Нові законодавчі ініціативи щодо внесення змін до Податкового кодексу задля «усунення технічних неузгодженостей» вже викликали невдоволення учасників відповідних галузей. Експерти з податкових питань наголошують, що це тільки початок, адже під виглядом такого усунення законодавець намагається змінити й зовсім не технічні норми.
Про те, чого ж чекати платникам податків у разі прийняття законопроекту, розповіли Mind член Ради АПУ, сертифікований аудитор, керуючий партнер міжнародної аудиторської компанії MGI PSP Audit Дмитро Сушко та аудитор, керівник практики консалтингу MGI PSP Audit Вікторія Мусієнко.
У світлі змін, які запропоновані проектом закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №1210, хочемо привернути увагу до декількох цікавих і зовсім не технічних змін. У документі є положення, які дозволяють податківцям легалізувати те, що вони всупереч чинному законодавству намагалися нав’язати в актах перевірок, листах-роз’ясненнях, і з чим платники податків роками не погоджувалися в судах.
Пропонується доповнити статтю 44 Податкового кодексу України досить резонансними положеннями. Так, для цілей оподаткування операції повинні обліковуватися виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника податків. При цьому первинні документи враховуються в податковому обліку за умови, якщо вони не суперечать наведеним реальним (фактичним) умовам та поведінці платника податків. За відсутності таких первинних документів операції платника податків обліковуються відповідно до фактичних умов та обставин здійсненої операції та/або фактичної поведінки платника податків.
Тобто в разі прийняття змін податківці мають аналізувати не тільки первинні документи, а й обставини операції та ще й якусь поведінку платника податків (цього визначення ПКУ поки що не надає).
Виходить, що бухгалтер, провівши первинний документ у бухгалтерському обліку, має включити всі свої здібності, залучити персонал, який проводив чи супроводжував господарську операцію, та проаналізувати на наявність фактичних умов та обставин операції і лише після всього цього формувати показники для цілей податкового обліку.
Проте про нереальність господарських операцій контролюючі органи ще у 2016 році видали власний лист №16872/7/99-99-14-02-02-17 від 16 травня з рекомендаціями для використання в перевірочній роботі. Останні роки ці питання стали основними в текстах актів перевірок і мають найнижчий відсоток доведення їх до визнання судами такими, що відповідають дійсності і чинному законодавству.
З прийняттям таких зовсім нетехнічних та нелогічних норм, податкова отримає законне право вимагати від платника податків не лише первинні документи, що є підставою для обліку господарських операцій, а й нікому не відомі за формою та змістом документи, що відповідають реальним (фактичним) обставинам операції та поведінки платника податків. А може просто не сподобається поведінка платника, через що він втратить право на витрати у складі фінансового результату до оподаткування.
І на завершення зазначимо, що обов'язок доведення невідповідності первинних документів таким реальним (фактичним) умовам та обставинам здійснення операції та/або поведінці платника податків, покладається на податкову службу.
Також законопроектом пропонується розширити перелік операцій, на які не розповсюджуватимуться штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (ПН) та/або розрахунків коригування (РК) до них, що визначені у відсотках від суми ПДВ (від 10 до 50% від суми ПДВ), залежно від строку прострочення реєстрації. Так, вводяться штрафи за порушення строків реєстрації таких ПН/РК, складених щодо наступних операцій:
Сам розмір штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК до податкової накладної за зазначеними операціями становитиме 3400 грн.
Таке технічне «поліпшення» призведе до ще більшої фіскалізації та можливих витрат для бізнесу від сплати штрафів.
Податкова не перший рік у своїх актах перевірок намагається будь-якими способами не врахувати у витратах курсову різницю за борговими зобов’язаннями, оперуючи і положеннями стандартів обліку по операціям з компаніями групи, і несвоєчасним погашенням кредиту або позики, а тут такий подарунок від законодавця.
Пропонується збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму визнаних витрат від визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу, а на противагу отримаємо право фінансовий результат до оподаткування зменшувати на суму визнаних доходів від курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу.
Але, якщо автори законопроекту усували логічні неузгодженості, тоді питання – чому курсові різниці за монетарними статтями визначаються лише на дату балансу, адже вони ще наявні й на дату здійснення господарської операції?
У будь-якому разі при падінні курсу національної валюти постраждає платник податків, який не зможе зменшувати фінансовий результат на такі витрати.
Ця норма особливо зачіпає ті компанії, у яких наявна суттєва кредиторська заборгованість в іноземній валюті.
Зазнав витрат за операціями з нерезидентом – доведи ділову мету такої операції для цілей податкового обліку. Автори законопроекту передбачили збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.
Так само діловою метою є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект внаслідок господарської діяльності.
Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:
Отже, немає економічного ефекту – немає впливу витрат на фінансовий результат до оподаткування. При цьому доводити такий вплив має саме контролюючий орган.
Збільшення фінансового результату до оподаткування на 30% вартості експортної операції стосуватиметься не лише імпорту, але й експорту.
Так, згідно з запланованими нововведеннями, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими), реалізованих на користь:
Уникнути цього можна лише, якщо відповідність суми таких доходів буде підтверджена документацією з трансфертного ціноутворення.
Як бачимо, правка є зовсім не технічною, а логіка вказує на ускладнення життя експортеру, адже він має тепер аналізувати всіх своїх покупців і за певних обставин нести додаткові витрати на підтвердження ринкового ціноутворення в таких операціях.
Декілька років платники податків відстоювали в судовому порядку відсутність оподаткування за експортними операціями нижче ціни придбання. Їм це вдалося, вдалося й заламати позицію контролюючих органів та переконати, що жодного оподаткування тут бути не може, адже ставка ПДВ при експорті – нульова.
Пропонованими змінами передбачене нарахування податкових зобов’язань із ПДВ на суму перевищення ціни придбання над базою оподаткування за операціями експорту товарів. Але нульову ставку за експортом ніхто не змінив, і в разі прийняття таких змін прогнозуємо нове коло судових позовів за такими операціями.