Бюджет на межі, або $52 млрд у зоні ризику: чому в України виникли проблеми із зовнішньою підтримкою?

Потреба України в зовнішньому фінансуванні зростає, тоді як надходження коштів із-за кордону навпаки скорочується.

За даними Міністерства фінансів, за січень – березень іноземні партнери й донори виділили близько $5,5 млрд – це десята частина тієї суми, яка потрібна Україні у 2026 році.

Депутати й експерти вже відкрито заявляють про те, що через невиконання вимог ключових програм кредитори можуть зупинити виділення коштів на мільярди доларів. Ситуацію ускладнює і те, що Євросоюз досі не погодив виділення 90 млрд євро, без яких український бюджет зіткнеться з дефіцитом коштів на покриття соціальних та інших критичних видатків.

Mind розбирався, чи зможе Україна отримати необхідний обсяг зовнішнього фінансування.

Скільки вже одержала Україна коштів із початку 2026 року

Міністр фінансів Сергій Марченко наприкінці березня на засіданні Управляючого комітету Української платформи донорів, куди крім членів уряду України входять представники країн G7, Європейського Союзу та міжнародних фінансових організацій, заявив, що потреба в зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить $52 млрд.

Відповідно, якщо порівнювати з тією сумою, яка була закладена до держбюджету-2026 на етапі його ухвалення (вона становила $45-46 млрд), Україні вже потрібно на $7 млрд більше.

За І квартал 2026 року зовнішнє фінансування становило трохи більше $5,5 млрд, що покриває близько 10,5% потреб у грошах на рік.

За новою угодою з Міжнародним валютним фондом Україна одержала $1,5 млрд. Загальний обсяг узгодженої кредитної програми на 2026–2029 роки становить близько $8,1 млрд.

Незначні обсяги коштів (порівняно із загальними потребами) перерахували Норвегія, Японія та Світовий банк (СБ) – трохи більше $200 млн.

Водночас за програмою Ukraine Facility, яка реалізується за підтримки ЄС, не отримано нічого, взагалі нуль. Хоча у 2025 році це було друге за значимістю джерело фінансування України.

Зовнішнє фінансування України у січні – березні 2026 року

Джерело/донор	Сума, млн USD
ERA Loans	3814
МВФ	1521
Норвегія	200
Японія	8
Світовий банк	1
Всього	5544

Джерело: Мінфін (дані на 25 березня 2026 року)

Також Мінфіну за три місяці вдалося залучити понад 149 млрд грн на внутрішньому ринку через розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Щоправда, з урахуванням погашення минулих випусків паперів чисті залучення становили 47 млрд грн, або трохи більше $1 млрд.

Внутрішнє фінансування держбюджету України у січні – березні за рахунок ОВДП*

Період	Залучення, млрд грн	Погашення, млрд грн	Чисте фінансування, млрд грн*
Січень	61,5	40,8	20,7
Лютий	64,3	48,0	16,3
Березень	23,5	13,2	10,3
Всього	149,3	102	47,3

Джерело: Мінфін (дані на 25 березня 2026 року)

*За розрахунками Mind

Проблемні індикатори Ukraine Facility та маяки МВФ

Голова парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, виступаючи у Верховній Раді 26 березня, заявив, що Україна перебуває «на межі фінансової катастрофи».

«У 2025 році ми не виконали 14 індикаторів за програмою Ukraine Facility і через це не отримали 3,9 млрд євро. Причому 300 млн євро із цієї суми «згорять» повністю після І кварталу. Також у І кварталі ми не виконали п’ять індикаторів із п’яти. У рамках наших взаємовідносин із Світовим банком, якщо ми не ухвалимо чотири важливі законопроєкти, ризикуємо не отримати ще $3,3 млрд», – повідомив депутат у парламенті.

