Захворіло у світі
19,412,292
Померло у світі
722,066
Вилікувалось у світі
11,773,112
Захворіло в Україні
79,750
Померло в Україні
1,879
Вилікувалось в Україні
43,655
Трансформація «ФОП-5»: що пропонують IT галузі

Трансформація «ФОП-5»: що пропонують IT галузі

Як нові ідеї відіб’ються на економіці і чим загрожує скасування ЗЕД

Цей матеріал також доступний російською
Трансформація «ФОП-5»: що пропонують IT галузі
Фото: pixabay

Днями у ЗМІ з’явилась інформація із посиланням на слова заступника міністра цифрової інформації Олександра Борнякова щодо запровадження п’ятої  групи платників єдиного податку із зниженою ставкою ЄСВ. Натомість, для цієї групи платників має бути заборонена зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД). Крім того, як цитують ЗМІ чиновника, влада та представники IT-індустрії дійшли згоди по цьому питанню.

Оскільки це суттєві зміни для діяльності зазначеної сфери Mind звернувся до  Віце-президент з фінансово-правових питань IT Ukraine Association, CEO Alcor Дмитра Овчаренко із питанням, як до цього ставиться галузь і як можуть вплинути такі зміни на цей ринок.

Про те, що IT-сфера є найперспективнішою в українській економіці, а її динаміка радує, не написав, мабуть, тільки лінивий. Дійсно, цифри говорять самі за себе: згідно з даними платіжного балансу України, експорт комп’ютерних послуг у 2019 році зріс на 30,2% порівняно з попереднім роком і склав $4,17 млрд. Яка ще вітчизняна індустрія може похвалитися такою динамікою?

Відповідно обсяг сплачених до держбюджету України податків та зборів збільшився на 28% і становить 16,7 млрд грн. Щоб краще зрозуміти цю цифру – варто зауважити, що це третина витрат держбюджету України на освіту в 2019 році або ж половина (43%) загальнодержавних витрат на охорону здоров’я.

Український ринок ІТ. Кому дякувати?

Попри позитивну тенденцію до росту нам ще є до чого прагнути:  на глобальній арені Україна залишається незначним гравцем з величезним потенціалом. Як зазначено у довіднику агентства Top Lead, за обсягом ринку ми змагаємося з Румунією й Польщею, відчутно поступаючись Індії й Китаю.

Що ж робить нас привабливими? Виділю три основні переваги, що знаю з власного досвіду:

  • Український ринок праці, що поки більший за польський чи румунський, що вже істотно «перегріті».
  • Вигідне оподаткування. Зрозуміла і “комфортна” податкова ставка  завжди була нашим основним бонусом.
  • Гнучкість співпраці із ФОП. Щоб не казали про прогресивність нового Трудового кодексу – але в розрізі саме IT індустрії його ефективність сумнівна.

«Підводні камені»-2020. Які прогнози? 

Майже 17 млрд грн у вигляді податків хотілося б отримати й в 2020 році, а може й більше, адже ще $4 млрд витрачаються в Україні.

Тому, варто врахувати ризики, які можуть завадити або суттєво вплинути на ці надходження.

  • IT-освіта. Польща випускає понад 50 000 IT випускників щороку, а Україна – лише 15 000 (та й якість часто кульгає), тому «перегріття» ринку є реальною загрозою.
  • Конкуренція на глобальних ринках: конкуренти можуть не просто потіснити нас, але й зовсім нівелювати усі попередні перемоги, якщо ми втратимо основні конкурентні переваги. Наприклад, Канада запрошує до себе українських програмістів за швидкою процедурою і пропонує кешбек аж 30-60% для компаній, що відкриють центри розробки у них в країні. Навіть 5%-ий податковий режим ФОП в Україні вже не є настільки привабливим як раніше.
  • Коронавірус. Незрозумілі сценарії розгортання ситуації, але 3 відомих мені компанії, що планували інвестувати в Україну, відклали свій візит на квітень-травень.
  • Регуляторна стабільність. Не просто набрати темп, але дуже легко його втратити. Тому зміни змінами, але  не забуваймо, що потрясіння викликані різкими трансформаціями, законодавчими в тому числі, можуть негативно вплинути на галузь загалом: викликати незадоволення та відмову від співпраці.

Що пропонує держава

«Гаряча» тема зміни податкової ставки для представників ІТ-індустрії знову в адженді.

Дискусії щодо «ФОП-5» розпочались акурат в березні 2019 року, але жодних фінальних рішень прийнято не було, а влада пообіцяла, що всі ініціативи буде винесено на розгляд учасників ринку.

Сама ідея трансформувалася багато разів: йшла мова про підвищення по 1% в рік, але лише до 7-ми %, обговорювалася ставка ЄСВ. До того ж отримані від підвищення кошти планувалося направити якраз на освіту – шляхом створення приватного фонду.

Як нещодавно заявив заступник міністра Мінцифри Олександр Борняков, на разі мова йде про запровадження п’ятої групи платників єдиного податку з меншою, ніж пропонувалося, ставкою ЄСВ, військовим збором, і підвищенням на 1% на рік до 10% (ставка податку на розвиток людського капіталу, яка буде зростати з 1% до 5% протягом п’яти років), і … забороною зовнішньоекономічної  діяльності.

Якщо порівняти із 4-ма ризиками вище – одразу впадає в очі відсутність бодай згадки про IT освіту. Раніше можновладці (включно з Президентом Зеленським) заявляли, що основною метою такого кроку є забезпечення подальшого росту в 25-30%, а не понадпланове збільшення притоку до бюджету. Тобто якщо раніше ці додаткові кошти мали бути перенаправлені на освіту, то яка мета зараз?

У той же час, в частині стабільності гарантується захист від «маскі-шоу» для компаній із 5-ою групою. Це дійсно вагомий аргумент, особливо враховуючи нещодавну хвилю обшуків. Але наскільки ця гарантія може бути дієвою без системного реформування правоохоронної системи, що досі працює в кращих традиціях «совка».

Заборона зовнішньоекономічної  діяльності обгрунтовується бажанням підштовхнути компанії заводити бізнес в Україну, а не лише оплачувати послуги програмістів. Однак, хоч створи 10 українських ТОВ – але в Україну будуть як і раніше заходити лише кошти на людей та офіс. І це навряд можна змінити просто законом на декілька сторінок. Хоча бажання правильне.

Слід зауважити, що на разі це лише пропозиція, адже тексту цієї норми не існує. Крім того, мені не відомо про домовленості із ринком – наприклад, ще не було обговорення з нашою Асоціацією «IT Ukraine». Думаю, заступник міністра мав на увазі певні попередні консультації з декількома гравцями, але не всім ринком.

Щодо того, як у зазначених умовах мають працювати ті, хто продає послуги іноземним компаніям, то це також питання для доопрацювання. Думаю, для фрілансерів планується залишити можливість працювати на 3-й групі, звідки ЗЕД видаляти не планується.

Разом з тим є значна частина ринку, яка структурована через закордонні компанії, які платять командам в Україні. Їх небажання створювати юрособу пов’язано саме із безпекою ведення бізнесу в Україні, в чому їх можна зрозуміти. Відтак, різкі зміни правил гри можуть негативно вплинути на ринок та до втрати частини бізнесу. То може не з того боку починаємо?

Що далі?

Як бачимо, попри суттєвий прогрес, питань поки що більше ніж відповідей. За що дійсно чи не вперше слід подякувати владі – так це за відкритість і співпрацю з бізнесом – тому є впевненість, що компроміс буде знайдено. Як кажуть «сім раз відміряти і один раз відрізати». Та чи треба різати?

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті