Законопроект про Установу бізнес-омбудсмена (№ 4591 від 5 травня 2016 року) потрапив у список тих, які президент Володимир Зеленський рекомендує Верховній Раді розглянути першочергово. Наприкінці серпня цей законопроект був перереєстрований у ВР під №0944.
Чи справді він такий важливий і що зміниться для українського бізнесу, коли його приймуть, розповіла Mind юрист ILF Анастасія Медяник.
Рада бізнес-омбудсмена – це постійно діючий консультативний орган при Кабінеті Міністрів. Він був створений у грудні 2014 року внаслідок прийняття Меморандуму про взаєморозуміння щодо підтримки української антикорупційної ініціативи (далі – Меморандум), який підписали 12 травня 2014 року Кабмін, бізнес асоціації та міжнародні фінансові установи.
Ключові цілі Ради бізнес-омбудсмена:
Отже, Рада бізнес-омбудсмена виступає посередником між бізнесом і владою.
Інструмент, за допомогою якого бізнес-омбудсмен зараз може впливати на вирішення конфлікту в конкретній справі, – рекомендації.
Наприклад, власник медцентру вів кілька років свою практику, орендуючи приміщення комунальної власності. І раптом, коли прийшов час переукладати договір оренди, місцева рада (власник) відмовляється це робити без будь-яких підстав.
Якщо недобросовісна поведінка з боку влади дійсно була, власник медцентру може звернутися за допомогою у врегулюванні конфлікту до бізнес-омбудсмена. Останній розглядає скаргу, вивчає обставини й дає рекомендації місцевій раді про усунення конфлікту та притягнення винних до відповідальності. Хоча такі рекомендації не мають обов'язкової сили, здебільшого вони виконуються. Цьому також сприяє авторитет бізнес-омбудсмена. Перелік органів влади, на дії або бездіяльність яких приймаються скарги, не обмежений.
Як показала практика, Рада бізнес-омбудсмена виправдала очікування і стала дієвим механізмом у боротьбі з утисками бізнесу. За час свого існування офіс отримав 6058 скарг, з яких успішно закрито 4032. Фінансовий ефект від діяльності бізнес-омбудсмена нині становить понад 17 млн грн – за даними самої Ради бізнес-омбудсмена.
Вищезгаданий Меморандум між Кабміном, бізнес-асоціаціями та міжнародними фінансовими установами передбачає створення незалежного інституту бізнес-омбудсмена. У зв'язку з чим Кабмін у травні 2016 року виступив із законопроектом «Про Установу бізнес-омбудсмена». І в травні цього ж року він був прийнятий Верховною Радою в першому читанні. Найближчим часом цей законопроект планується до розгляду та прийняття в цілому.
Після прийняття цього закону особливий статус бізнес-омбудсмена буде закріплений на законодавчому рівні. Планується, що заклад бізнес-омбудсмена буде самостійною неприбутковою юридичною особою, яка буде фінансуватися сторонами Меморандуму. Крім того, передбачається:
Уже сьогодні можна говорити про те, що для бізнесу прийняття цього закону буде мати позитивний ефект.
Діяльність бізнес-омбудсмена має стати більш ефективною в зв'язку із закріпленням статусу офісу як незалежної інституції, в діяльність якої ніхто не може втручатися. Виконання запитів офісу бізнес-омбудсмена буде обов'язковим і не залежатиме виключно від репутації та авторитету бізнес-омбудсмена. По суті, державні органи та органи місцевого самоврядування будуть зобов'язані з ним співпрацювати. Тому ігнорувати запити й рекомендації установи бізнес-омбудсмена (як це буває зараз) при розгляді конкретних кейсів у владних структур уже не вийде.
Взагалі бізнес-омбудсмен – не українське ноу-хау. У низці країн, як-от Грузія, Великобританія, Литва, США, Казахстан, цей інститут створювався для захисту прав малого та середнього бізнесу в суперечках із державними структурами – і довів свою доцільність та ефективність.