План Ukraine Facility. За оцінками аналітиківконсорціуму RRR4U, проблеми з виконанням індикаторів Ukraine Facility тягнуться ще з І кварталу 2025 року. У результаті до кінця 2025 року Україна прострочила виконання 14 пунктів програми, з них 10 індикаторів було зірвано протягом IV кварталу 2025 року.

За кожен індикатор ЄС перераховує близько 250–300 млн євро. Відповідно невиконання 14 індикаторів, як уточнює консорціум RRR4U, коштувало Україні близько 4 млрд євро.

У 2026 році ситуація з Ukraine Facility не надто краще. За даними RRR4U, протягом І кварталу 2026 року Україна виконала тільки один із запланованих індикаторів. Ще два – станом на початок березня були в невизначеному стані.

Невиконані індикатори програми Ukraine Facility

Кредитна програма Світового банку. Парламент у межах зобов'язань перед Світовим банкам має до кінця першого півріччя ухвалити законопроєкти про публічні закупівлі (№11520), про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті (№14174), про інтеграцію енергоринку (№12087-д) і про приєднання України до єдиного платіжного простору SEPA. Перші три законопроєкти пройшли лише перше читання, четвертий навіть не було розглянуто. На думку RRR4U, це може призвести до затримки фінансування на $3,4 млрд. Тобто в разі несвоєчасного виконання зобов'язань фінансування від СБ замість липня-серпня може надійти ближче до кінця року.

До речі, умови фінансування від Світового банку перетинаються і з Ukraine Facility, тому невиконання індикаторів за цією програмою однаково негативно впливає на обидва напрямки.

Кредитна програма МВФ. Не все гладко і з дотриманням умов Меморандуму між Україною та МВФ. Причому це вже стосується нової програми, яку фонд схвалив нещодавно – наприкінці лютого.

Фактично є проблеми з трьома структурними маяками. Перший – перегляд правил відбору членів наглядових рад держбанків, який був виконаний із запізненням, у березні замість лютого. Ще по двох маяках термін було встановлено до кінця березня. Йдеться про ухвалення пакету податкових змін і призначення нового голови Державної митної служби (ДМС).

На момент виходу цього матеріалу Кабінет Міністрів затвердив три законопроєкти – про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, скасування податкових пільг для міжнародних посилок і продовження дії підвищених ставок військового збору, а Комісія з відбору претендентів на посаду керівника ДМС 30 березня передала дві кандидатури на погодження Мінфіну. Проте, коли податкові законопроєкти розгляне Верховна Рада та коли Мінфін визначиться з головою держмитниці – невідомо.

Водночас, якщо згадати попередню кредитну програму фонду, то її структурні маяки Україна теж регулярно зривала, та МВФ погоджувався їх перенести. Але фонд навряд чи задоволений такою ситуацією: не дарма ще в березні терміново до Києва прибула місія МВФ, щоб обговорити стан виконання програми.

Заступник голови податково-фінансового комітету Ради Ярослав Железняк повідомив, що за весь 2026 рік Україна має отримати від МВФ понад $3,8 млрд. Перший транш, нагадаємо, становив $1,52 млрд. За словами Железняка, залишилося ще три платежі: 1 червня та 1 вересня по $0,69 млрд і 1 грудня у розмірі $0,96 млрд.

Якщо з виконанням структурних маяків та інших умов програми проблеми триватимуть, не виключено, що червневий транш переїде на осінь. Хоча Гетманцев узагалі лякає тим, що меморандум із МВФ «під загрозою зриву». Тобто депутати не виключають навіть недоотримання всіх траншів обсягом $2,3 млрд, що залишилися до кінця року.

