Захворіло у світі
932,605 осіб
Померло у світі
46,809 осіб
Вилікувалось у світі
193,177 осіб
Захворіло в Україні
794 особи
Померло в Україні
20 осіб
Вилікувалось в Україні
13 осіб
Ціна компромісу: до чого призведе скасування ЗЕД для IT

Ціна компромісу: до чого призведе скасування ЗЕД для IT

Як вплинуть нововведення на галузь і економіку України

Цей матеріал також доступний російською
Ціна компромісу: до чого призведе скасування ЗЕД для IT
Фото: pixabay

Оподаткування ІТ-сектору – одна з найпопулярніших тем серед законотворців. Зокрема, нещодавно у суспільстві та серед спеціалістів цієї сфери активно обговорювалась ідея зі створення п'ятої групи фізичних осіб – підприємців та скасування можливості для цієї групи займатися зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД). 

Детальніше про це – у матеріалі «Трансформація «ФОП-5»: що пропонують IT-галузі»

Сьогодні про те, які нововведення пропонували в цій сфері раніше та чи виправдана ідея зі скасуванням ЗЕД і які можуть бути наслідки її запровадження, розповіла Mind юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine Софія Барановська

Як доходи ІТ-спеціалістів оподатковуються зараз

Наразі ІТ-спеціаліст може працювати як звичайний найманий працівник, сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору. Крім цього, роботодавець за такого працівника зобов’язаний сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати з максимальною межею в 15 мінімальних заробітних плат. У підсумку роботодавець та працівник утримують та сплачують сумарно 41,5% податків та внесків щодо заробітної плати.

Другий варіант співпраці у цій галузі більш поширений – оформлення ФОПом третьої групи за спрощеною системою оподаткування та із сплатою єдиного податку за ставкою 5%. ЄСВ сплачується щомісячно в розмірі 22% від мінімальної заробітної плати. Загалом відрахування становлять 5% від отриманого доходу та ЄСВ у розмірі 1039,06 грн.

Спрощена система оподаткування та нижчі ставки податку є основними причинами, з яких понад 80% ІТ-спеціалістів в Україні працюють саме як ФОПи.

Водночас однією із ключових причин розвитку ІТ-сектору в Україні є саме такі преференції, порівняно з оподаткуванням в інших країнах. Можливо, саме через ставку уряду України на сприяння розвитку ІТ-індустрії, податкові органи вкрай рідко проводять перевірки платників податків ФОП, які надають ІТ-послуги.

Які недоліки оформлення відносин через ФОП

У цьому разі варто звернути увагу на той факт, що різниця між найманим працівником та ФОПом полягає не лише в оподаткуванні, а й у правах та обов’язках, які на таких осіб покладаються.

Зокрема, трудові відносини покладають на роботодавця додаткові обов’язки у вигляді забезпечення умов праці. Наприклад, надання офісного приміщення, ноутбука, канцелярії, іноді навіть забезпечення працівників харчуванням, надання оплачуваних відпусток, лікарняних, стабільна щомісячна виплата винагороди у вигляді авансу та заробітної плати, відповідальність за сплату та нарахування податків тощо.

Якщо відносини ФОПа та замовника послуг нагадують вищезазначені критерії, то існує ризик перекваліфікації цивільно-правових відносин у трудові та донарахування податкових, фінансових та застосування адміністративних і навіть кримінальних санкцій.

Які зміни пропонував законодавець

Починаючи з лютого 2019 року на громадське обговорення було винесено декілька законопроєктів, які пропонували внести зміни до регулювання діяльності представників ІТ-сектору.

  1. Про посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці. Зокрема, до тексту Кодексу законів про працю пропонувалося додати статтю 21-2, у якій закріпити перелік із 7 критеріїв, дотримання трьох із яких свідчитиме про існування трудових відносин, незалежно від особливостей оформлення договірних відносин. Такі ознаки, серед іншого, включали періодичність оплати, обов’язок особистого виконання роботи, закріплене робоче місце, тривалість робочого часу тощо.

Оскільки ризик перекваліфікації цивільно-правових договорів у трудові постав майже перед усіма ІТ-компаніями та низкою інших галузей, які активно використовують модель співпраці з ФОПами, цей законопроєкт викликав шквал критики й дав законодавцю зрозуміти, що такі зміни однозначно не будуть підтримані суспільством.

