Електронна аграрна розписка: чого очікувати аграріям від нової законодавчої ініціативи

Одним із ефективних інструментів залучення коштів для аграрної галузі є аграрна розписка. Тільки протягом одного місяця від початку повномасштабного вторгнення минулого року їх видали на 59 млн грн. Застосування цього інструменту врегульовано в Україні ще 2013 року відповідним нормативно-правовим актом, який законотворці продовжують удосконалювати. Наразі аграрна розписка працює в Україні тільки в паперовому вигляді. Проте, з огляду на всебічну цифровізацію багатьох процедур, і цей інструмент очікувано незабаром може перейти в електронний вигляд. Так, на початку травня 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано відповідний законопроєкт, яким передбачено врегулювати застосування електронної аграрної розписки. Чим вона відрізнятиметься від паперової, як має працювати такий інструмент на практиці, про що забули законодавці, проаналізувала для Mind партнерка Юридичної компанії ESQUIRES, адвокатка, медіаторка Вікторія Ковальчук.

З часу запровадження аграрних розписок як фінансового інструменту для аграріїв точаться дискусії щодо його удосконалення для розширення можливості залучення фінансування сільгоспвиробниками. Після початку повномасштабного вторгнення обмежене банківське кредитування, а також нестача власних грошових коштів стимулюють шукати альтернативні механізми залучення фінансування у аграрний̆ сектор, до прикладу, вже сьогодні спостерігаємо зростання обігу векселів.

Подальше розширення застосування аграрних розписок може стати таким альтернативним механізмом для  спрощення доступу до фінансових і товарних ресурсів для виробників сільськогосподарської̈ продукції̈. Водночас сек'юритизацією дебіторської заборгованості сільгоспвиробників займатимуться великі кредитори та учасники ринку. Тобто в умовах зростання кількості банкрутств, ризику окупації територій земельного банку сільгоспвиробників, втрати врожаю і інших ризиків, електронна аграрна розписка й запропоновані інструменти примусового стягнення боргу звичайно захистять інтереси кредиторів, є основою для розвитку ринку капіталів для аграрного сектору.

Ще на початку лютого 2021 року IFC та Швейцарія оголосили про партнерство, щоб допомогти в розвитку ринків капіталу для аграрного сектору в Україні і збільшити доступ до фінансування для дрібних сільгоспвиробників.

Проєкт закону про електронні аграрні розписки №9266 розроблений IFC за участі ГС «Всеукраїнська аграрна рада» у разі його ухвалення регулюватиме обіг ще одного виду аграрних розписок – електронних (як товарних, так і фінансових), класична вже всім відома аграрна розписка на нотаріальних бланках залишається.

Читайте також: Іноземна допомога Україні: як її виділяють і кому вона дістається. Досвід IFC

Номер і дата реєстрації: № 9266 від 02.05.2023

Автори законодавчої ініціативи: група народних депутатів на чолі з Олександром Ковальчуком і Данилом Гетманцевим 

Етап: очікує розгляду, 26.05.2023 надано висновок Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики про розгляд.

Альтернативні законопроєкти. Законопроєкт не має будь-яких альтернатив на момент публікації цієї статті.
Водночас до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2023 року №2910−IX включений проєкт закону з подібним предметом регулювання, тобто «Про внесення змін до Закону України ««Про аграрні розписки» та деяких інших законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок» № 2805-д від 19 листопада 2020 (п. 480 плану)), відповідальні за розробку – народні депутати України, головний комітет ВРУ – Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, строк розгляду – ІІ квартал 2023 року.

Ціна питання. Як вбачається з тексту пояснювальної записки, прийняття цього проєкту Закону не потребує додаткових витрат бюджетних коштів.

Технічні роботи з підготовки синхронізації Реєстру електронних агарних розписок з іншими реєстрами та базами даних, необхідними для перевірки інформації при вчиненні правочинів з електронними аграрними розписками, а також системою депозитарного обліку вже ведуться та здійснюються завдяки Проєкту «Аграрні розписки в Україні», що впроваджується Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, Група Світового банку) у партнерстві з Швейцарською Конфедерацією. 

Читайте також: Цінний актив: як пропонують вдосконалити застосування аграрної розписки

Зміст. Автори законодавчої ініціативи в пояснювальній записці зазначають:

Завдання законопроєкту:

1. Визначити правову природу електронних аграрної розписки як неемісійного цінного паперу.
2. Розшити коло суб’єктів, які мають право видавати електронні аграрні розписки порівняно з традиційними (паперовими) аграрними розписками.
3. Надати можливість вчинення правочинів щодо електронних аграрних розписок із використанням кваліфікованого електронного підпису учасників правовідносин, базуючись на інтеграції програмно-технічних засобів та автоматичній взаємодії Реєстру електронних аграрних розписок з Державним реєстром обтяжень рухомого майна, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Реєстром аграрних розписок, Державним земельним кадастром та іншими реєстрами та базами даних, необхідними для перевірки інформації при вчиненні правочинів з електронними аграрними розписками.
4. Спростити порядок видачі, обігу та припинення електронних аграрних розписок на відміну від традиційних паперових аграрних розписок з їх депонуванням в депозитарній системі України.
5. Забезпечити оборотоздатність електронних аграрних розписок через механізми ринку капіталу, зокрема, регульовані ринки.
6. Розширити в порівнянні з традиційними паперовими аграрними розписками можливі варіанти застави, у тому числі передбачивши можливість і правила застави живих тварин та продуктів тваринного походження, продуктів їх первинної переробки і тим самим створивши умови для залучення ресурсів у тваринницькі господарства.
7. Створити правові умови видачі багаторічних електронних аграрних розписок, виконання за якими відбуватиметься частинами.
8. Посилити гарантії прав кредиторів на випадок примусового виконання шляхом автоматичного набуття статусу виконавчого документу невиконаною або неповністю виконаною електронною аграрною розпискою через спеціальні виписки з Реєстру електронних аграрних розписок.

Основні положення законопроєкту про електронні аграрні розписки:

1. Електронна аграрна розписка є неемісійним цінним папером – самостійним предметом обігу на ринках капіталу, може бути об'єктом купівлі-продажу, джерелом прибутку.
2. Електронні аграрні розписки будуть існувати у формі електронного документу в Реєстрі електронних аграрних розписок, боржнику для видачі електронної аграрної розписки необхідно буде укласти договір про введення неемісійних цінних паперів до системи депозитарного обліку з Центральним депозитарієм цінних паперів.
3. Законопроєкт розширює коло суб'єктів, які можуть видавати електронні аграрні розписки, за рахунок сільськогосподарських кооперативів.
4. Предметом застави може бути майбутній врожай, живі тварини, продукти  тваринного й рослинного походження, продукти  їхньої  первинної переробки.
5. Законопроєкт забезпечує надійність електронної аграрної розписки через розширення кола майна, на яке може бути звернено стягнення: якщо в боржника відсутня застава за електронною аграрною розпискою, то кредитор може стягнути позику на підставі спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок за рахунок іншого майна.

Позиція юриста. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України цілком слушно зауважує у висновку до законопроєкту, що «…електронні аграрні розписки, випуск яких передбачений проєктом, застосовуються до тих самих відносин, що й аграрні розписки, які випускаються відповідно до Закону України «Про аграрні розписки». Однак при цьому із змісту проєкту незрозуміло, у яких випадках застосовуватимуться електронні аграрні розписки, а в яких – аграрні розписки. Також не визначено, чи можуть вони використовуватися одночасно, наприклад, одним і тим же боржником щодо одного й того ж майбутнього врожаю як предмету застави…».

Читайте також: Готуємо ґрунт: як працюватимуть аграрні розписки з відкриттям ринку землі

Загалом, погоджуючись з необхідністю «перезавантаження» правового регулювання обігу аграрних розписок, надання всім без винятку видам аграрних розписок статусу неемісійного цінного паперу, вважаємо, що законопроєкт потребує значних допрацювань для ефективного його застосування.

Розгляд законопроєкту №9266 «Про електронні аграрні розписки», на нашу думку, слід проводити спільно й узгодити із законопроєктом №2805-д від 19 листопада 2020 року «Про внесення змін до Закону України «Про аграрні розписки» та деяких інших законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок».

Хто буде в плюсі. Сільгоспвиробники та потенційні кредитори за результатом впровадження інституту електронної аграрної розписки отримують додаткові можливості, одні – залучення фінансування чи отримання сировини, засобів виробництва, а другі – розширення можливостей сек'юритизації дебіторської заборгованості.

Хто буде в мінусі. При добросовісному користуванні правами й обов’язками суб’єктами правовідносин у сфері обігу електронних аграрних розписок ризики «мінусів» фактично відсутні.

Висновки. Для прийняття цього законопроєкту необхідно як мінімум врахувати зауваження та рекомендації Головного науково-експертного управління ВРУ. Положення законопроєкту часто не узгоджені з положеннями інших нормативно-правових актів, частково суперечать чинному законодавству. А як максимум – «голосувати не можна переписати», кому кожен поставить на свій розсуд після прочитаного.

Видача, облік та обіг електронних аграрних розписок буде абсолютно новим, не відомим раніше процесом для сільськогосподарських виробників, особливо для малих фермерських господарств, яким в силу попереднього досвіду не відомі й навіть «чужі» операції з цінними паперами, яким має стати електронна аграрна розписка. На нашу думку, поширеного застосування цей неемісійний цінний папір набуде за умови популяризації і підтримки з боку кредиторів.