Кабінет Міністрів днями схвалив проєкт державного бюджету на 2023 рік до другого читання, яким погіршив прогноз зростання ВВП до 3,2% за інфляції 28%. При цьому доходи заплановані на рівні 1,3 трлн грн, які передбачено збільшити завдяки скоригованим макропоказникам та податковим змінам на понад 50 млрд грн. Які ж «інструменти» вже зараз підключив Кабмін для збільшення доходів бюджету і як їх вже застосовує Державна податкова служба України (ДПСУ), розповіла Mind керівниця напрямку податкового консалтингу ЮК «Legal House», адвокатка Галина Пилипенко.
Українці переживають непрості часи. Війна накладає відбиток практично на всі сфери життя. Не є виключенням і бізнес. Удари ворога по критичній та енергетичній інфраструктурі, знищення або пошкодження майна підприємств, криза на ринку праці спричинюють зниження темпів роботи субʼєктів господарювання, або й взагалі її зупинення. Держава, зі свого боку, від самого початку повномасштабного вторгнення рф запровадила низку рішень, які мали стимулювати бізнес не припиняти свою роботу, які послаблювали навантаження на бізнес, зокрема, у сфері звітності й оподаткування. І на той момент це було абсолютно на часі і сприймалося однозначно позитивно.
Пізніше ситуація дещо змінилася. Стало зрозуміло, що війна не закінчиться швидко, і необхідно повертати податковій системі функціонал (принаймні у значній його частині) наповнювача бюджету. Утім для тих платників, які дійсно не мають змоги виконувати свої зобовʼязання, все ж залишається можливість виконати їх після війни без втрат чи покарань. Усі ці зміни були достатньо прозорими та з розумінням сприймались спільнотою.
Читати також: Боротьба з емісією та зростання податків: як пропонує рятувати економіку Рада з фінстабільності
Але є у сфері оподаткування один інститут, прозорості якому бракувало і до війни, який завжди викликав більше запитань, ніж відповідей. Це так зване блокування податкових накладних (ПН) (а точніше – зупинення реєстрації податкових накладних) і безпосередньо повʼязана із ним ризиковість платника податків.
Не секрет, що механізм зупинення реєстрації ПН вже давно охрестили «ручним методом регулювання економіки». І спричинено це як мінімум декількома обставинами.
По-перше, це значущість застосування процедури для бізнесу. У переважній більшості випадків під зупинення потрапляють усі податкові накладні платника податків. А це означає фактичне зупинення діяльності підприємства (або ФОП). Воно втрачає можливість реєстрації податкових накладних та право на зменшення податкових зобовʼязань за наявності підстав, його покупці позбуваються права на податковий кредит і зрештою – відмовляються від співпраці.
По-друге, специфіка процедури повʼязана з особливостями її правового регулювання та застосування контролюючими органами. Блокування податкових накладних регулюється Постановою Кабміну №1165 від 11 грудня 2019 р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Улюбленим прийомом контролюючих органів впродовж усього періоду дії Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було зупинення реєстрації ПН на тій підставі, що підприємство відповідає критеріям ризиковості платника податків.
При цьому в рішенні про віднесення підприємства до такої категорії скромно зазначалося нормативне формулювання підстави такого віднесення – один з пунктів Критеріїв ризиковості платника податку (Додатку 1 до Порядку). І майже завжди це був легендарний п. 8 – наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.
Платники були змушені проходити цілий квест для того, аби дізнатися, що ж податковий орган мав на увазі і чого саме стосувалася та сумнозвісна податкова інформація. Та навіть якщо у рішенні наводилося розширене зазначення підстав визнання платника ризиковим або від контролюючого органу вдавалося дізнатися про такі підстави іншим законним шляхом, це абсолютно не означало, що спростування висновків ДПС або усунення відповідних факторів віщувало для підприємства безризиковість, а для накладних – вільний шлях у ЄРПН.
Нещодавно ДПС (Лист від 24 жовтня 2022 р.) наполегливо зобовʼязала комісії регіональних контролюючих органів забезпечити належне заповнення детальної інформації та обґрунтування підстав прийняття рішень про відповідність п. 8 критеріїв ризиковості платника податку. Зокрема, необхідно зазначати тип операції (придбання/реалізація), період її здійснення, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП операції, визначеної як ризикової, встановлення невідповідності придбаного товару реалізованому, недостатньої кількості трудових ресурсів тощо. Проте ситуація поки не зрушила в позитивному напрямку.
Мала місце реальна ситуація, коли підприємству зупинили реєстрацію РК з причин ризиковості платника. У рішенні щодо відповідності субʼєкта Критеріям ризиковості спочатку як підстава зазначався неприйнятний, на думку комісії контролюючого органу, строк ПН, до яких складався РК.
Коли підприємство подало на розгляд регіональної комісії пояснення щодо відсутності підстав віднесення його до ризикових – у наступному рішенні про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості розшифрування п. 8 поповнилося додатковою тезою: фактом співпраці з контрагентами, що нібито здійснювали ризикову діяльність. Проте взаємовідносини з цими контрагентами вже були предметом планової перевірки платника та не отримали зауважень ревізорів. У відповідь на нові пояснення підприємства комісія висунула наступну версію підстав ризиковості: господарські операції ще з іншим контрагентом платника. І це в той час, як ці операції так само успішно були розглянуті в ході перевірки.
Цей та багато інших прикладів, що трапляються у практиці адвокатів, підтверджують, що система зупинення ПН/РК не така вже й автоматизована. А контролюючі органи мають і часто використовують можливості тиснути на платників податків, нескінченно відшукуючи підстави для їх «ризиковості» та примушуючи їх на догоду органу ДПС «знімати» неугодний податковий кредит, коригувати податкові зобов’язання та нести додаткові витрати.
Навіть якщо платник податків наважиться піти довгим (в сучасних умовах) судовим шляхом та доведе в суді неспроможність визначених контролюючим органом підстав своєї ризиковості, це абсолютно не означає, що зупинені з цієї причини податкові накладні будуть зареєстровані у ЄРПН і не доведеться додатково оскаржувати ще й рішення про відмову в їх реєстрації. Це також не дозволить запобігти винайденню органом ДПС нових обставин, через які платник несподівано для себе знову увійде до переліку ризикових. Утім судове оскарження наразі все одно є найефективнішим законним способом захисту прав платників податків у сфері реєстрації/зупинення реєстрації податкових накладних.
Подолання проблем, викликаних ризиковістю та блокуванням ПН/РК, може тривати роки. Об’єктивно така перерва у роботі бізнесу – це повне його руйнування. А це означає, що за механізмом зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН проглядає надзвичайно потужна платформа для корупції.
Нещодавно до Постанови №1165 були внесені зміни Постановою Кабміну №1154 від 12.10.2022 р., які спричинили масове обурення бізнес-спільноти і лише посилили зазначені вище негативні риси правового інституту. «Завдяки» змінам додатково під зупинення масово стали потрапляти податкові накладні виробників товарів і постачальників послуг – тобто тих платників, у яких «вхідні» та «вихідні» товари (послуги) відрізняються. Для них спрацьовує видозмінений п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Під цей же критерій стали потрапляти ті субʼєкти, у яких обсяги реалізації товарів дорівнюють або перевищують обсяги залишків товарів на «умовному складі» (різницю між обсягом придбання з ПДВ, збільшеним у 1,5 раза, та реалізацією з ПДВ з 01.01.2017 р.). Обидві ситуації можуть скластися при здійсненні цілком нормальної, адекватної часу та законної господарської діяльності.
Читати також: Кабмін посилив правила реєстрації ПДВ-накладних. З якими проблемами бізнес уже зіткнувся і які ще може відчути?
Це ставить бізнесу «підніжку», змушуючи докладати більших зусиль для втримання рівноваги в умовах війни. Звісно, такого блокування можна уникнути, якщо платник відповідає хоча б одному з показників позитивної податкової історії або здійснює перепродаж товару з невеликою націнкою, або його ПН/РК відповідають одному з критеріїв безумовної реєстрації, або ж, зрештою, він подав Таблицю даних платника ПДВ та домігся її врахування контролюючим органом.
