Колекторам зась: як Верховна Рада захистила боржників

До чого готують стягувачів боргів

Верховна Рада наприкінці січня прийняла за основу законопроєкт про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості від недобросовісних колекторів №4241. Документом пропонується встановити певні вимоги до кредитодавця, включно з колекторською компанією, при врегулюванні простроченої заборгованості. Що передбачає законопроєкт і як він вплине на ринок кредитів, розповіла Mind керуюча партнерка SBH Law Offices Ukraine Ксенія Проконова.

Фінансові організації з мікрокредитів – це біль неуважних клієнтів і тих, що потрапили в складні життєві обставини. 800% річних і вибивання боргу – реалії такого бізнесу. Звичайно ж, вони загрібають жар не своїми руками – для цього є спеціально навчені люди, які до недавнього часу перебували поза законом. Йдеться про колекторів.

Що передбачає законопроєкт?

Законопроєкт №4241 пропонує ввести таке поняття як колекторська компанія й чітко окреслити межі. Ніхто не сперечається, що повертати борги потрібно, разом із тим методи, якими ці борги вибиваються найчастіше зі сторонніх боржнику людей, самі підпадають під пару статей КК. Карантин в Україні триває вже рік, і бізнесів, фізосіб, які потребують підтримки, стає дедалі більше. Саме час для такого закону.

В Україні дуже люблять реєстри. Ця сфера не стала винятком:) Планується запровадження реєстру колекторських компаній. Вести його буде Нацбанк. На плечі НБУ також лягає контроль за такими компаніями. Регулятор буде встановлювати вимоги до кредиторів, колекторським компаніям і їх діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості. Крім того, Нацбанк буде здійснювати нагляд за дотриманням ними законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, а також приділяти увагу етичній частині взаємодії зі споживачами таких послуг. Також НБУ прийматиме рішення про належну діяльності колекторських компаній по їх суті до здійснення врегулювання простроченої заборгованості.

Підставою для перевірки також може бути звернення такого споживача або потерпілого, залежно від ситуації. Реєстр обов'язковий і працювати можна тільки тим, хто в ньому є. Дуже схоже на адвокатську сферу. Тепер обов'язково потрібно повідомляти в договорі (нехай і дрібним шрифтом) про те, що в разі неповернення боргу можуть залучити колекторів і у вас є право скаржитися в НБУ. З огляду на те, що договори в таких організаціях стандартні, то окремо не роз'яснюватимуть, як і міняти умови під вас, а просто додадуть один нечитабельний пункт. Якщо в договорі такої норми немає, то залучати колекторів можна.

Особливу увагу законодавець приділив етиці. Впевнена, що всі чули про креатив таких компаній:

Час «креативу» закінчиться

Документом пропонується встановити чіткі рамки.

Колекторам можна спілкуватися у такий спосіб:

Раніше вам просто дзвонили неприємні люди без імені та по батькові, тепер є чіткий перелік того, що мають надати колектори при першому спілкуванні.

Власне, це базові правила ввічливості, але, мабуть, їх потрібно роз'яснювати:

Колекторська компанія повинна на вимогу споживача, його представника або спадкоємця, поручителя або майнового поручителя протягом п'яти робочих днів, після першої взаємодії щодо врегулювання простроченої заборгованості надати документи, що підтверджують інформацію, зазначену вище особисто або електронною/звичайною поштою. Вранці гроші – ввечері стільці. Поки інформацію не надали, спілкуватися з вами не мають права.

Кого можуть офіційно «пресувати»?

Звертатися можна тільки до тих, хто зазначений у договорі як ті, хто дали згоду на спілкування в разі заборгованості, і до близьких особ.

Ви можете заборонити розголошувати розмір заборгованості.

Близькими особами є:

Раніше ви самі записували всі неприємні розмови та погрози, тепер це головний біль колекторів. Аналогія з обшуками: коли все знімається на відео, менше охочих порушувати правила. Ніхто не хоче бути зіркою Youtube. Записи повинні зберігати 3 роки.

У законопроєкті пропонують заборонити обробляти персональні дані близьких осіб боржника про графік роботи, місця відпочинку або соцмережі. Слабо уявляю, як це можна заборонити, коли дані лежать на поверхні.

Що прямо забороняє законопроєкт?

Штрафи застосовуються в таких випадках:

  1. Неповідомлення споживачеві про відступлення права вимоги за договором про надання фінансової послуги, якщо обов'язковість повідомлення встановлена ​​законом, – у розмірі від 5100 до 10 200 грн за кожен випадок такого неповідомлення.
  2. Недодержання встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), – у розмірі від 51 000 до 102 000 грн.
  3. Залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до Реєстру колекторських компаній, – у розмірі від 51 000 до 102 000 грн.
  4. Недодержання встановлених законом вимог до договору про споживчий кредит – у розмірі від 51 000 до 102 000 грн.

Законопроєкт, ухвалений у першому читанні, увібрав в себе досить гарні пропозиції і з'явився у відповідь на масову принизливу практику. Найпопулярніші способи роботи колекторів, як-от залякування, надсилання боржникам фальшивих документів із найменуваннями «про примусове виселення» або «про виконання рішення суду» і публічні заяви про борг стають протизаконними і тепер несуть фінансові ризики для самого кредитора. Кращий спосіб із чимось боротися – зробити порушення фінансово невигідним. Важливо зазначити, що окремі положення законопроєкту поширюються не тільки на колекторські компанії, а й на первинного кредитора. Як завжди, подивимося на практику:)

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS