Напередодні президент повідомив про розробку в Україні програми з комплексного власного виробництва зброї, зокрема ракет, дронів, бронетехніки, снарядів і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Також про це йшлося й на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ). Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін розповів на КМЕФ про індустріальний потенціал України, а також про те, чи стане зброя після війни головним експортним продуктом України, як мають працювати заводи та які результати є вже на сьогодні. Mind записав головні тези з його виступу.
Для того щоб великі речі робити індустріальними, потрібен великий бізнес. Це не значить, що середній чи малий бізнес не є важливим, але, якщо ми як держава хочемо системно розвивати індустріалізацію, маємо зрозуміти, що без великого бізнесу це неможливо.
Ми 20 років будували аграрну країну, йшли шляхом житниці Європи. Досягли хороших результатів – наше зерно найдешевше у світі, наша логістика найефективніша у світі. На жаль, весь світ нам показав, що ця модель не може бути сталою, довгостроковою, живучою.
Ми війною вимушені будувати оборонно-промисловий комплекс, але це ще й можливість для нас як для країни стати арсеналом вільного світу.
Читайте також: Треба більше зброї: чому Захід постачає мало боєприпасів
Якщо ми як держава сфокусуємося на оборонці, дамо можливість цій галузі розвиватись, я впевнений, що ми побудуємо найсильніший оборонно-промисловий комплекс.
Виробництво дронів показало перспективність цієї галузі. Більшість того, що летить за межі України, вироблено в Україні. Більшість того, що летить на лінії фронту, вже вироблено в Україні. І ви побачите в найближчі шість місяців щомісячно кратне зростання вітчизняного виробництва.
Я впевнений, що за іншими напрямами буде відчутний результат. Ми про них мовчимо й будемо мовчати. Ви частково щось чуєте з новин: бренди, назви. Але все більше вітчизняного виробництва з'являється на фронті. Для нас як для країни це може бути головним експортним продуктом після закінчення війни. Повірте мені, це стане головним експортним продуктом України. І в ньому найбільша додана вартість.
Оборонною промисловістю можна замінити ту частину мирних замовлень, що бізнес втрачає.
Приведу простий приклад. Корпуси для артилерійських снарядів і мін. Ще шість місяців тому в нас, наприклад, для 82-ї міни було два постачальники. На сьогодні – понад 20. Це значить, що ще 18 компаній знайшли можливість переключити своє ливарне виробництво на виробництво корпусів мін. Так само за багатьма напрямами ми будемо бачити кратне зростання. Я впевнений, що оборонка – наше майбутнє. Треба фокусуватися на ній.
Читайте також: The Economist: Україні потрібно думати про асиметричні способи використання дронів
В Україні є достатньо заводів, на яких західні виробники товарів у оборонній сфері могли б створювати свої продукти.
Ми знайшли модель, яка підходить і вітчизняним, і іноземним виробникам. Ми не очікуємо від іноземних компаній мільярдних інвестицій під час війни в нові оборонно-промислові підприємства. Ми очікуємо, що вони прийдуть в Україну, відкриють офіси, візьмуть свою конструкторську документацію і за ліцензією почнуть спочатку виробництво в Україні. У нас достатньо виробничих підприємств, які можуть взяти креслення та зробити деталі. Потім зібрати це – й отримати український готовий продукт за іноземними кресленнями.
Це простий, доступний, необтяжений активами й інвестиціями крок, який дає можливість іноземним компаніям починати працювати в Україні.
Я вірю в те, що нам потрібно швидше починати. Для цього необхідно дати можливість іноземцям на наших заводах, а в нас вони є, почати виробництво їхніх продуктів.
Заводи мають працювати та створюватись.