На початку року Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI-конвенція).
Підписавши та ратифікувавши конвенцію MLI, Україна отримує змогу одночасного внесення змін до всіх або деяких чинних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Що робити бізнесу, який веде діяльність у країнах, на які розповсюджується дія MLI, і чи варто розраховувати на податкові пільги в такій юрисдикції, розповіла Mind керуючий партнер адвокатської компанії «Прайм» K.A.C. Group Тетяна Кузьмич.
Почнемо з того, що MLI, або Багатостороння конвенція про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування, є одним з 15 заходів, передбачених BEPS – планом, розробленим Організацією економічного розвитку і співробітництва (OECD) за участі «Великої двадцятки» (G20).
Фактично конвенція, або Multilateral Instrument, покликана виконати роль скоординованого механізму впровадження змін в наявні угоди про уникнення подвійного оподаткування, без необхідності проведення багатосторонніх переговорів. Тобто зміни до нинішніх угод вносяться за умови, що обидві сторони такої угоди: а) приєднались до конвенції; б) включили таку угоду до списку угод, на які розповсюджується дія конвенції, та подали відповідну заяву депозитарію OECD.
Наразі, відповідно до даних OECD, дія Конвенції розповсюджується на 90 юрисдикцій, у свою чергу Україна повідомила депозитарія OECD, що дія Конвенції поширюватиметься на 76 угод про оподаткування. Однак варто звернути увагу, що не всі 76 країн – сторін таких угод – включили угоду з Україною до своїх заяв. Наприклад, угоди з Австрією, Швейцарією, Грузією, Німеччиною, Кувейтом залишаються без змін та дія конвенції на них не поширюється. Перевірити актуальну інформацію щодо ратифікаційних грамот країн – учасниць конвенції та відстежити їхній статус можна на офіційному сайті OECD.
На українській бізнес можуть вплинути такі основні положення:
Тест основної мети означає, що умовою отримання пільги, передбаченої угодою про оподаткування, на яку поширюватиметься дія конвенції, є необхідність підтвердження, що одержання такої пільги не є основною метою операції чи домовленості, які призводять до такої пільги.
Якщо компетентний орган з урахуванням всіх обставин діяльності особи дійде висновку, що без зазначеної домовленості або операції такі пільги не були б надані особі, а отже великий ризик, що основною метою відповідної дії особи є отримання в першу чергу пільги, така особа отримає відмову у наданні усіх або частини пільг. Виключенням є випадок, коли надання такої пільги за подібних обставин відповідатиме цілям і завданням угоди про оподаткування, на яку розповсюджується дія MLI.
Це означає, що якщо ваш бізнес використовує податкові пільги в інших юрисдикціях, що також приєдналися до конвенції та внесли зміни у відповідні податкові угоди, необхідно здійснити критичний аналіз всіх причин проведення трансакцій, завдяки яким такі податкові пільги були отримані, та підготувати всебічну аргументацію всіх бізнес-процесів, що посприяли проведенню такої трансакції саме в цій юрисдикції.
Що стосується оподаткування доходів, отриманих від відчуження акцій або частки у праві власності, то конвенція закріпила чітке правило, відповідно до якого якщо резидент сторони угоди про оподаткування відчужує акції або частку в праві власності, вартість яких більш ніж на 50% була отримана протягом попередніх 365 днів від нерухомого майна, що розташоване в іншій договірній юрисдикції, то такий дохід може оподатковуватися за правилами цієї юрисдикції.
Резюмуючи: якщо ваш бізнес веде свою діяльність за кордоном, варто перевірити:
Наступним кроком має бути аналіз структури бізнесу групи, її господарських та фінансових планів на відповідність положенням MLI, що неодмінно призведе до необхідності коригувань. Якщо цього ще не зроблено.