Цифрові рейки: як «Укрзалізниця» впроваджує інновації

Проблемою логістики на залізниці нікого не здивуєш. Усі промислові підприємства, агровиробники або компанії-перевізники неодноразово зазначали складнощі з подачею необхідного числа вагонів їх головним розпорядником – державною «Укрзалізницею». Багато учасників ринку вже давно використовують власні состави й готові оплачувати закупівлю локомотивів. Mind неодноразово піднімав цю тему раніше. Однак це тільки частина проблем, з якими стикаються вантажоперевізники на залізниці. Наприклад, раніше експерт у сфері логістики розповів Mind про складнощі впровадження нових технологій на УЗ. Сьогодні ж йтиметься про маловідомі можливості державного перевізника, які дозволять забезпечити комфортну логістику зацікавленим учасникам. Що  може запропонувати в цій сфері держкомпанія і що вже зараз можуть зробити її замовники, пояснив Mind експерт із питань автоматизації ГК «Арт Софт» Олександр Тодуров.

Від кого залежить впровадження нових технологій

Сказати, що «Укрзалізниця» зовсім погано автоматизує відносини зі своїми клієнтами, не можна. Так, бізнесу хочеться, щоб все відбувалося швидше та зручніше для клієнтів. Хочеться бачити всі процеси в реальному часі й у безпаперових технологіях.

Однак питання не лише в автоматизаторах залізниці. Дуже часто просування нових IT-технологій впирається в самих клієнтів УЗ, які або не знають про їх існування, або просто не хочуть їх впроваджувати. А «коли за це ще й гроші платити треба» і поготів.

Щодо поширення інформації про нові програмні продукти – це проблема як для УЗ, розробників, так і для їхніх потенційних користувачів. Розробники представляють свої продукти на виставках і конференціях, але не всі туди їздять. Вони проводять вебінари та презентації, але у потенційних клієнтів в умовах нинішніх карантинів і локдаунів «зараз інші проблеми», «немає часу» або ж вони вважають: «Ну що нового ви мені можете показати – все, що потрібно, у мене вже є».

До того ж логіка деяких найнятих директорів: «Ми так жили 10–15–20 років і далі проживемо» – теж має право на існування. Не завжди менеджмент компанії зацікавлений привносити будь-які нововведення в її роботу. Деякі розцінюють їх як додаткові та зайві для себе зобов'язання. Іншим простіше показувати прибуток, а не просити коштів  на необхідні інновації. Треті прийшли в компанію, розібралися що до чого й зрозуміли, що не залишаться там надовго. У таких випадках менеджмент просто не доносить потрібну інформацію до власника, і процес впровадження нових технологій стоїть на місці.

Існує й інша позиція: «Ніхто не має знати, як ми працюємо та які продукти впроваджуємо» або «Я не збираюся вчити конкурентів». У цьому разі  розробники та інтегратори проєктів підписують угоду про конфіденційність і мовчать. І це не дивно, адже люди платять гроші, розвивають свій бізнес, хочуть працювати довго й ефективно. Чому вони повинні допомагати конкурентам?

У підсумку одні компанії активно використовують нові IT-технології, інші – або взагалі не замислюються, або вважають процеси такими, що що не піддаються автоматизації.

Попри всі вищезгадані перешкоди й нарікання на неповороткість, УЗ вже може запропонувати нові IT-технології своїм клієнтам.

Як управляти вагонами в смартфоні

Крім нововведень, які вже працюють на УЗ, також все ще використовується дорогий разовий запит на дислокацію вагонів. До останнього давно звикли менеджери стивідорів, яким часто все одно скільки він коштує для компанії. Крім того, вони можуть просто не знати про існування нових можливостей. І тут знову постає питання мотивації. Менеджменту може бути невигідно або для нього не має значення те, що можна змінити систему та платити в рази менше за ту саму послугу, а також економити час на її отримання.

Зі свого боку УЗ змінює підхід до ціноутворення. Держперевізник пропонує знижений тариф для вагонів, які прямують у припортові станції. І вже зараз є можливість отримувати їхню дислокацію на порядок дешевше та зручніше – прямо у своєму мобільному телефоні або на комп'ютері в будь-який час.