Які є проблеми з ключовими донорами України

Донор/програма	Ризик недофінансування (сума)	Статус	Причини
Ukraine Facility (ЄС)	$4,5 млрд (3,9 млрд євро)	Кошти «зависли» з 2025 року, з них 300 млн євро можуть бути анульовані повністю вже у квітні	Невиконання 14 індикаторів кредитної програми починаючи з 1 кварталу 2025 року
Світовий банк	$3,4 млрд	Виділення коштів може бути перенесено з 3 кварталу ближче до кінця року	Неприйняття 4 законопроєктів – про держзакупівлі та приєднання до SEPA зокрема
МВФ	$2,3 млрд	Нові транші можуть бути відстрочені на невизначений час, у найгіршому випадку – програма може бути заморожена	Зрив голосування за податкові зміни у Раді та затягування конкурсу по призначенню голови ДМС

Джерела: Мінфін, МВФ, RRR4U, розрахунки Mind

Кредит ЄС на 90 млрд євро: очікування і перешкоди

Ще однією болючою темою для України залишається кредит на 90 млрд євро від Євросоюзу. Попри те що політичне рішення про виділення цих коштів було ухвалено ще у грудні 2025 року, Рада Європи має фіналізувати позику та її механізм. Причому підтримати програму фінансування мають усі члени ЄС без винятку.

Але головним опонентом є Угорщина. Її прем'єр-міністр Віктор Орбан відмовляється погоджувати кредит Україні, доки не буде відновлено постачання нафтопроводом «Дружба».

Водночас голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції у Брюсселі 20 березня заявила про те, що обіцянки щодо надання позики будуть у будь-якому разі виконані.

Питання про кредит укотре підійматимуть на наступному Саміті ЄС. Щоправда, дати його проведення наразі невідомі. Але в офіційній заяві Єврокомісії сказано, що ЄС розраховує надати Україні перший транш фінансування до кінця квітня.

Кредит у розмірі 90 млрд євро розрахований на 2026–2027 роки. Із цієї суми 30 млрд євро буде направлено на покриття бюджетного дефіциту, а 60 млрд євро – на оборону.

Сценарії на 2026 рік і болючі рішення для бюджету

Наприкінці 2025 року Mind робив розрахунки, згідно з якими за механізмом ERA Loans ($15 млрд), за програмою Ukraine Facility ($10–11 млрд) і від МВФ ($2 млрд) у 2026 році Україна може отримати $27–28 млрд.

Але з огляду на ситуацію на кінець березня, цифри будуть дещо іншими.

Згідно з даними Єврокомісії, у межах Ukraine Facility на 2026 рік заплановано 5,1 млрд євро ($6 млрд). Оскільки доля 3,9 млрд євро, які залишилися ще з 2025 року, під великим питанням, імовірнішим є отримання саме $6 млрд до кінця 2026 року, але за умови, що Україна своєчасно виконуватиме індикатори, чого наразі не відбувається.

МВФ у 2026 році має виділити $3,8 млрд (оцінка $2 млрд на 2026 рік була попередньою, оскільки Україна ще не погодила програму з фондом на той момент), з яких залишилося ще три транші на загальну суму $2,3 млрд. І, знов- таки, доля цих траншів теж залежить від виконання структурних маяків.

Отже, ERA Loans, Ukraine Facility та МВФ разом у 2026 році забезпечать фінансування в розмірі близько $25 млрд (це втому числі з урахуванням коштів, які Україна отримала в січні – березні).

Якщо додати очікуваний кредит від ЄС і припустити, що пряме бюджетне фінансування на 2026 –2027 роки буде поділено порівну, то до кінця 2026 року додатково від Євросоюзу можна розраховувати ще на $17 млрд (15 млрд євро).

Від інших донорів – Світового банку та урядів країн-партнерів (Японії, Канади, Норвегії), за різними оцінками, може надійти до $8 млрд.

Якщо ж дійде до заморозки фінансування від МВФ або Ukraine Facility, українська влада може вдатися до вкрай непопулярних і болючих рішень. Починаючи з зупинення соціальних виплат і посилення податкового навантаження (підвищення податків, до речі, передбачене чинним Меморандумом з МВФ як екстрений захід), закінчуючи емісією гривні, що може призвести до вкрай несприятливих інфляційних наслідків і девальвації далеко за межі 45 грн/$.