Місто – це багатошарова складна структура, на якій кожна епоха залишає свій чітко виражений слід. Невід'ємною складовою міста є сучасна архітектура, яка формує його нову унікальність. Але часто трапляється, що його історична частина й сучасні споруди балансують на межі конфлікту. Як гармонійно інтегрувати новобудови в міський простір розповів Mind CEO девелоперської компанії ENSO Раміль Мехтієв.
Активна забудова з порушеннями архітектурного ансамблю міста, знищення зелених насаджень, несанкціонована надбудова верхніх поверхів – уже кілька десятиліть типові проблеми для Києва.
Погано, коли з метою заощадження використовуються монотонні типові рішення фасадів, шаблонні системи облицювання. І значно гірше – коли внаслідок експериментів із різними елементами будівель і висотністю в міський простір інтегруються незграбні конструкції, так звані архітектурні монстри.
Корінь цього зла – у відсутності зрозумілих правил гри, чіткої стратегії просторового розвитку міста. Щоб впорядкувати в містобудуванні цей хаос, потрібні алгоритми, які піддаються поясненню та несуть естетичне задоволення від ладу, що організований навколо.
Щоб зробити вклад у скарбничку спадщини міста, потрібно починати з майстер-плану, який має враховувати інтереси громадськості, експертів і бізнесу. Сам собою він не запрацює, якщо не привести ці складові до спільного знаменника.
При цьому було б помилкою не орієнтуватися на міжнародний досвід. Наприклад, у Європі підхід до проєктування новобудов інший, ніж в Україні. Якщо в Копенгагені закладається новий район чи, приміром, у Стокгольмі проводиться реабілітація портової зони, місто пропонує розробити проєкт мікрорайону, розуміючи перспективи розвитку та пропускну спроможність доріг, транспортної інфраструктури.
На конкурс запрошують архітекторів і відпрацьовують концепції розвитку території. Місто ці проєкти розглядає та обирає найкращий.
У підсумку з'являється майстер-план освоєння території з різними функціями, і земельні ділянки виділяються безпосередньо під ці функції.
Тим часом у нас же ніхто не може сказати, яка саме новобудова, яких обсягів і фізичних параметрів буде на тій чи іншій ділянці. Той, хто купив землю, може збудувати на ній усе, що завгодно (у межах узгодженої функції). І при цьому не особливо дбаючи про естетику й інтеграцію в навколишній простір чи історичний контекст.
І хоча чимало девелоперів мають бажання поліпшити благоустрій і зовнішній вигляд вулиць не лише в межах земельної ділянки будівництва, а й на прилеглих територіях, на жаль, процес узгодження з владою забюрократизований і тягне за собою не тільки часові, а й грошові витрати.
Для створення гарного проєкту всі учасники процесу мають докладати зусиль. Починаючи від авторів, архітекторів і проєктувальників, людей, які здійснюють технічну реалізацію, і закінчуючи представниками місцевої влади, які беруть участь у погодженні проєкту. Тільки в разі злагодженої роботи та зацікавленості всіх сторін можна досягти гарного результату.
Тішить у цій ситуації те, що вже з'явилися замовники, а з ними й архітектори, які думають не лише про те, щоб побудувати квадратні метри. Намагаючись наслідувати світові тенденції, вони розуміють, що девелопер спершу має провести дослідження і розробити цілісну концепцію. Адже це необхідні заходи, без яких неможливо переосмислити підходи і створити унікальну, нестандартну архітектуру.
Впевнений, що найближчими роками нові проєкти, що починають реалізовуватися сьогодні, змінять не тільки ситуацію на ринку, а й зроблять Київ більш естетичним і комфортним.