Принтскрин мобільного застосунку з функцією відстеження дислокації вагонів по Україні (RWL)

https://ru.artport.pro/configurations/artrwl/

Нові програмні комплекси, розроблені ДН-5 УЗ (окрема дирекція УЗ з обслуговування припортових залізничних станцій) спільно з комерційними компаніями-розробниками, дозволяють відстежити дислокацію вагонів і вирішувати багато інших проблем логістики:

1. Автоматизація документообігу з УЗ в рамках роботи з Єдиною автоматизованою системою управління вантажними перевезеннями «Укрзалізниці».
2. Оформлення подачі та прибирання вагонів. Зазвичай на оформлення паперів для цих двох опцій йде багато часу. Стивідору доводиться платити зайві гроші за простій вагонів, поки вони оформляються. Водночас тільки на цих двох опціях можна заощадити час і гроші як вантажоперевізників, так і УЗ. Відповідний мобільний застосунок дозволяє оформити «папери» буквально за кілька хвилин прямо біля вагона – і всі документи відразу підуть в АСК стивідора й УЗ.
3. Робота з пломбами ЗПП (запірно-пломбувальними пристроями): швидке введення правильних номерів пломб, перевірка їх цілісності й документування порушень.
4. Облік руху вагонів на підставі даних дислокації (стеження), а також обліку власного й орендованого рухомого составу.
5. Купівля «квитка в порт». Як нарікає автор матеріалу на Mind: «Чому компанії досі не можуть заздалегідь купити для своїх вантажів такі «квитки в порт» – тому що в країні немає системи, де це можна здійснити».

Однак така система є і вже впроваджена в тій самій ДН-5 УЗ. Називається вона Art: Direct UZ і підключитися до неї можна безкоштовно! Клієнт у цьому разі платить УЗ за можливість отримувати дані про дислокацію своїх вагонів. Деякі стивідори вже активно з нею працюють, правда, не особливо це афішуючи.

Копія екрану модуля (Direct_UZ) планування точної подачі вагонів в порти України під захід судна

При цьому вони можуть підігнати вагони, наприклад із зерном, у порт прямо під підхід судна й оперативно розвантажують їх. Також вивантажують зерно з вагонів безпосередньо на судно, економлячи на його транзитному зберіганні в портових елеваторах.

Вивантаження зерна з вагона на судно

Скрин відео на https://www.youtube.com/watch?v=2ES_bJVR-D4&ab_channel=TBIGROUP

Чого не вистачає для повноцінного функціонування системи

1. Зворотного зв'язку від стивідорів. «Укрзалізниця» у своєму розпорядженні має безліч вагонів, кожен із яких необхідний окремим стивідорам у конкретний час і в конкретному місці. При цьому залізниця, надаючи інформацію про дислокацію вагона, не отримує ефективний зворотний зв'язок від перевізників, і здебільшого плани подачі вагонів формуються вручну.
   Якщо ж об'єднати ці дані в одній системі і забезпечити можливість стивідору подавати електронні запити в УЗ про свої потреби, то можна буде уникнути паперової тяганини та зайвого простою вагонів. При цьому ефективність роботи всієї цієї системи, як для УЗ, так для стивідорів і трейдерів залежатиме від кількості її учасників. Чим їх більше, тим ефективніше система і тим краще формуються плани перевезень.

Принтскрин сформованого плану перевезень вагонів у порти України

2. Відсутність своєчасного обміну даними. Як інтегрувати нові технології в наявні АСУ стивідорів? Існує важливе питання в автоматизації відносин з «Укрзалізницею» – інтеграція нових мобільних застосунків і програмних продуктів із системами обліку (АСУ), що вже існують і працюють, як стивідорів, так й інших учасників залізничних перевезень.
   Кожен із них використовує систему обліку на різних платформах, як-от «1С: Підприємство», Business Automation Framework, SAP, Oracle, Microsoft тощо. Для повноцінного функціонування загальної системи та налагодження процесу обміну даними між УЗ і стивідорами необхідно інтегрувати нові рішення в платформи стивідорів, що вже працюють. Останні зможуть бачити скільки вагонів і куди подає УЗ відповідно до їхніх запитів. Як показує досвід інтеграції нових продуктів в наявні платформи, це здійсненне завдання.
3. Небажання інвестувати в автоматизацію. Практично всі українські бізнесмени й учасники залізничних перевезень теоретично згодні, що для того, щоб заощадити в майбутньому, наприклад, 100 000 грн, іноді потрібно наразі вкласти 10 000 грн. Але як тільки справа доходить до оплати реальних витрат, часто процес впровадження зупиняється. Адже гроші потрібно віддати зараз, а «шкода», «немає вільних грошей», «це сильно дорого» тощо. Однак витрати на впровадження IT-технологій та їхню економічну ефективність завжди можна порахувати, наприклад зіставивши вартість простою судна в порту через те, що состав із зерном подадуть на добу пізніше.

Отже, впровадження нових IT-технологій на УЗ –  завдання, яке можна розв'язати. Головне, щоб у всіх сторін цього процесу збіглися бажання й можливості.