Реорганізація Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) триває. Експерти вважають, що її розділення на три окремі органи – доволі спірна ідея. Про це Mind писав у матеріалі «Біг по даху: як реформа будівельного ринку загнала його в колапс».
Проте, попри глобальні реформи у цьому відомстві, досі не зняті нагальні питання у сфері будівництва. Зокрема, проблема із запровадженням ринкового контролю та нагляду.
Здавалося б, законодавство передбачає такий контроль. Та чи існує він на практиці, і як така ситуація впливає на розвиток галузі та інтереси споживачів, Mind розповіла заступниця голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку Олена Шуляк.
За оцінками експертів, рівень фальсифікованої будівельної продукції, тобто такої, що не відповідає стандартам, в Україні складає 20–25% від загального обсягу. Адже таке поняття, як «ринковий контроль за будівельною продукцією», існує в Україні лише теоретично, бо відповідних важелів просто немає. Тобто під виглядом цементу відомої марки вам спокійно можуть продати низькопробну підробку, але ніхто за це не відповість.
Ринковий контроль чи нагляд – це запобіжник, і, зазвичай, державний, від неякісної та небезпечної продукції, фальсифікату тощо. Крім того, це захист здоров’я та життя споживачів. Будь-яка ринкова сфера неможлива без контролюючого органу, що наглядатиме за якістю виробу. Без нього ми потрапляємо в зачароване коло ошуканого покупця, коли він по черзі може звертатися до продавця, виробника й перевізника товару з претензією на неякісну покупку, але не віднайде правди.
За відсутності адекватного ринкового нагляду про захист споживачів взагалі не може бути мови. Натомість орган державного ринкового контролю, як той байбак: ти його не бачиш, він не працює, результатів нема, – а формально він навіть є. На папері.
Цій історії вже понад 10 років. А взагалі, у 2001-му в Україні прийняли закон про ринковий нагляд. Причому, досить прогресивний на той час. Про це багато говорили та писали. Навіть запрацював ринковий нагляд за споживчою та неспоживчою продукцією. Однак залишилось «але» – будівельна продукція, яка є специфічним сегментом ринку. В більшості країн світу – до речі, у ЄС також – ринковий контроль за будівельною продукцією має своє, окреме регулювання.
Через правову колізію, вже екс-ДАБІ, яка була визначена органом ринкового контролю за будівельною продукцією, вирішила не займатися цим питанням. І лише після тривалих «футбольних баталій» між ДАБІ та Мінрегіоном міністерство 2018 року таки довело приналежність функції ринкового контролю саме ДАБІ.
Хоча й це не допомогло – моніторинг якості будівельної продукції в Україні досі відсутній. До того ж з 2018-го в нас ще й обов’язкову сертифікацію будівельної продукції скасували, адже вважалося, що до моменту скасування в нас працюватимуть європейські правила на ринку.
Водночас сам ринок виробників намагався сприяти запуску ринкового нагляду. Професійні та галузеві об’єднання відшуковували фальсифікат, повідомляли про нього, збирали дані. Та й не дивно. За їхніми оцінками, 70% кабельної продукції, 70% віконної, 30% цементу на ринку – не відповідають стандартам.
І якщо у віконній продукції – це найчастіше намагання нечесних продавців видати звичайні вікна за енергозберігаючі (адже різниця в ціні – майже 20–30%), і покупець просто ризикує переплатити за товар, то купівля фальсифікованого кабелю або цементу – це ризик для життя та здоров’я.
Тому й виникла спроба запустити дієвий ринковий нагляд за будівельною продукцією та передати цю функцію Держпродспоживслужбі. Саме з такою пропозицією свого часу зверталися до уряду фахові об’єднання виробників. Але абсолютно аргументовано Держпродспоживслужба не підтримала таку ідею, оскільки це специфічний ринок. У відомства просто відсутні ресурси для моніторингу, відслідковування та аналізу, як і фахівці та досвід для роботи в цій царині.
Як би там не було, питання й справді слід вирішувати якнайшвидше. Так, усе-таки можна реформувати ДАБІ. І йдеться нині не про реорганізацію, перейменування чи «перестановку доданків». А про реальне запровадження Єдиної електронної системи в будівництві, що згодом має витіснити ДАБІ. Система, до речі, вже довела свою ефективність через е-кабінет, який за декілька місяців роботи «зловив» на гарячому не одного шахрая-забудовника. Проте зараз він працює лише на подачу повідомлення за будівельним паспортом через доопрацювання системи, яка вже зазнала зловживань від недобросовісних замовників.
Разом з тим контролюючу функцію ніхто не скасовував. Це справді важливо. Відтак її має виконувати саме правонаступник ДАБІ – структура, що має знання, досвід та фахівців, які розуміють будівельну специфіку. За однієї умови – дієвий нагляд Мінрегіону, контроль громадськості та співпраця з ринком.
І звичайно, повернення питання ринкового контролю за будівельною продукцією. Звучить як нісенітниця, але автори нинішньої реформи Держбудархконтролю вирішили це питання дуже оригінально – ринковий контроль просто загубився у вирі реформи. У старої ДАБІ він був (хоча б у функціях), а в нових трьох чи чотирьох структурах – зник.
А тепер – головне. Представники ринку – виробники, проектанти, будівельники, експерти – одноголосно підтримують запровадження дієвого ринкового контролю. І ринок пропонує свою допомогу щодо налагодження цього процесу. Виробники більше за всіх зацікавлені в боротьбі з фальсифікатом та неякісною продукцією. Адже фальсифікат – це економічні втрати та шкода репутації.
Одразу слід наголосити: підвищення якості – це не про стрімке зростання цін. Парадоксально, але іноді й категорично навпаки. Адже нині споживач, купуючи підробку, платить чималі гроші за те, що цих сум не вартує.
Означена проблема – пряме відсилання до Регламенту 305 ЄС і до необхідності імплементувати ці норми в український правовий простір. Що, до речі, є однією з умов Угоди про асоціацію з Євросоюзом. У Регламенті містяться норми і правила, за якими живе вся Європа і які передбачають «високу планку» в питанні якості будівельної продукції. І запровадження цього документа у вітчизняну реальність передбачено законопроєктом №2698, який усе ще чекає на друге читання.
Європейський Регламент 305 – це реальна та зрозуміла система, в основі якої лежать чіткі критерії оцінки, наскільки продукція відповідає стандартам. Отже це дієві заходи боротьби з фальсифікатом – від заборони продажів до вилучення продукції з ринку. Це конкретизована відповідальність усіх учасників ринку – від виробника чи імпортера до продавця.
Тому продовжуємо боротьбу. Наразі необхідне адекватне реформування ДАБІ якнайшвидше. Але потрібно врахувати проблему дієвого ринкового нагляду й повернути її до порядку денного.