Взяти кредит на розвиток власного бізнесу – про це замислюються багато підприємців. Однак шлях від ідеї до отримання кредитних коштів може виявитися довгим і завершитися нічим. Такі ситуації виникають, зокрема, якщо банк, зваживши всі за і проти, вирішує, що ризик неповернення виданих коштів досить великий.
Що робити в таких випадках і як правильно спілкуватися з банком, а також який бізнес може потрапляти в категорію високого ризику, розповіли Mind керуючий партнер Stron Legal Services Олег Дерлюк і юрист компанії Тарас Швець.
High risk business, або високоризиковий бізнес – це вид діяльності, який має високу ймовірність зіткнутися з труднощами різного роду, включаючи проблеми з законодавством, невдоволення клієнтів або високу ймовірність банкрутства.
Як наслідок, банки та інші фінансові установи можуть не лише відмовити в кредитуванні, а й навіть не погодяться просто відкрити корпоративні рахунки, щоб не псувати репутацію і не виступати в ролі співучасника, нехай і мимовільного, відмивання грошей. Але в розумінні фінансових установ, бізнес вважається хай-ризиковим, якщо він веде діяльність у сфері з високими ризиками, наприклад, торгівля медичними препаратами, онлайн-казино або криптоторгівля. Крім того, будь-який бізнес, який може не задовольнити клієнтів через свій контент або природу, буде так само визнаний неблагонадійним.
Деякі фактори, які визначають наявність високих ризиків, є занадто поверховими, заснованими на галузі бізнесу або клієнтурі, тоді як інші індикатори безпосередньо пов'язані з діловою практикою мерчанта (продавця).
Бізнес можна віднести до категорії «хай-ризик», якщо:
Для успішної роботи і отримання прибутку від клієнтів будь-якому зареєстрованому онлайн-бізнесу необхідно приймати платежі, що здійснюється тільки через спеціальний комерційний рахунок. Але багато фінансових установ не готові відкривати рахунки для подібних підприємств, тому існують банки-акваєри, які є посередниками між банками-емітентами та онлайн-бізнесом. Більш того, багато банків-акваєрів так само можуть відмовити в наданні послуг, якщо бізнес визнаний «хай-ризиковим» через описані вище причини, і в результаті компанія може залишитися без кредитування і фінансування взагалі, що призведе до закриття бізнесу.
Найнадійніший спосіб «залишатися на плаву» для подібних компаній – це правильне і своєчасне структурування бізнесу. У традиційному розумінні структурування бізнесу – це розширення компанії за допомогою використання трастів, фондів, холдингів і операційних компаній-посередників, які можуть бути використані як для торгівлі від імені зарубіжних компаній у різних юрисдикціях, так і для отримання дивідендів.
Для цього існує декілька методів структурування, що дозволяють компаніям успішно вести бізнес, навіть незважаючи на те, що сама природа або їх сектор є високоризиковими. Так, керуючий бізнесом повинен розподілити роботу і ризики компаній таким чином, щоб закриття одного або навіть більше рахунків чи будь-які юридичні труднощі не вплинули на роботу компанії в цілому.
На відміну від традиційного структурування бізнесу, де під ним мається на увазі використання особливостей тих чи інших економічних або податкових переваг різних країн і їх юрисдикцій, бізнес з високими ризиками має кілька своїх особливостей.
Після того як структура і юрисдикція бізнесу визначені, необхідно переконатися в наявності великої кількості торговельних рахунків у мерчанта, щоб убезпечити збереження активів і не допустити ланцюгову реакцію в разі закриття будь-якого з банківських рахунків.
Наприклад, якщо власник діджитал-бізнесу поставляє послуги через інтернет і отримує прибуток через платіжні системи, він повинен мати кілька рахунків у різних системах, аби контролювати грошовий трафік. Це дозволяє утримувати рівень повернутих покупцеві коштів на мінімумі й водночас зберігати розподілені кошти в такому обсязі, який буде непомітний для органів податкового контролю.
Крім того, наразі новітні технології швидко оптимізуються під бізнес-цілі. Наприклад, технологія блокчейн може бути використана для зменшення ризиків отримання і відправлення грошових переказів. Тобто служити реєстром дій, включаючи фінансові трансфери.
У той же час усі учасники трансакції мають доступ і контроль над коштами, що перераховуються. Тому учасники угоди не можуть ошукати один одного, бо всі бачать, які події відбувалися з певною сумою грошей. Сервіси, розроблені на основі блокчейну, такі як UniquID Wallet, дозволяють створювати унікальні цифрові ID, які неможливо підробити і які можуть замінити посвідчення особи і підписи.
Водночас, незважаючи на всі ризики і труднощі ведення бізнесу в подібних умовах, таких як необхідність отримання дозволів та ліцензій, наявності фінансових активів і потенційного оподаткування, при правильному і продуманому структуруванні можна легко впоратися з будь-яким підводним камінням.
Тому структурування варто розглядати не як спосіб ухилення від податків або приховування капіталу, а як вкрай необхідний спосіб планування подальшої діяльності компанії у важких умовах, без якого вона просто не зможе існувати.