І тут новий удар – Комісія контролюючого органу отримала повноваження відхиляти раніше враховану Таблицю даних у разі відповідності платника критеріям ризиковості (зг. п. 1-5 Критеріїв) або надходження податкової інформації про невідповідність відомостей, зазначених у Таблиці, видам діяльності (КВЕД), кодам товарів (за УКТЗЕД) чи кодам послуг (ДКПП), що постачаються/отримуються/ввозяться платником.
І знову ж таки, як і з ризиковістю, при поданні підприємством Таблиці даних, можуть виникати субʼєктивні замасковані підстави для її неврахування або наступного відхилення. Це змушуватиме платника вступати у тривалу та безрезультатну комунікацію з контролюючим органом або покірно виконувати його вимоги. Це посилить також навантаження на судову систему, оскільки і у цьому випадку судове оскарження є «останньою інстанцією» вирішення проблеми.
І це ми ще не згадали про те, що тепер офіційною підставою для зупинення ПН/РК може стати не лише ризиковість постачальника, а і ризиковість покупця, а також те, що право на «безумовну» реєстрацію втратили розрахунки коригування, складені на отримувача-платника ПДВ, які передбачають зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику (тобто не обовʼязково зменшувальні у загальному підсумку).
На сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України створено електронну петицію щодо відміни блокування ПН, принаймні на час дії воєнного стану. Ініціатори петиції зазначають, що дія вказаного механізму «розвалює» бізнес.
Спільнота скаржиться, що почали блокуватися ПН за операціями платників тих типів, із тими товарами (послугами), із тими контрагентами які багато часу були звичайними та постійними операціями для цих платників. Таким чином, під блокування потрапили 90% загальної кількості ПН. Це провокує бізнес переходити «у тінь», при тому що всі попередні зусилля були спрямовані саме на вихід із неї.
Проблеми із реєстрацією та зупиненням ПН побачили і в парламенті. Так, народний депутат, член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна у своєму дописі у Facebook звертає увагу на те, що представниками контролюючих органів делікатно замовчуються справжні статистичні дані щодо блокування ПН.
На днях, аналізуючи інформацію щодо реєстрації/зупинки ПН/РК та роботи комісій ДПС протягом 2020-2022 року, ...
Posted by Ніна Южаніна on Friday, October 21, 2022
Незважаючи на те, що офіційно зазначається про 0,5% зупинених ПН, виявляється, що кількість постраждалих платників податків – до 17% від усіх, які подавали ПН/РК на реєстрацію. Крім того, в 2022 році порівняно з 2020 роком фактично вдвічі зросла кількість зупинених ПН/РК та сума ПДВ, зазначена в них (0,8 та 1,56% у 2022 проти 0,42 та 0,96% у 2020). З огляду на кількість зареєстрованих накладних після розгляду комісіями поданих платниками податків документів, парламентарка робить висновок про низьку ефективність (від 39 до 52%) СМКОР як системи виявлення ризиків у процесі реєстрації ПН/РК.
Звісно, повинні існувати певні способи запобігання зловживанням у сфері ПДВ.
Проте усі сходяться на тому, що СМКОР у нинішньому форматі – це механізм тиску, в тому числі і на чесний бізнес. Через необхідність доведення податковим органам реальності господарських операцій буквально на кожному кроці, підприємства розпорошують свої зусилля та кошти, які мали б акумулювати у цей складний час.
Такий стан речей точно не може вважатися тим державно-приватним партнерством, про яке говорять як про запоруку відбудови України після війни. Бізнес відчуває себе як інструмент, ресурс для поповнення бюджету, виконання «планів» з ПДВ. І це не може стимулювати його до співпраці. Очевидно, що назріла необхідність у докорінній зміні системи контролю за податковими накладними, побудові прозорої системи податкової інформації. Та допоки цього не сталося, платники податків мають використовувати усі доступні засоби для захисту своїх прав.