Шалені темпи кредитування та здешевлення: чи пом’якшать банки умови бізнесу у 2026 році?

Обсяги кредитування в Україні продовжують зростати. За даними Національного банку (НБУ), станом на 1 жовтня 2025 року кредитний портфель банків сягнув 1,35 трлн грн. Це на 18,4 % більше, ніж на початок 2025 року. При цьому кредити бізнесу займають у цьому портфелі найбільшу частку близько 74%.

Банки дедалі активніше кредитують економіку, починаючи зі стратегічних інфраструктурних та енергетичних проєктів, закінчуючи сільським господарством, переробкою, торгівлею, логістикою.

Але ринкові кредити все ще залишаються досить дорогими – їхня вартість доходить до 17–18% річних, що обмежує можливості бізнесу із залучення ресурсів. Тому багато компаній для покриття капітальних витрат (відновлення виробничих потужностей, купівля основних фондів) звертаються за пільговими кредитами за такими програмами як «5-7-9», а поточні потреби у грошах закривають за допомогою коротких банківських позик.

Mind розбирався, на яких умовах банки кредитують бізнес і як розвиватиметься кредитування у 2026 році.

Які сфери та напрямки бізнесу кредитують банки

Національний банк в огляді банківського сектору за 3 квартал повідомив, що зростання гривневих кредитів продовжує забезпечувати основний внесок у нарощення активів банківського сектору. Рівень проникнення кредитів корпоративного сектору в економіку сягнув 8,4% ВВП.

За оперативними даними НБУ, станом на 1 жовтня портфель банківських кредитів, виданих суб’єктам господарювання, перевищив 1 трлн грн. Зокрема кредити, видані юрособам, склали майже 729 млрд грн.

Зростає кредитування не тільки державних, а й приватних компаній. Наприклад, кредитний портфель без урахування кредитів, виданих держкорпораціям, у ІІІ кварталі збільшився на 6,6% до попереднього кварталу та на 27% рік до року.

«Основні чинники, які сприяють зростанню кредитування – це достатня капіталізація банків, яка дає їм можливість розміщувати вільну ліквідність і фінансувати бізнес; релокація компаній із зони бойових дій у більш безпечні регіони; вихід багатьох українських проєктів на європейський ринок; чинні програми державної підтримки; інвестиції в military-tech», – розповідає Ігор Татаренко, директор з корпоративного бізнесу Банк «Кредит Дніпро».

Найбільші одержувачі позикових коштів – торгівля, переробна промисловість, сільське господарство, енергетика (див. нижче «Кредити бізнесу за ключовими сегментами економіки…»).

«Поза межами пільгових програм більшість ринкових кредитів отримує приватний бізнес у сільському господарстві, промисловості та торгівлі – саме ці сектори формують понад 80% виданих позик», – прокоментувала Наталія Буткова-Вітвіцька, членкиня правління «Ощадбанку», яка відповідальна за напрям ММСБ.

У Креді Агріколь Банку Mind розповіли, що банк найактивніше фінансує агросектор (він обслуговує понад 2500 клієнтів з галузі АПК), енергетику (у 2024 році профінансовано створення 10% нових енергетичних потужностей по всій країні), а також бізнес, який купує техніку і обладнання та проводить модернізацію виробництва.

«Важливим кредитоємним напрямком є фінансування енергоефективності. Такі позики залучають підприємства з різних галузей, які об'єднані однією метою – бути більш енергостабільними та енергонезалежними», – каже Ольга Волкова, директор департаменту продажів середнім і малим корпоративним клієнтам ОТП Банку.

Також банки нарощують обсяги кредитування логістики і транспортної галузі, видобувної промисловості, будівельної сфери й машинобудування.

Кредити малому та середньому бізнесу за ІІІ квартал зросли на 7,7% до попереднього кварталу та на 32,5% рік до року. Частка малого бізнесу у кредитному портфелі банків становить близько 38%, середнього бізнесу – 34%, а частка кредитів, виданих великим компаніям сягає 27%.

Кредитний портфель нарощують усі групи банків, особливо державні (вони, нагадаємо, серед найбільших учасників програми «5-7-9») та іноземні. За ІІІ квартал обсяг кредитів, виданих держбанками, зріс на 8,4% до попереднього кварталу, а рік до року – на 36,3%. Кредитний портфель банків з іноземним капіталом зріс на 8,2% та 26,2% відповідно.

