Катаклізми – епідемії, стихійні лиха, військові конфлікти – завжди породжують хвилю шахрайств. Уже з перших тижнів війни як в Україні, так і за кордоном аферисти намагаються заробити на нещастях жертв війни або прагненнях інших людей допомогти таким постраждалим. Які схеми використовують шахраї і що про них потрібно знати бізнесу, розповів Mind менеджер, форензик «KPMG в Україні» Сергій Касаткін.
Здебільшого, схеми шахрайства не нові – вони полягають у привласненні коштів або майна, зібраного під виглядом допомоги постраждалим або військовим. Можуть відрізнятися способи того, як шахраї намагаються дістатися потенційної жертви, уявне призначення збору коштів, ролі, яку відіграють шахраї або частка привласнених коштів.
Навіть поверхневий огляд інформаційних ресурсів і соціальних мереж дає розуміння основних п`яти типів шахрайства, жертвами яких стають як громадяни, так і бізнес:
Жертвами останньої схеми переважно стають фізичні особи, а бізнес, що прагне бути соціально відповідальним, найчастіше потерпає від фейкових зборів коштів.
Особливо вразливими стають компанії тоді, коли учасником шахрайської схеми стає хтось із працівників, який має повноваження з розгляду та погодження відповідних запитів на надання допомоги.
Перелік шахрайських схем не є вичерпним, а звести ризики шахрайства нанівець навряд чи можливо, втім існує низка профілактичних заходів, які дозволять попередити або своєчасно виявити відповідну загрозу.
Читати також: Від махінацій з гуманітаркою до діпфейків: 6 найпоширеніших шахрайств під час війни
Насамперед бізнесу слід чітко врегулювати питання надання допомоги у внутрішніх регламентах, визначивши цільове призначення, за яким компанія надає допомогу, обмежити повноважння щодо ухвалення рішень про надання допомоги, а також порядок встановлення розміру відповідного бюджету та контролю його використання.
Додатковим захисним механізмом може бути створення в компанії колегіального органу, що розглядатиме всі запити про надання допомоги.
Важливо обирати способи надання допомоги, яким притаманний низький ризик шахрайства. Наприклад, самостійна закупівля та подальша передача кінцевим набувачам допомоги усуває будь-яких проміжних учасників.
Надання допомоги в натуральній формі загалом є менш вразливим до ризиків шахрайства, оскільки компанія самостійно контролює процес закупівлі, ціни закупівлі, якість і комплектність придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Також треба пам`ятати про перевірку постачальників, адже в разі самостійної закупівлі зазвичай номенклатура, ринок, постачальники відрізнятимуться від звичних для повсякденної діяльності компанії. Отже, доречним буде впевнитися, що компанія має справу з виробниками й офіційними дистриб’юторами, які довгий час працюють на відповідному ринку та мають надійну репутацію.
Втім, зрозуміло, що в певних випадках у компанії немає можливості самостійно придбати матеріальні цінності або надати допомогу безпосередньо кінцевим отримувачам, а тому прийдеться покладатися на посередників, якими можуть бути благодійні організації, волонтери тощо. У такому разі важливо ретельно перевірити, з ким збираєтеся мати справу. Йдеться не тільки про встановлення реєстраційних даних, інформації про засновників, а ще й про аналіз репутації і попереднього досвіду – публічні джерела та соціальні мережі сьогодні можуть надати достатньо інформації для базового скринінгу контрагента.
Не зайвим буде також запросити рекомендації від інших осіб, що надавали допомогу, а також звіти й підтвердження надання допомоги кінцевим набувачам.
Якщо компанія планує направляти грошові кошти благодійній організації або волонтерам для закупівлі товарів або послуг, варто зрозуміти, чи володіють останні необхідним досвідом і компетенціями для організації відповідної закупівлі, наскільки прозорі процедури закупівлі. За наявності будь-яких сумнівів щодо порядності та компетентності осіб, які здійснюють збір коштів, краще розглянути альтернативні можливості надання допомоги.
Навіть за відсутності індикаторів потенційного ризику шахрайства з боку контрагентів, не слід нехтувати укладанням договору в письмовій формі, який врегулює цільове призначення допомоги, терміни та порядок виконання сторонами зобов’язань, а також запровадить механізми контролю виконання таких зобов’язань благодійною організацію або волонтерами.
Перемовини під час укладання договору матимуть певний вплив, який дисциплінуватиме контрагента.
Читати також: Стратегія допомоги: як бізнес може долучитись до організації гуманітарної допомоги
Зазвичай компанії перераховують кошти благодійній організації або волонтерам та на цьому вважають своє завдання виконаним. Однак важливо впевнитися, що відповідні матеріальні цінності були придбані та потрапили до кінцевих набувачів.
Для цього слід передбачити в договорі зобов’язання надати звіт із боку благодійної організації або волонтерів про використання коштів, що міститиме:
Компанія також може вирішити, що здійснюватиме контроль за використанням коштів, починаючи з етапу закупівлі. У такому разі звіт контрагента має містити технічне завдання на закупівлю, комерційні пропозиції учасників закупівельної процедури, результати розгляду пропозицій тощо.