим у конвенції, зокрема:

• спір має бути міжнародним, тобто принаймні дві сторони угоди ведуть бізнес у різних державах, або сторони походять з держави іншої, ніж та, у якій виконана значна частина зобов’язань чи предмет угоди з якою тісно пов’язаний;
• спір має належати до сфери економічних відносин, тобто правила конвенції не застосовуються до угод за результатами медіації зі споживчих спорів, де однією зі сторін є фізична особа (споживач), а також сімейних, спадкових та спорів з трудового права;
• угода за результатами медіації має бути укладена в письмові формі, чому також відповідатиме комунікація в електронному вигляді, з якої можливо встановити зміст домовленостей сторін;
• медіатор має підтвердити застосування процедури медіації, зокрема шляхом підписання угоди, або видати відповідне письмове підтвердження.

Так, медіація нарівні з арбітражем та судом стає повноправним способом вирішення комерційних спорів, та досягнуті у медіації рішення можуть бути звернені до виконання. При цьому медіація, як більш гнучкий процес, дозволяє вирішувати багатосторонні транскордонні спори та є більш пристосованою до потреб бізнесу.

Як Сінгапурська конвенція вплине на українське законодавство

Підписання Україною конвенції не лише створює можливості, а й ставить певні виклики перед нашою державою. Так, має бути створена відповідна інфраструктура, що забезпечить можливість її реалізації.

1. На законодавчому рівні необхідно визначити, що являє собою медіація, оскільки, за умовами конвенції, саме угоди за результатами цього процесу можуть бути звернені до виконання. Наразі у нас є можливість використовувати досвід європейських країн, США, Канади, де цей процес широко застосовується з 50-х років ХХ сторіччя.
2. Потрібно буде визначитися із органом, що здійснюватиме в Україні прийняття угод за результатами медіації, його повноваженнями та ступенем впливу у цій сфері.
3. Підготувати кваліфіковані кадри, обізнані щодо правил і принципів процесу медіації, для забезпечення функціонування процедур звернення до виконання медіаційних угод.

Питання ступеня регулювання і втручання держави в процес медіації є дискусійним. При прийнятті законодавства важливо зберегти баланс між державним впливом для забезпечення безпеки процесу медіації та потребами бізнесу в швидкому, зручному вирішенні спорів, без звернення до витратних  судових інстанцій.

Як показує світова практика, угоди за результатами медіації не мають проблем із виконанням, оскільки орієнтовані на інтереси сторін, які добровільно приймають ці рішення. Однак підписання конвенції підвищує авторитет та довіру до процесу медіації як альтернативи суду чи арбітражу, а бізнес отримує зручний та швидкий механізм врегулювання міжнародних спорів.