Від махінацій з гуманітаркою до діпфейків: 6 найпоширеніших шахрайств під час війни

Від махінацій з гуманітаркою до діпфейків: 6 найпоширеніших шахрайств під час війни

На чому заробляють недоброчесні спритники та як цьому протистояти

Від махінацій з гуманітаркою до діпфейків: 6 найпоширеніших шахрайств під час війни
Фото: depositphotos.com

Війна триває по всіх фронтах. Протистояти доводиться не лише ворогу, а й шахраям всередині країни, які вигадують нові способи ошукування громадян.

Якщо перший місяць війни, за даними Нацполіції, показав зменшення кількості заяв про кримінальні та адміністративні порушення у понад 2,5 рази (порівняно з аналогічним періодом минулого року), то зараз, на п'ятому місяці протистояння, тенденції протилежні: «схеми» повертаються, шахраї намагаються надолужити втрачене.

На гачок, як правило, потрапляють ті, хто опинився в скрутній ситуації: втратив роботу чи житло, знаходиться в небезпечній зоні, переживає стрес, через що стає вразливішим. Почасти жертви шахраїв – звичайні довірливі громадяни, які через необізнаність не відрізняють сайти справжніх благодійних фондів від фейкових і напряму роблять пожертви злочинцям.

До яких «витівок» вдаються нечисті на руку особи, чим це загрожує та як уберегтися від небезпеки, спеціально для Mind пояснює Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

Гуманітарний блок

Значна кількість фактів нецільового використання гуманітарної допомоги, пожертв та безоплатної допомоги, за даними МВС, припадає на Київ, Львівську, Харківську та Кіровоградську області, де розташовані хаби перерозподілу товарів. Правоохоронні органи відкрили майже 250 кримінальних проваджень щодо незаконних дій з гуманітарною допомогою, у тому числі її розкрадання.

Одна з дієвих схем – це збір на купівлю авто високої прохідності нібито для військових, але насправді на авто чекає перепродаж за ринковою вартістю. Інша оборудка – це збір коштів на ті чи інші товари з подальшим їх продажем. Окрім цього, під виглядом волонтерів, злочинці привласнюють кошти, які, начебто, збирають на лікування онкохворих, підтримку переселенців чи військових. Широке поле для цих шахрайств відкривають соцмережі.

Для того, щоб гроші на пожертви йшли за призначенням, потрібно надсилати їх на офіційні рахунки НБУ та реквізити благодійних фондів, які мають авторитет. Офіційних каналів багато – варто вивчити інформацію, перш ніж перераховувати кошти. У випадку допомоги через конкретних волонтерів гарантувати надходження коштів або гуманітарної допомоги може лише довіра та звіти, які вони роблять у своїх соцмережах.

Псевдоевакуація

Це явище боляче б’є по репутації держави, що воює. Зазвичай шахраї оголошують платне вивезення із небезпечної зони, беруть передоплату у розмірі 1000–2000 грн, а після отримання грошей на карту – зникають.

У відкритих джерелах можна зустріти інформацію про такі випадки в Києві, які, здебільшого, фіксувались у перший місяць війни, у Маріуполі та інших містах півдня – там зловмисники пропонували платний виїзд під патронатом ООН чи Червоного Хреста.

Втім громадяни мають розуміти, що офіційні рейси евакуації завжди безкоштовні, а з небезпечних районів та місць, де ведуться активні бойові дії, можуть допомогти виїхати небайдужі люди та волонтери. Окрім цього в Telegram створено бот для організації евакуації людей, де можна лишити заявку.

Псевдопоселення/житлові афери

Стара, але «дієва» схема: брати передоплату і зникати. Шахраї можуть детально розповідати про житло, надавати фото, а нерухомості може навіть не існувати.

За даними експертів, кількість фейкових пропозицій зменшилась у Київській області, але зросла на Заході, де з початку війни спостерігались спекуляції на оплаті за житло та пропозиції щодо неіснуючих об’єктів.