Загалом держбанки залишаються лідерами з кредитування корпоративного сектору: сумарно вони видали майже 50% усіх позик, які отримали юрособи (див. нижче «Топ-15 банків за обсягом кредитного портфеля юросіб»).

Як змінюються ставки за корпоративними позиками

Позитивний сигнал для ринку – процентні ставки за кредитами бізнесу у другому півріччі 2025 року загалом трохи знизились порівняно зі стрімким ростом вартості кредитів у першій половині року та їхнім липневим піком.

Зокрема, за даними НБУ, якщо у грудні 2024 року середньозважені відсоткові ставки за гривневими бізнес-позиками становили 15%, то у квітні 2025 року вони досягли 16,6%, а в липні – 16,8%. У вересні ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися до 15,3% річних (див. «Зміна процентних ставок за кредитами бізнесу по місяцях у 2025 році»).

Щоправда, у жовтні, за попередніми даними НБУ, корпоративні кредити знову подорожчали – на 0,9 в. п. (до 16,2% річних). Втім це все одно значно нижче, ніж у кризові 2022–2023 роки. Наприклад, у вересні – жовтні 2022 року ставки за бізнес-позиками становили майже 20% річних, а у вересні – жовтні 2023 року – близько 19% річних.

Найкращі умови, що цілком прогнозовано, банки пропонують великим компаніям. До вересня середньозважена вартість кредитів (валютних і гривневих) для них проти січня зменшилася на 0,6 в. п. – до 12,9% річних. Ставки за позиками для середнього бізнесу впали на 1,7 в. п. – до 14,8% річних. Найдорожчими кредити залишаються для малого бізнесу – у середньому 17% річних, хоча в січні ставки для цього класу позичальників сягали 18,6% річних.

Комфортним по вартості кредитів був 2024 рік (див. нижче «Вартість кредитів бізнесу у річній динаміці»). Але через непрогнозоване прискорення інфляції регулятор із кінця 2024 року почав підіймати облікову ставку, збільшивши її до 15,5% у березні 2025 року. Що і стимулювало погіршення умов кредитування бізнесу.

Але стабілізація ставки після березня дозволила банкам у другій половині року почати пом'якшувати відсоткову політику. Також гравці ринку зазначають, що між банками посилюється конкуренція за платоспроможних позичальників. Як уже було сказано, банки мають надлишковий обсяг ліквідності.

На 1 жовтня 2025 року обсяг коштів клієнтів у банках досяг чергового рекорду – 2,9 трлн грн. При цьому потенціал вкладень у депозитні сертифікати та ОВДП вже майже вичерпаний. У сертифікатах НБУ банки тримають близько 400 млрд грн, а їхній портфель держоблігацій за неповні 11 місяців зріс лише на 4% – до 922 млрд грн. Для порівняння: за 2024 рік банківський сектор збільшив вкладення в ОВДП на 35%. Тому банки намагаються пожвавити кредитування, щоб накопичена ліквідність генерувала дохід.

Що відбувається з проблемними кредитами у портфелях банків

Ще одна показова тенденція – це загальне поліпшення якості кредитного портфелю банків. До 1 жовтня частка проблемних позик, вони ж NPL, зменшилася до 25% за всіма кредитами та до 32,5% за кредитами бізнесу. Як вказує Нацбанк, це найнижче значення за 10 років.

Частка корпоративних позичальників, які оголосили дефолт за гривневими кредитами, станом на кінець ІІІ кварталу ствновила менше 3%. Наприклад, у грудні 2022 року рівень дефолту сягав 13% корпоративного кредитного портфеля.

Частка дефолтів корпоративних позичальників

Скорочення NPL відбувається у всіх групах банків. Зокрема, за 10 місяців частка проблемних кредитів у держбанках скоротилася на 6,2 в. п. (до 36,8%), в іноземних банках – на 3,4 в. п. (до 7,45%), а в інших банках із приватним капіталом – на 3,3 в. п. (до 9,3%).

Як зазначає Нацбанк, без урахування старих кредитів державних банків, які були визнані непрацюючими у 2015–2017 роках, разом з боргами колишніх власників ПриватБанку (у цьому банку частка NPL усе ще майже 50%), частка проблемних позик у системі скоротилася до 14,3%.

Основні причини скорочення портфеля NPL залишаються незмінними. По-перше, це зростання обсягів кредитування, за рахунок чого розмивається частка непрацюючих кредитів. По-друге, списання безнадійних позик банками. Загалом списання призводить до поліпшення статистики, але воно негативно впливає на прибуток банку. Фінустанова визнає, що такий борг неможливо стягнути та видаляє його з активів за рахунок свого прибутку.

Водночас якщо оцінювати ситуацію із поверненням кредитів у розрізі сфер економічної діяльності, то картина NPL є значно гіршою. За даними, які оприлюднив НБУ у червневому Звіті про фінансову стабільність, у добувній промисловості частка безповоротних кредитів становила 29%, у металургії – 45%, у будівництві – 53%, а у сфері комерційної нерухомості – 84%. Найкраще гасять кредити нафтотрейдери та хімічна промисловість – там частка NPL була близько 4%, а також переробна промисловість, аграрії та машинобудування (11–15%).

На які цілі бізнес залучає кредитні кошти

Одним з індикаторів попиту на боргове фінансування є співвідношення між пільговими (субсидованими) кредитами та позиками, які надають банки на стандартних ринкових умовах.

Відповідно переважання несубсидованих позик свідчить про стале економічне зростання, високу ділову активність і про доступну для бізнесу вартість позикових коштів. Водночас, коли кредитування розвивається переважно за рахунок пільгових кредитів, це є індикатором дорожнечі банківських позик і слабкості економіки, яка потребує додаткового стимулювання з боку держави.

Але якщо проаналізувати структуру субсидованих кредитів, то саме держава через пільгові інструменти покриває потреби бізнесу в середньому та довгостроковому фінансуванні.

У загальному обсязі коштів, виданих за програмою «5-7-9», частка інвестиційних кредитів і кредитів на відновлення (позики для бізнесу, що працюють у зоні підвищених військових ризиків), становить близько 50%, а короткострокових кредитів на поповнення обігових коштів – 23%.

Водночас банки на стандартних умовах переважно фінансують саме поточні потреби бізнесу в ресурсах. «Банківські портфелі здебільшого складаються з фінансування оборотних коштів через різні інструменти – овердрафт, факторинг, кредитні лінії чи документарні інструменти (гарантії, акредитиви, векселі), їхня частка становить близько 90%, решта 10% – інвестиційні кредити», – коментує Ольга Волкова.

У порівнянні з пільговими позиками ринкові банківські кредити залишаються дорогими. Наприклад, за програмою «5-7-9» відсоткові ставки не перевищують 9–13%, тоді як за звичайними банківськими кредитами середньозважені ставки сягають 15–17%.

Що буде з корпоративним кредитуванням у 2026 році

За оцінками НБУ, обсяги кредитного портфелю бізнесу за весь 2025 рік зростуть на 20–25%, тобто приблизно до 1,06 трлн грн. Погоджуються з такими оцінками і банкіри.

«Доступність міжнародного та державного фінансування та прагнення банків нарощувати портфелі відповідає прогнозам НБУ про зростання кредитування на 20–25% у 2025 році», – каже Наталя Буткова-Вітвіцька.

У 2026 році динаміка кредитного ринку може залишитися високою, оскільки, як запевняє Наталія Буткова-Вітвіцька, з боку бізнесу зберігається високий попит на кредитування. А банки готові задовольняти цей попит завдяки суттєвому запасу ліквідності.

«Можна очікувати збільшення обсягів інвестиційного кредитування – особливо в модернізаційні, енергетичні та «зелені» проєкти – та подальше пожвавлення фінансування сектору МСБ», – вважає Наталія Буткова-Вітвіцька.

Крім того, зростатиме конкуренція за надійних і платоспроможних позичальників, що сприятиме пом'якшенню вимог із боку банків.

Також банки припускають, що відсоткові ставки за кредитами знижуватимуться. Однією з головних передумов для цього може стати перегляд облікової ставки НБУ. Але Нацбанк до початку 2026 року не планує пом'якшувати монетарну політику. Тому навіть якщо він почне зменшувати облікову ставку в лютому-березні, то на вартість кредитів це вплине не раніше ніж у ІІ кварталі 2026 року.

Втім є ризик, що через підвищення податкового навантаження кредитування не буде таким жвавим. Якщо депутати остаточно приймуть відповідний законопроєкт, то у 2026 році банківський сектор буде сплачувати податок на прибуток за ставкою 50% замість 25%.

Це, звісно, призведе до скорочення вільних ресурсів, які спрямовуються на видачу нових кредитів, а темпи кредитування можуть сповільнитися. Про це, до речі, попереджав і НБУ. На думку регулятора, збільшення оподаткування банківського сектора суттєво обмежить кредитний потенціал банків.