Оподаткування ІТ-сектору – одна з найпопулярніших тем серед законотворців. Зокрема, нещодавно у суспільстві та серед спеціалістів цієї сфери активно обговорювалась ідея зі створення п'ятої групи фізичних осіб – підприємців та скасування можливості для цієї групи займатися зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД).
Детальніше про це – у матеріалі «Трансформація «ФОП-5»: що пропонують IT-галузі».
Сьогодні про те, які нововведення пропонували в цій сфері раніше та чи виправдана ідея зі скасуванням ЗЕД і які можуть бути наслідки її запровадження, розповіла Mind юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine Софія Барановська.
Наразі ІТ-спеціаліст може працювати як звичайний найманий працівник, сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Крім цього, роботодавець за такого працівника зобов’язаний сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати з максимальною межею в 15 мінімальних заробітних плат. У підсумку роботодавець та працівник утримують та сплачують сумарно 41,5% податків та внесків щодо заробітної плати.
Другий варіант співпраці у цій галузі більш поширений – оформлення ФОПом третьої групи за спрощеною системою оподаткування та із сплатою єдиного податку за ставкою 5%. ЄСВ сплачується щомісячно в розмірі 22% від мінімальної заробітної плати. Загалом відрахування становлять 5% від отриманого доходу та ЄСВ у розмірі 1039,06 грн.
Спрощена система оподаткування та нижчі ставки податку є основними причинами, з яких понад 80% ІТ-спеціалістів в Україні працюють саме як ФОПи.
Водночас однією із ключових причин розвитку ІТ-сектору в Україні є саме такі преференції, порівняно з оподаткуванням в інших країнах. Можливо, саме через ставку уряду України на сприяння розвитку ІТ-індустрії, податкові органи вкрай рідко проводять перевірки платників податків ФОП, які надають ІТ-послуги.
У цьому разі варто звернути увагу на той факт, що різниця між найманим працівником та ФОПом полягає не лише в оподаткуванні, а й у правах та обов’язках, які на таких осіб покладаються.
Зокрема, трудові відносини покладають на роботодавця додаткові обов’язки у вигляді забезпечення умов праці. Наприклад, надання офісного приміщення, ноутбука, канцелярії, іноді навіть забезпечення працівників харчуванням, надання оплачуваних відпусток, лікарняних, стабільна щомісячна виплата винагороди у вигляді авансу та заробітної плати, відповідальність за сплату та нарахування податків тощо.
Якщо відносини ФОПа та замовника послуг нагадують вищезазначені критерії, то існує ризик перекваліфікації цивільно-правових відносин у трудові та донарахування податкових, фінансових та застосування адміністративних і навіть кримінальних санкцій.
Починаючи з лютого 2019 року на громадське обговорення було винесено декілька законопроєктів, які пропонували внести зміни до регулювання діяльності представників ІТ-сектору.
Оскільки ризик перекваліфікації цивільно-правових договорів у трудові постав майже перед усіма ІТ-компаніями та низкою інших галузей, які активно використовують модель співпраці з ФОПами, цей законопроєкт викликав шквал критики й дав законодавцю зрозуміти, що такі зміни однозначно не будуть підтримані суспільством.
Ставку єдиного податку для платників п’ятої групи пропонувалося встановити на рівні 5% – з 1 січня 2020 року. Надалі її щорічно підвищувати до досягнення 10% з 1 січня 2025 року.
Разом з тим експрем’єр-міністр України Олексій Гончарук вказав, що відрахування з підвищеної ставки податку (від 1% з 1 січня 2021 року до 5% з 1 січня 2025 року) утворюватимуть Фонд розвитку людського капіталу, яким керуватимуть самі платники та спрямовуватимуть ці кошти на освітні цілі.
Наразі цей законопроєкт відкликаний.
Ставку ЄСВ також пропонувалося знизити з 22% до 5%. Ця пропозиція виглядала як спроба перетворити ІТ-спеціалістів із ФОПів на працівників та надати їм більше трудових прав та обов’язків. Наразі цей законопроєкт також відкликаний.
Нещодавно знову з'явилась інформація, що п’ята група ФОП все-таки буде запроваджена, проте з деякими змінами. Зокрема, запропоновано, щоб мінімальний розмір ЄСВ складав одиничний розмір мінімального страхового внеску. Також хочуть покласти обов’язок на ФОП зі сплати військового збору і запровадити прогресивну ставку податку на «розвиток людського капіталу».
Проте найбільш цікаве нововведення полягає в пропозиції для цієї групи ввести заборону на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовується така ідея метою держави стимулювати іноземні компанії створювати представництва чи юридичних осіб на території України та оподатковувати тут їхню діяльність.
Наразі профільний Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не встановлює заборон щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності ФОПами.
Окрім цього, дуже часто іноземні особи не бажають реєструватися на території України не лише з метою уникнення оподаткування, а саме через нестабільну національну фінансову та правоохоронну системи, відсутність реального захисту майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності.
Нововведення може сприяти лише зміні структурування діяльності компаній ІТ-сектору в Україні, зокрема ФОПи п’ятої групи можуть укладати договори не з отримувачем послуг-нерезидентом напряму, а через юридичну особу, зареєстровану на території України, яка отримуватиме мінімальну маржу.
Відтак до значних податкових наслідків у вигляді наповнення державного бюджету це може не призвести.
Отже під питанням лишається податкова ефективність за результатами впровадження запропонованих змін та виникає питання, чи не сприятимуть вони дискримінації представників ІТ-сектору та сповільненню розвитку ІТ-індустрії в Україні?
Вищенаведені пропозиції наразі не викладені у формі нового законопроєкту і відсутні на офіційному сайті Верховної Ради України.
Крім того, навряд чи найближчим часом такі зміни будуть внесені, адже влада більш занепокоєна епідемією коронавірусу (COVID-19). Так, було би доречно боротися з наслідками такої епідемії, які, очевидно, значно вплинуть на бізнес та наповненість державного бюджету.
Проте, значна увага до IT-індустрії свідчить про те, що є бажання змінити регулювання цього сектору економіки.
Залишається лише питання, чи почують представників IT-індустрії за столом переговорів, наслідком яких мала б бути win-win альтернатива.