Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 5877 щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності. Документ збільшує штрафи за порушення в цій галузі. Це лише один законопроєкт із багатьох, які було ухвалено для регулювання містобудівної діяльності торік. Що змінилось у вимогах до забудовників, які законодавчі ініціативи наберуть чинності у 2022-му та які плани на цей рік мають законотворці, розповіла Mind заступниця голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку Олена Шуляк.
Підсумовуючи результати 2021-го для будівельної галузі, слід сказати, що в нас вийшло засіяти законодавче поле ініціативами, які пройшли перше читання, і у 2022-му стануть законами і принесуть результати.
Так, у першому читанні ми прийняли законопроєкт №5091, який стосується захисту людей, які інвестують у житлову нерухомість. Кожна квартира, яка продається забудовником, реєструватиметься у відповідному реєстрі, куди можна потрапити лише за наявності всіх дозвільних документів.
У такий спосіб ми унеможливлюємо придбання житла в тих, хто працює без документів або з порушеннями.
Друга серйозна ініціатива стосується реформи містобудування, яка прописана законопроєктами №5655, 5656 і 5877. У першому читанні вони прийняті, за головний з них (№5655) навіть проголосувала конституційна більшість – 309 народних депутатів. Зараз ми проходимо комітети й у 2022-му будемо готові голосувати за них у другому читанні.
Третє – парламент 2021 року на законодавчому рівні забезпечив Мінрегіон істотними сумами на оновлення державних будівельних норм. У бюджеті на 2022 рік сума на оновлення ДБН і стандартів не зменшилась, вона буде понад 50 млн грн.
Такі бюджети у 2021 і 2022 роках на оновлення норм – це вперше за всі роки незалежності України. На цьому наголошу, бо в нашій країні системі технічного регулювання приділялося критично мало уваги, а зараз ми впроваджуємо революційні зміни.
По-перше, ми змінюємо ДБН за новим способом нормування, поступово переходячи на параметричний метод.
По-друге, гармонізуємо стандарти виготовлення будівельної продукції, бо вже з 1 січня 2023 року в Україні запроваджується 305-й європейський регламент щодо декларування характеристик будівельних матеріалів.
Останнє, до речі, стосується запровадження нових стандартів щодо виробів на нашому ринку, а отже, і якості ремонтів та будівництва.
Можна ще говорити про диджиталізацію галузі, а саме про постійні технічні удосконалення е-системи у сфері будівництва, які впроваджує Мінцифра.
Уже 14 електронних послуг можна отримувати через «Дію». У е-системі працюють усі проєктувальники, виготовляють технічні паспорти інвентаризатори, є можливість виготовлення містобудівних умов та обмежень через систему тощо Це технічні речі, які мають конкретний вплив на якість роботи цілої галузі.
І нарешті ми маленькими кроками підходимо до вирішення проблеми з довгобудами. 15 грудня минулого року уряд ухвалив дуже очікувану постанову щодо проведення інвентаризації житлових недобудов. Це важливий крок для розв’язання цього питання, бо так нарешті ми знатимемо, з яким обсягом довгобудів працювати.
Перш за все – ухвалити весь комплекс законів щодо містобудівної реформи. Передусім йдеться про законопроєкт №5655, який передбачає оновлені норми щодо контролю й нагляду в будівництві, цифровізацію та високі штрафи за порушення.
Важливо, що реформа передбачає активне залучення органів місцевого самоврядування до процесу: на місцях зобов’язані будуть знати, що й де будується. Ба більше, якщо об’єкт зводиться з порушеннями – ОМС на це реагуватимуть.
Завдяки цьому принципу нам вдасться запобігти незаконним забудовам, знищенню архітектурних пам’яток, а також викорінити корупцію на місцях. Зокрема, це стосується видачі дозвільних документів. Місцеве самоврядування вже не зможе заплющувати очі на порушення законів у сфери будівництва, а недобросовісні забудовники – купувати документи.
Надважливо підтримати ініціативи Мінрегіону і нарешті розморозити реконструкцію хрущовок, а ще дуже хочеться розібратися з усіма довгобудами України. Остаточно захистити людей, які інвестують в купівлю житла.
На щастя, бачу: навколо цих ініціатив об’єднується багато однодумців. І йдеться не лише про колег-парламентарів, а й про експертне середовище, ринок тощо. З такою потужною підтримкою, впевнена, нам усе вдасться.