Показова економіка: чому НБУ маніпулює зростанням ВВП
Як Україна схибила у розрахунках і до чого тут заробітчани та перепис населення
Зростання ВВП може негативно відбитися на фінансах України, вважають експерти. Так, Україні доведеться виплатити більше коштів за старими боргами. Джерелом цієї проблеми є фінансовий інструмент, який Україна використала 2015 року в стані дефолту. Щоб надати компенсацію кредиторам, які погодилися списати частину боргу країни, уряд видав так звані варанти на ВВП – на номінальну суму $3,2 млрд. Зазначені цінні папери обіцяють майбутні виплати, пов'язані зі щорічним зростанням ВВП країни, проте вони не є частиною держборгу країни.
Так, у разі якщо приріст реального ВВП за рік становитиме від 3 до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% – то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. Крім цього, з 2021 по 2025 рік платежі обмежені 1% ВВП.
Днями ж на новинах про сповільнення зростання ВВП у IV кварталі 2019 року котирування цих ЦП знизилося приблизно на 1%.
Незалежний експерт товариства фінансових аналітиків України Анатолій Дробязко розповів Mind, у чому полягає проблема із виплатами за ВВП-варантами, як на ситуацію впливатиме перепис населення, і чому чиновникам варто бути обережними у розрахунках ВВП.
Зараз – саме той період, коли фахівці зі статистики працюють над розрахунками нашого річного ВВП. Наразі в статистиці платіжного балансу НБУ, в тому числі в частині приватних грошових переказів в Україну, поки відсутні відомості за IV квартал 2019 року. І це позитивний момент.
Адже добре, що за попередніми даними за 2019 рік український ВВП зріс не на 4,1%, а лише на 3,2–3,3%. Відтак, чим більша цифра – тим більше потрібно буде виплатити міжнародним спекулянтам у 2021 році за ВВП-варантами. Ці цінні папери поки що не обліковуються у зовнішніх боргових зобов’язаннях країни.
Таким чином, імовірно, що при розгляді бюджету на 2021 рік для розуміння деяких цифр за державними витратами бюджету буде створено тимчасову комісію. Так, нинішньому менеджменту НБУ і керівникам підрозділу, що опікується платіжним балансом країни, буде необхідно професійно відповідати на низку незручних запитань – адже стаття «розтрата державних коштів у особливо великих розмірах» передбачає досить великі терміни покарання.
Як розраховується ВВП?
Спочатку трохи теорії. ВВП за споживанням розраховуються як сума споживання домогосподарств, корпорацій, державного сектору і різниці між експортом та імпортом країни. З останнім в Україні геть сумна картина: з 2006 року країна має від’ємний показник.
Відношення балансу обсягів експорту-імпорту товарів та послуг до ВВП, %
Тому зосередимося на аналізі показників споживання домогосподарств. Одним із чинників, що впливають на доходи і, відповідно, на споживання домогосподарств, є динаміка обсягів приватних грошових переказів в Україну. Останні за різними статистичними даними складають від $11 млрд до $12,6 млрд.
Не будемо ставити під сумнів данні, що наведені у показниках «Оплата праці» та «Приватні трансфери» в цій статистиці.
Вважаємо, що наші люди заробили ці кошти, вони обліковані офіційно службами статистики відповідних країн.
Більше того, погодимося із статистикою, що наведена за показниками «Приватні перекази через коррахунки банків» та «Приватні перекази через міжнародні платіжні системи». Ці кошти офіційно пройшли через банківські та небанківські фінансові установи, відповідно – і служби фінансового моніторингу.
Що не так із неформальними приватними переказами?
Особливу ж увагу варто звернути на динаміку показника «Приватні перекази за неформальними каналами». Тобто це облік тих коштів, які завозяться готівкою «по кишенях» і які ніколи ніхто не рахував. У відповідному документі є посилання на методику розрахунку цього показника. Проте остання викликає деякі сумніви.
Приватні перекази в розрізі каналів надходження в Україну, $ млн
Відтак, у 2020 або 2021 році доведеться відповідати на низку незручних запитань.
Наприклад, чому у 2015 році обсяг «неформальних трансферів» складав 37% проти загального обсягу переказів, а у 2019 році в ІІІ кварталі – понад 50%, хоча у 2008 році ця цифра складала лише 13,2%?
Чому при валютній лібералізації все більше коштів в Україну передають готівкою? Нагадаємо, Національний банк протягом 2019 року звітував про лібералізацію валютного законодавства. Фізично з 2017 року (ІІІ квартал) цифра збільшилася з $1,215 млрд до $1,589 млрд у ІІІ кварталі 2019 року.
Але до 2015 року за цією ж статистикою неформальні перекази складали тільки 0,5%. Що за цей час змінилося у методології?
Чи не пов’язана зміна методології із підписанням боргової реструктуризації 2015 року? Хто автори цієї методології, коли і як вона затверджувалася? Чи не настав час її переглянути ще раз?
Як впливає на показники нещодавній перепис населення?
Перепис населення, який зараз жваво обговорюється, додає ще низку питань. Наприклад, якщо трудова міграція збільшилася у 2019 році порівняно з 2017 роком, і є дослідження, що переміщення відбувається сім’ями, то скільки наші резиденти придбали за кордоном нерухомості, автомобілів на зароблені там кошти, витратили на навчання дітей та просто спожили там?
Чи не виходить, що у нас штучно зараховується у споживання домогосподарств те, що збільшує ВВП наших сусідів? Іншими словами, споживання все ще наших резидентів, які шукають притулку за кордоном, треба зараховувати у ВВП нашої країни чи тієї країни, де вони реально спожили товари і отримали послуги?
Ці риторичні запитання можна було б не брати до уваги доти, поки влада хотіла показати якісь свої славні здобутки на теренах покращення добробуту. Але ми говоримо про чималі цифри, за які доведеться з бюджету платити вістовим спекулянтам замість збільшення видатків на пенсійне забезпечення.
Питома вага обсягу приватних переказів та приватних переказів за неформальними каналами до ВВП, %
Розглядаючи цей графік, особливо дивують дані за 2015 рік. Причому різні джерела наводять різну статистику.
Якщо з приблизно $6 млрд, які вважаються завезеними в Україну в кишенях і гаманцях (і це неможливо порахувати), помилка складає лише 5%, то за ВВП-варантами у 2021 році нікому платити не треба.
І взагалі, чим відрізняється методика розрахунку показника «Обсяги переказів за неформальними каналами» до 2015 року і після? Розберемося зараз чи вже після бюджетних витрат 2021 року?
Не можна платити міжнародним спекулянтам за економічне зростання країни, коли його реально немає. До речі, уточнення методики розрахунку спірного показника може бути тестом на щирість відносин нашої країни з міжнародними інвесторами.
Було б добре, якби хтось із нинішніх фахівців, які отримують зарплату за розрахунки цієї статистики, доведе хибність цих висновків і розвіє зазначені сумніви.