З початком повномасштабної війни український бізнес здебільшого або зупинився, або був заморожений. Після перших тижнів вторгнення стало зрозуміло: навіть за таких умов необхідно продовжувати працювати. Це зважене рішення кожного підприємця, необхідне для виживання економіки та країни загалом.
Як мінімізувати ризики та чи реально це? До чого готуватися при відновленні діяльності? І взагалі – які альтернативи розвитку має бізнес сьогодні? Про це спеціально для Mind на основі власного досвіду розповів Павло Сомов, засновник EcoBud Building Group.
Відновити бізнес на початку березня, коли навколо точаться бої, багатьом здавалося шаленою ідеєю. Але насправді питання стояло більш глобально – про виживання та збереження своєї справи. І йшлося не про отримання прибутку, адже розуміємо реалістичний фінансовий результат у такий складний час, а про збереження робочих місць. Тому навіть якщо доводилося працювати в нуль і всі кошти йшли в обіг – це вже позитивна динаміка.
Не можна не відзначити, що на боці тих, хто стартував, є конкурента перевага: найкращі фахівці, матеріали й попит, що мало-помалу відновлюється щоразу, коли з фронту надходять обнадійливі новини.
Щодо ризиків – треба бути готовим до того, що вони з’являться на кожному етапі: логістика, фінансування, терміни, матеріали тощо. Однак є деякі загальні закономірності, які варто враховувати, якщо плануєте відновитися.
Лояльність, готовність постійно змінюватись і йти на компроміси – головне правило, якому треба слідувати, чим би ви не займалися.
Навесні та початку літа те, що було нормою в мирні часи, не працювало. Через нестабільність грошових потоків за багатьма контрактами замість передоплати були відстрочки платежів на певний термін. Завдяки цьому підприємці змогли відновити свою діяльність. Але восени бізнес перейшов на 100% передоплату, бо, по-перше, чекав гарних новин із фронту, і по-друге, не хотів ризикувати.
Що стосується логістики, то вже немає такої критичної ситуації з машинами, відновлені та створені нові маршрути постачань. Але все одно термінів не завжди вдається дотриматися, тож усі до цього готові та розуміють. І тут теж потрібно домовлятися й використовувати принцип «взаємного пінг-понгу»: лояльніші умови щодо оплати замовлення з одного боку, та відповідно більші строки постачання – з іншого.
Наразі слід усвідомити та прийняти ймовірність дефіциту необхідних матеріалів, бо ми не знаємо, яке підприємство в Україні може постраждати наступним. Тож потрібно бути заздалегідь готовим до різних варіантів розвитку подій – потурбуватися про взаємозамінність матеріалів, ще глибше вивчити їхні технічні характеристики і знайти запасні варіанти.
Та й надійність партнерів проходить перевірку надскладними умовами. Раніше забудовники проводили кілька тендерів: хто запропонує кращі терміни доставки, умови оплати тощо. Зараз із партнерами, з якими ми відпрацювали в жорстких умовах, плануємо працювати й надалі. Навіть якщо ціна в них буде трохи вищою за інших, але вони змогли організувати роботу й довели свою надійність.
Втрат зазнав і ринок будматеріалів. Але зараз, коли працює частина будівельних компаній, це не так відчувається.
Якщо навесні запуститься більшість довоєнних об'єктів нерухомості – виникне нестача не лише імпортних, а й українських матеріалів. Вона зачепить деякі будівельні товари, насамперед – утеплювачі та сипучі суміші, які за сучасними стандартами потрібні всім. До того ж український ринок залишили постачальники, бенефіціари яких походять із білорусі або росії.
Деякі підприємства постраждали від воєнних дій: наприклад, житомирський виробник мінеральної вати ТМ IZOVAT. Зараз завод вже відновився і працює. Але, коли обсяги збільшаться, його потужностей не вистачить.
Лідери з виробництва цегли та керамоблоку – «Слобожанська Будівельна Кераміка», «Керамейя» – також відновили свої потужності.
Багато підприємств перенесли свої виробничі потужності на Західну Україну, що впливає на вартість продукції з огляду на нову логістику.
І ще один важливий момент. Багато торгових компаній, що спеціалізуються на комплектації будівельних підприємств і майданчиків, уже домовилися у ближній Європі про постачання матеріалів. Вони розуміють, що дуже скоро – коли розпочнеться масштабне будівництво – виникне шалений дефіцит різних матеріалів.
До чого це призведе? Перш за все спричинить підвищення цін: імпортний матеріал прив’язаний до валюти, та й сам по собі недешевий. Попит породжує пропозицію, тому, як би це прикро не було, але й наші виробники збільшать ціни на аналогічні групи товарів.
Тому будівельним компаніям варто профінансувати та забронювати певний обсяг матеріалів на майбутнє, щоб уникнути дефіциту та заощадити всюди, де це можливо.
Люди – це скарб для будь-якого виробництва. Як тільки бізнес масово розпочне роботу – фахівці стануть найдорожчим активом. Тому вже зараз треба зробити все можливе, щоб утримати свою команду.
Якщо наразі немає активної зайнятості, можна планувати та підготуватися до майбутніх проєктів. Це дозволить завантажити спеціалістів і зробити всю попередню роботу ще до майбутнього запуску.
Власникам компаній необхідно проаналізувати, які фахівці необхідні, хто залишився, скільки та кого саме потрібно знайти в першу чергу. Бо, коли запустяться виробництва, нестача кадрів буде катастрофічною.
Багато професіоналів дивляться в бік Європи, хтось поїхав і залишився, хтось повернувся. Але з початком повноцінного відновлення галузі українські фахівці зможуть отримувати такі самі гроші, що й у ЄС. За обсягом будівництва наша країна посідає перші позиції в Старому світі, а після війни вітчизняний ринок стане ще більш глобальним та активним.
У нас зараз – унікальна ситуація. З одного боку – дуже високі ризики за умови воєнного стану, з іншого – максимальні можливості.
Якщо є надійні та зацікавлені інвестори, то зараз саме час запускати мінізаводи, виробництва, особливо що стосується будівельних матеріалів і супутніх товарів. Це вигідно всім: і країні, і бізнесу. Все йде до того, що державою може бути ухвалено лояльну податкову політику, з'являться додаткові пільги.
Наразі відкриваються широкі перспективи для експорту, бо до нашої країни та всього українського прикута увага цілого світу. Тому підприємцям треба моніторити й міркувати, на які ринки можна зайти – навіть тим, хто раніше нічого не експортував. Є сенс продумати, що ми можемо запропонувати іншим країнам.
Також потрібно проаналізувати, які галузі бізнесу найактивніше розвиватимуться одразу після війни. Уже зараз можна спрогнозувати, що це буде будівництво, туризм, фермерство й аграрний бізнес та ін.
Якщо є цікаві проєкти або ідеї – доведіть їх до фіналу, щоб можна було з ними стартувати після закінчення воєнних дій. Найкращий час – тут і зараз: поки конкуренти шукатимуть фахівців і робитимуть перші кроки, ви вже відновитеся та зможете нарощувати оберти.