  1. Наприкінці лютого 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 10094 щодо розвитку креативних індустрій в Україні. Документ передбачає створення окремої п’ятої групу ФОП виключно для осіб, які провадять діяльність у сфері інформаційних технологій.

Ставку єдиного податку для платників п’ятої групи пропонувалося встановити на рівні 5% – з 1 січня 2020 року. Надалі її щорічно підвищувати до досягнення 10% з 1 січня 2025 року.

Разом з тим експрем’єр-міністр України Олексій Гончарук вказав, що відрахування з підвищеної ставки податку (від 1% з 1 січня 2021 року до 5% з 1 січня 2025 року) утворюватимуть Фонд розвитку людського капіталу, яким керуватимуть самі платники та спрямовуватимуть ці кошти на освітні цілі.

  1. Окрім цього, на ІТ-спеціалістів пропонувалося покласти обов’язок зі сплати військового збору в розмірі 1,5%, а мінімальний розмір ЄСВ для них зробити в розмірі, не меншому за подвійний розмір мінімального страхового внеску. Оскільки такі зміни підвищили б податкове навантаження на кожного ФОПа галузі, то, очевидно, не викликали підтримки бізнесу.

Наразі цей законопроєкт відкликаний.

  1. Наступною спробою змінити регулювання діяльності ІТ-спеціалістів був альтернативний законопроєкт №10094-1, зареєстрований у парламенті 14 березня 2019 року. Він пропонує не створювати окрему групу для ФОП, а ввести окрему категорію працівників – професіоналів у галузі програмування, ставка ПДФО для яких мала б складати альтернативні 9%, а не загальні 18%.

Ставку ЄСВ також пропонувалося знизити з 22% до 5%. Ця пропозиція виглядала як спроба перетворити ІТ-спеціалістів із ФОПів на працівників та надати їм більше трудових прав та обов’язків. Наразі цей законопроєкт також відкликаний.

Про нові пропозиції 

Нещодавно знову з'явилась інформація, що п’ята група ФОП все-таки буде запроваджена, проте з деякими змінами. Зокрема, запропоновано, щоб мінімальний розмір ЄСВ складав одиничний розмір мінімального страхового внеску. Також хочуть покласти обов’язок на ФОП зі сплати військового збору і запровадити прогресивну ставку податку на «розвиток людського капіталу».

Проте найбільш цікаве нововведення полягає в пропозиції для цієї групи ввести заборону на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовується така ідея метою держави стимулювати іноземні компанії створювати представництва чи юридичних осіб на території України та оподатковувати тут їхню діяльність.

Наразі профільний Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не встановлює заборон щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності ФОПами.

Окрім цього, дуже часто іноземні особи не бажають реєструватися на території України не лише з метою уникнення оподаткування, а саме через нестабільну національну фінансову та правоохоронну системи, відсутність реального захисту майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Як таке нововведення працюватиме на практиці

Нововведення може сприяти лише зміні структурування діяльності компаній ІТ-сектору в Україні, зокрема ФОПи п’ятої групи можуть укладати договори не з отримувачем послуг-нерезидентом напряму, а через юридичну особу, зареєстровану на території України, яка отримуватиме мінімальну маржу.

Відтак до значних податкових наслідків у вигляді наповнення державного бюджету це може не призвести.

Отже під питанням лишається податкова ефективність за результатами впровадження запропонованих змін та виникає питання, чи не сприятимуть вони дискримінації представників ІТ-сектору та сповільненню розвитку ІТ-індустрії в Україні? 

Вищенаведені пропозиції наразі не викладені у формі нового законопроєкту і відсутні на офіційному сайті Верховної Ради України.

Крім того, навряд чи найближчим часом такі зміни будуть внесені, адже влада більш занепокоєна епідемією коронавірусу (COVID-19). Так, було би доречно боротися з наслідками такої епідемії, які, очевидно, значно вплинуть на бізнес та наповненість державного бюджету.

Проте, значна увага до IT-індустрії свідчить про те, що є бажання змінити регулювання цього сектору економіки.

Залишається лише питання, чи почують представників IT-індустрії за столом переговорів, наслідком яких мала б бути win-win альтернатива.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті