З весни 2023 року правоохоронні органи суттєво активізувалися. В медіа почали з'являтися новини про обшуки й кримінальні справи проти відомих бізнесменів: «візити» до чернівецького офісу ImproveIT Solutions, засновника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, «маски-шоу» у засновника MacPaw Олександра Косована та засновника інвестиційного холдингу UFuture Василя Хмельницького. З чим пов'язана ця нова хвиля? Як мінімізувати ризики кримінального провадження? Про це та багато іншого розповів адвокат Avellum Олег Шкондін на нещодавній конференції IT Ukraine Legal Conference 2023. Mind занотував найцікавіші думки з його виступу.
Є декілька факторів. Перший – запит на детінізацію економіки. Україна не може використовувати залучені кошти на фінансування воєнних дій, тому треба акумулювати ресурси всередині країни. Також запит надходить і від європейських інституцій, які ставляться до цього критично.
Другій – пошук російського сліду. Усім силовикам надали зелене світло на пошук колаборантів, а також на переривання фінансових потоків з України до держави-агресора.
З початком повномасштабного вторгнення Кримінальний кодекс було доповнено таким злочином, як колабораціонізм. Стаття прописана дуже широко, що створює багато проблем для бізнесу. Навіть якщо він слабо пов'язаний або взагалі не пов'язаний з російськими елементами.
Важливо вчасно «лікувати» юридичні проблеми: корпоративні конфлікти (між власниками бізнесу, з токсичними контрагентами). Навіть ображений співробітник може піти в поліцію та написати заяву. Це може вилитися в кримінальне провадження.
Також важливо дивитися на перспективу. Наприклад, при купівлі активів стежити, щоб все було згідно з чинним законодавством.
Ще треба вдосконалювати комплаєнс-процедури щодо російського сліду. Стежити, чи використовує бізнес російське ПО та інші сервіси з російським слідом. Є портал «Війна та санкції», який веде Національне агентство з питань запобігання корупції, там є перелік міжнародних спонсорів війни.
Зброя бізнесу, яка завжди була актуальною, – висвітлення неправомірних дій силовиків у медіа та залучення бізнес-асоціацій. Асоціації – дієвий інструмент. Вони допомагають рухати справи з мертвої точки.
Відповідно до воєнного стану повноваження прокурора дуже розширені. Одним із таких розширень є особливий порядок проведення обшуку. Прокурор може прийти в будь-який час без ухвали й без понятих. Протокол про проведення обшуку та перелік вилученого майна може надаватися не одразу, а через деякий час. Це, звичайно, зменшує можливості бізнесу повернути майно назад.
Але такий порядок проведення обшуку діє тільки в тих регіонах, де не забезпечена робота судів. Як правило, це на нещодавно звільнених територіях.
Інша особливість воєнних норм – прокурор в обхід слідчого судді може отримати банківську таємницю щодо будь-якої фізичної або юридичної особи тільки за своїм запитом. Те саме стосується і трафіку з'єднання операторів мобільного зв'язку. Це поширюється на всю територію України. Прокуратура користується цим правом. Таке рішення прокурора не оскаржується в суді.
Водночас держава знає про особливості взаємодії бізнесу та силовиків. Щоб полегшити ситуацію у 2017–2018 роках були ухвалені два закони «Маски-шоу стоп». Вони надали право після вилучення майна боротися за його повернення. Ці закони не розв'язали основного питання – вилучення майна та, якщо чесно, і не могли. Але закони зобов'язали слідчих вести безперервну відеофіксацію обшуку, заборонили вилучати техніку без прямого дозволу судді.
Зараз на розгляді Верховної Ради є третя ітерація законопроєкту «Маски-шоу стоп». Він багато чого додає щодо прав і повноважень особи, у якої вилучили майно.
Законопроєкт надає можливість учасникам обшуку знімати на відео слідчу дію. Зараз також не заборонено знімати обшук на телефон. Втім є нюанс, коли слідча дія завершується, слідчий може сказати: «Відповідно до законодавства відеозапис є додатком до протоколу. Тому, будь ласка, давайте свій телефон сюди. Він слугуватиме додатковим доказом, що обшук відбувся». Зараз цю лазівку планують прибрати.
Як і попередні закони, «Маски-шоу 3» забороняє вилучати техніку. Але є одна лазівка. Якщо недобросовісний слідчий каже, що комп'ютерна техніка, яку він вилучив, потрібна для проведення експертизи, немає жодних законодавчих заборон, щоб він не міг винести техніку з офісу. Це виключно дискреція слідчого та прокурора, заборонити їм ніхто не може.
Тож у підсумку: у нас із кримінальним законодавством усе нормально. Нічого нового придумувати не треба. Просто треба, щоб правоохоронні органи виконували законодавство в дусі закону, а не шукали лазівки та використовували їх для тиску.
Змоделюємо ситуацію. Я керівник ІТ-компанії, який знайшов шахрая у себе в команді. Що я можу зробити? Є варіант звернутися до поліції, делегувати проблему державним органам, які повинні розв'язувати ці питання. Але у нашій ситуації працювати з поліцією – складно. Ніхто не поспішає одразу реєструвати заяву.
Що треба зробити перед тим, як подати заяву? Самостійно зібрати всі можливі первинні докази: технічну інформацію з комп'ютерів, фінансові документи щодо руху коштів та скопіювати листування в робочих месенджерах.
Далі первинні докази треба інтерпретувати: отримати висновок експерта, який це з'єднає в один документ для слідчого, де буде вказано всі аргументи. Тільки після цього треба готувати повідомлення про вчинення злочину.
Причому не просто написати: «У нас вкрали гроші, ось докази». Дуже важливо писати такі формулювання, які надалі слідчий зможе використовувати у своїх доповідях. Коли ви вичерпаєте всі способи отримання доказів, тоді треба йти до слідчого.
Співробітник однієї міжнародної компанії, яка має підрозділ в Україні, знайшов вразливість у маркетплейсі. Протягом року він виводив невеликими сумами кошти клієнтів. Після того як власник виявив шахрайство, він звернувся до нас за допомогою. Ця справа була для нього принципова, щоб потім у колективі не було прецедентів.
Ми залучили комп'ютерного експерта, який допоміг вигрузити файли, де видно, що цей працівник робив, куди він клікав. Ми це оформили під протокол, опечатали та провели на основі файлів експертне дослідження. Тобто вже могли надати ці матеріали та запропонувати слідчому надіслати запит до PayPal, чи приходили їм кошти.
Далі підготували заяву. Слідчий був щасливий, що йому всі докази принесли. Він швидко отримав відповідь від PayPal.
Як виявилося, зловмисник виводив кошти на рахунки українського банку своєї дружини. Йому оголосили про підозру, але це все було 23 лютого 2022 року. Звичайно, наступного дня, коли полетіли ракети, ніхто не займався нашим підозрюваним. Він скористався ситуацією і виїхав за кордон.
Прокуратура довго не хотіла оголошувати його в міжнародний розшук, але все ж таки дотиснули. Нещодавно зловмиснику обрали заочний запобіжний захід. Підозрюваного оголосили в міжнародний розшук.