Президент Володимир Зеленський у лютому цього року підписав закон про «інвестиційних нянь». Так, зокрема, у НБУ очікують припливу іноземних інвестицій на рівні $3 млрд, після відтоку торік. Чи виходить в України бути турботливою «нянею» для інвесторів, розповів Mind голова фінансово-аудиторського комітету, CFO групи компаній «Октава Капітал» Дмитро Рибальченко.
Докладно про те, що думають про можливість інвестування в Україну в Європі та Азії, – в інтерв'ю Mind з послами іноземних держав в Україні та в інших матеріалах Mind у розділі «Прямі іноземні інвестиції». Про діяльність інвестнянь в Україні в пілотному проєкті Львівської ОДА – у матеріалі «Справа – «підтримка»: як інвестняня допомагає інвесторам».
Україна всіляко демонструє підтримку іноземних інвесторів: на міждержавному рівні проводяться зустрічі з представниками керівних органів країн Сходу та Заходу. Президент визначив пріоритет на 2021 рік – захист прав інвесторів і запровадження так званих інвестиційних нянь для супроводження бізнесу, якщо в нього вклали не менше 20 млн євро. Також, згідно з законом №1116-IX, такий бізнес має створити щонайменше 150 робочих місць з оплатою праці вище за середню у відповідній сфері діяльності. Фактично – це VIP-менеджер, який від імені держави допомагає уникати бюрократичних та інших зволікань. Тобто в цьому випадку держава захищає сама від себе. Ще немає статистики, скільки інвесторів скористалися послугами «няні», але представники великого бізнесу кажуть – це аж ніяк не стимулює залучення коштів.
Для закордонних інвесторів така практика – нонсенс, адже там вважають, що правила мають бути однаковими для всіх гравців ринку й відповідати перш за все принципам верховенства права.
Клімат для закордонних інвесторів в Україні явно погіршується. Про це свідчать цифри: останні 10 років іноземні інвестиції в українську економіку лише скорочувалися. За даними Держстату, якщо 2010 року ця сума сягала $5,8 млрд, то 2020-го – зменшилася в понад 25 разів і склала лише 222 млн грн. Звісно, вплинула на надходження інвестицій війна на Сході країни – 2014 року інвестиції становили приблизно $2,5 млрд. А 2020-го всі сподівання нівелювала пандемія COVID-19 і світова криза.
Три причини падіння притоку іноземного капіталу, які найчастіше називають підприємці:
Інвестори, які відважилися інвестувати в українську економіку, ймовірно, не раз стикалися з негативними обставинами – від недобросовісної конкуренції до витіснення з ринку і втрати бізнесу взагалі. Майнове питання, яке й раніше лякало інвесторів, від початку карантину ще більше загострилося. За перший тиждень карантину кількість спроб рейдерства зросла майже в 16 разів. Мінюст зафіксував кілька хакерських атак на реєстраційні органи з метою внесення змін до державних реєстрів, навіть без завантаження відповідних документів. Офісу з протидії рейдерству довелося терміново реагувати на зухвалі втручання.
З огляду на відкриті кримінальні провадження статистика корпоративного мародерства за минулий рік зросла приблизно на 20%. Це – близько 900 випадків рейдерства за рік. Але й ці дані не точні, адже правоохоронні органи можуть кваліфікувати майнові конфлікти не за «рейдерськими статтями». Виходить, інвестиції під загрозу ставлять не лише злочинці, а й відсутність реакції на їхні дії з боку влади країни.
Тільки в практиці нашої консалтингової компанії за 2019–2021 роки ми допомогли партнерам з кількома міжнародними фінансово-правовими кейсами. Наприклад, на запит представників арабської країни провели детальний фінансово-правовий аудит угоди на постачання українського алюмінію, за якою було отримано передплату без постачання товару. Висновки були невтішними для замовника аудиту: за маскою юридичної особи з України, що начебто в належний спосіб зареєстрована й діє на території нашої держави, має фізичний офіс та декілька сайтів, ховалися звичайні шахраї, що багато років не здавали фінансову звітність, не відповідали на телефони, вказані на сайтах і в документах, та мали нульові рахунки в банках, тобто навіть у разі подачі позову до суду та виграшу іноземні замовники не мали жодного шансу на повернення вкладених коштів.
І це не враховуючи кейсів та звернень фізичних осіб-іноземців через шахрайські схеми щодо придбання та оренди житлової та комерційної нерухомості.
Разом із тим за якістю системи захисту права приватної власності в глобальному рейтингу International Property Rights Index Україна 2020 року піднялася на 4 сходинки в порівнянні з попереднім роком і посіла 105-те місце зі 129-ти.
За іншими показниками, ідея інвестувати в український бізнес потроху стає привабливішою. Відповідно до індексів Doing Business-2020, у світовому рейтингу легкості ведення бізнесу Україна піднялася на 7 сходинок – з 71-го на 64-те місце. Це рекорд. Адже 2012 року Україна посідала в рейтингу лише 152-е місце з 183-х, а 2015 року спромоглася увійти в сотню. За рахунок чого це сталося? На це вплинули п'ять показників із 10 основних, які зазвичай аналізує Doing Business:
Проте найкращими ліками для іноземних інвесторів все ж таки має стати дотримання законів і верховенство права. А поки ця омріяна епоха не настала, перед тим як вкладати кошти, рекомендую взяти до уваги такі поради:
Ці правила здатні значно зменшити залежність іноземних інвесторів від коливань на мікро- та макрорівнях та навіть знизити ризики ведення бізнесу в Україні.
Якщо цього досягти, тоді можна пожинати плоди, адже перспективи росту бізнесу в країні, що розвивається, значно привабливіші, ніж у розвинутих країнах Європи.
Welcome to Ukraine!