Відповідальність за боротьбу зі спекулянтами брала на себе місцева влада, втім, від шахрайств ніхто не застрахований. До прикладу, лише за перший місяць війни користувачі популярного сайту оголошень OLX відправили скарги про шахрайство на більш ніж 3500 оголошень про оренду нерухомості. 45% з них справді виявилися шахрайськими за результатами перевірки адміністрації сайту OLX. Громадянам, як у попередніх випадках, нічого не лишається, як бути пильними та не переказувати завдатки, а розраховуватись за житло безпосередньо на місці.   

Платіжне інтернет-шахрайство

Воно, на жаль, стало трендом наших днів. Тут аферисти працюють у напрямку виманювання в користувачів інтернету персональних даних. Нещодавно правоохоронці викрили злочинну групу, учасники якої  привласнили 100 млн грн із банківських рахунків близько 5000 українців під виглядом оформлення соціальних виплат з Європейського Союзу.

Шахраї розробили фішингові сайти, схожі на урядові портали та портали ЄС. Відвідувачі – а це здебільшого постраждалі через війну люди – авторизовувались, вносили реквізити банківських карток для оплати комісії за транзакцію при нарахуванні грошової допомоги. Після чого гроші з їх карток списували спритні зловмисники.

Подібні схеми не поодинокі. За даними НБУ, війна не вплинула на випадки платіжного шахрайства. Аби вберегтися від нових схем, у Кіберполіції радять не переходити за сумнівними посиланнями, оскільки у рекламі онлайн-ігор та застосунків можуть знаходитися віруси або фішинг. Також громадянам радять використовувати двофакторну аутентифікацію для покращення безпеки.

Платне розмінування «від імені ДСНС»

Зараз в Україні багато територій потребують розмінування. За інформацією МВС, на першому місці Харківщина, далі – Київська та Сумська області. Оперативне розмінування триватиме близько року.

Але навіть цю тему вирішили використати шахраї, пропонуючи за гроші провести обстеження помешкань на наявність вибухонебезпечних предметів і надаючи послуги платного розмінування. При цьому особи діють начебто від ДСНС України.

Варто зазначити, що піротехніки ДСНС проводять розмінування безкоштовно, слідуючи порядку черговості територій.

Діпфейки

Ворог намагається дискредитувати імідж України перед країнами-друзями, вдаючись до створення фейкових українських чиновників чи політиків і від їх імені проводити переговори в інтернеті. Так аферисти вже провели перемовини від імені мера Києва з керівниками кількох столиць Європи.

Це був діпфейк (англ. deepfake – поєднання термінів deep learning («глибинне навчання») та fake («підробка») – методика, яка виникла завдяки цифровим технологіям і дозволяє повністю відтворити людину. Синтез зображення відбувається на основі штучного інтелекту, а програма синхронізує голос та рухи із зображенням, видаючи несправжнього персонажа за реального.

Власне, у США задовго до нинішньої війни попереджали, що такі технології можуть стати потужною зброєю в час інформаційних воєн. Випадки масштабних діпфейків в Україні – одиничні, але їх наслідки можуть бути дуже небезпечними.

До слова: протидія цим шахрайствам знаходиться в компетенції відомств, які відповідають за інформаційну безпеку. В Євросоюзі вже борються з цією проблемою: Google, Facebook Inc., Twitter Inc. та інші потужні компанії з червня цього року протидіють діпфейкам і підробленим обліковим записам на своїх платформах, інакше на них очікує штраф.

В Україні регулювання питання неправомірного використання діпфейків досі відкрите. Виявляти їх можуть державні й недержавні структури, але на законодавчому рівні «діпфейк» лишається незакріпленим.

Це не повний перелік шахрайських схем, які діють у час війни. Коли якісь схеми втрачають актуальність, на горизонті з’являються нові, тому громадянам потрібно зберігати пильність, перевіряти інформацію, користуватись перевіреними сайтами та взаємодіяти з організаціями, які мають хорошу репутацію.

Шахрайство не має зупиняти бажання підтримувати країну в той чи інший спосіб. Навпаки, допомога людям та взаємодія з волонтерами вирішують проблеми, які не може розв'язати держава, і наближають нас до перемоги.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло