Логістика для українського збіжжя: як працює електронна черга в морських портах

Днями в Мінінфраструктурі анонсували плани щодо розширення Чорноморської зернової ініціативи і включення до неї Миколаївського порту. Попри війну з українських портів вийшло 700 суден, зокрема з українським збіжжям. Проте експорт морем відбувався з перешкодами, зокрема, через блокування росією цього процесу. Окрім зовнішніх чинників, на цей процес впливали й внутрішні – черги в українських портах. З огляду на те, що Україна прямує до цифровізації багатьох процесів та процедур, що відбуваються в державі, у такий спосіб можливо розв'язати проблему й з чергами в «зерновому коридорі». До того ж уже є позитивний приклад застосування цифрових технологій у цій сфері. Про кейс Louis Dreyfus Company Ukraine (LDC), яка впровадила в роботу електронну чергу в Дунайському порту, розповів Mind експерт із питань автоматизації ГК «Арт Софт» Олександр Тодуров. 

Louis Dreyfus – один із чотирьох найкрупніших світових агротрейдерів так званої четвірки ABCD (Archer-Daniels-Midland (ADM), Bunge, Cargill). Його основні операції зосереджені в Женеві. Штаб-квартира розташовується в Роттердамі, компанія веде діяльність у більш ніж 100 країнах світу. В Україні LDC володіє п'ятьма активами. 

Проблема скупчення вздовж доріг зерновозів, які прагнуть потрапити до українських портів, відома давно.

Набагато простіше й економічно вигідніше створити електронну чергу прийому машин на терміналі та зменшити витрати на логістику собі і своїм партнерам. Саме таким шляхом пішов зернотрейдер Louis Dreyfus Company Ukraine.

У складних економічних та соціальних умовах 2022 року компанія продовжила ефективно працювати, зокрема з Дунайськими та Одеськими портами для експорту сільськогосподарської продукції. Компанія впровадила систему електронної черги на найбільшому Одеському терміналі «Бруклін-Київ», а також у Дунайських портах: Рені та Ізмаїлі. 

Система була запущена в роботу в жовтні 2022 року, і за цей час вже накопичився певний досвід її експлуатації, про який нижче.

Читайте також: У свою [електронну] чергу: як розвантажити дороги на дунайські порти

Е-черга працює в кілька етапів 

Коротко логіку роботи можна описати так:

1. Водій зерновоза перед поїздкою через спеціальний WEB-застосунок робить заявку щодо дати й часу заїзду та культури, яку він доставить. Водію не потрібно нічого встановлювати на свій телефон, а можна працювати через звичайний браузер.
2. Термінал приймає його заявку й автоматично, залежно від зазначеного водієм часу та реальної наявності вільних тайм-слотів, призначає йому час відвантаження.
3. Водій самостійно розраховує свою поїздку та приїжджає у накопичувач. Далі диспетчер підтверджує факт прибуття й перевіряє правильність усіх введених даних щодо машини, водія та ТТН.
4. У призначений час зерновоз приїжджає на термінал і розвантажується.

Досвід впровадження системи показав, що деякі побоювання стосовно того, що водії не зможуть працювати зі смартфонами та самостійно реєструватися, виявилися хибними. Близько 70% зерновозів реєструються в чергу заздалегідь, приїжджають саме до свого тайм-слоту та обслуговуються без тривалого очікування. Решта 30% машин, стають у чергу вже після прибуття в накопичувач. Причому ця цифра має тенденцію до зменшення, оскільки водії розуміють, що сенсу стояти й чекати на свій тайм-слот у накопичувачі немає, краще реєструватися заздалегідь.

Водночас лише близько 2–3% водіїв використовують кнопкові телефони без інтернету та реєструються в чергу безпосередньо в диспетчерів на самих накопичувачах. Використовуючи деякі програмні підходи, було вирішено задачу реального різноманіття типів телефонів і браузерів, встановлених на них. На сьогодні система працює на 99% телефонів, які використовуються водіями.

Також у системі було вирішено питання із ситуаціями, коли водій затримується в рейсі й не встигає приїхати до призначеного тайм-слоту або з якихось причин скасовує вже погоджену заявку. Натисканням лише однієї кнопки у своєму застосунку він повідомляє диспетчеру про ситуацію, що виникла, і звільняє свій тайм-слот для інших машин.

Фото: надане автором

За словами одного з водіїв, після запровадження черги на LDC, яка вже розписана на два-три дні наперед, він спокійно бронює потрібний тайм-слот на вільний час. І тепер замість того, щоб стояти в накопичувачі чи в полі та чекати, водій встигає здійснити ще один додатковий рейс іншою машиною підприємства.

Машини з живої черги можуть обслуговуватися після е-черги 

Здебільшого це водії, які просто не знали про впровадження такої системи й дізнаються про її існування у терміналі. Відтак вони працюють за сталою схемою і потрапляють до живої черги. 

Зерновоз, який приїхав без призначеного тайм-слоту, записує в чергу диспетчер або самим водій безпосередньо в накопичувачі. Машина чекає на свій час там або вздовж дороги. У неї є невеликий шанс бути обробленою раніше, тільки якщо їй пощастить і хтось із тих, хто записався в чергу, не може приїхати вчасно. Тоді машина може проскочити в тайм-слот, що звільнився, якщо диспетчер її викличе.

Е-черга і її переваги 

Система, як і планувалося, виявилася цілком життєздатною і виконує всі покладені на неї функції.

Переваги е-черги:

• Попереднє введення інформації з ТТН до облікової системи терміналу зменшує час обслуговування машини в терміналі та помилки.
• Співробітники й керівництво компанії бачать реальний стан і склад черги на кожному терміналі: кількість машин у накопичувачі, культури та тоннаж у них; машини в дорозі на термінал, кількість поданих заявок у черзі.
• Усі служби, які беруть участь у закупівлі та перевалці продукції, отримали можливість краще планувати свою роботу.
• Існування «зеленого» коридору для машин, що беруть участь у роботі системи е-черги, мотивувало не лише великих, а й дрібних трейдерів і контрагентів переходити на планову роботу з компанією LDC.
• Підвищення іміджу терміналів компанії як таких, адже різко зменшено час порожнього простою автотранспорту. Робота терміналів із чергою заїзду стає прозорою для всіх учасників.
• Розуміння обсягів запланованої здачі продукції на кожний термінал на найближчий час і візуалізація цієї інформації для керівництва.

Диспетчери компанії «Луї Дрейфус», які працюють на всіх терміналах, отримали можливість:

• Керувати машинами, що прибули та стоять на накопичувачі. Диспетчери, залежно від поточної ситуації, можуть швидко формувати потрібні їм групи машин за якістю зерна, експортером, часом прибуття й іншими необхідними параметрами та викликати їх на розвантаження.
• Комунікації з водіями та зручне керування чергою. Вони бачать у себе на комп'ютері, де і з яким вантажем знаходяться зерновози (у дорозі, пройшли контрольну точку або вже в накопичувачі), які машини можна викликати на розвантаження в порт тощо. Їм тепер достатньо натиснути кнопку в програмі, й обраним водіям піде СМС-повідомлення про виклик за документами, у порт на розвантаження, попередження про нестандартну ситуацію в порту тощо.

Е-черга працює і за відсутності електрики 

Останні події з ударами по енергосистемі викликали проблеми із забезпеченням електрикою, і не все йде так добре, як хотілося б. Але й у цих умовах термінал може завдяки комунікації з водіями вчасно повідомити про затримки або інші нестандартні ситуації та перенести їм час прибуття, зокрема через відсутність електроенергії в порту.

І все ж, не дивлячись на всі труднощі, що не залежать від компанії, робота стала більш організованою та системною, що призвело до збільшення кількості оброблюваних на терміналах зерновозів.

За досвідом експлуатації виявився ще один позитивний ефект від застосування всієї системи, пов'язаний з екологією. Повітря в районі стоянок компанії стало значно чистіше, адже в цьому районі перестали працювати одночасно десятки двигунів вантажівок, які раніше стояли в очікуванні й часто працювали на холостих ходах. А отже, і кількість CO2, що викидається, стала значно меншою. 

Завдяки економічним й організаційним плюсам від використання такого підходу компанія разом із розробниками постійно думає та працює над удосконаленням продукту, наданням йому нових функцій і можливостей. 

Читайте також: Миколаївський порт може приєднатися до «зернового коридору». Що для цього потрібно і що це дасть Україні?

Незабаром іншим морським портам  може стати в пригоді нова система логістики

Наразі порти Миколаєва не працюють, але уряд та Миколаївська ОВДА ведуть постійну роботу над їх включенням до «зернового коридору». За словами голови Миколаївської ОВДА Віталія Кіма, «Миколаївські порти на 90% готові приєднатися до зернової угоди». І в цьому випадку досвід одеських колег допоміг би Миколаївщині уникнути повторення дорожньої ситуації передвоєнних років.

Хотілося б, щоб і інші учасники зернового ринку перейняли передовий досвід «Луї Дрейфус Компані» та зменшили порожні простої перевізників і скупчення машин у портів та терміналів. Тим більше, з урахуванням воєнного часу й того, що велика кількість машин, зібраних в одному місці, може стати військовою ціллю.