The Economist: Україні потрібно думати про асиметричні способи використання дронів
Нові українські безпілотники здатні вражати цілі глибоко всередині росії, але масштабувати їх виробництво – непросто
Якою є найхарактерніша особливість Великої війни в Україні? Сьогоднішні аналітики та майбутні історики цієї війни дадуть відповідь на це запитання без зайвих роздумів: безпілотні технології. Якщо терорист-росія запускає дрони здебільшого по мирних об’єктах і житлових кварталах, то Україна намагається нищити військову інфраструктуру. Як вона це робить, завдяки і всупереч чому – у новій статті The Economist, яку для Mind переклала редакція платформи відкритих інновацій Reactor.ua.
25 серпня, світанок, Південь України. Група розробників дронів вирушає до точки, звідки буде здійснено запуск. Вони хочуть провести одну з найсміливіших на сьогодні повітряних місій на контрольованій росією території – атакувати військову базу вглибині Кримського півострова. Кажуть, що цей запуск – тестовий, а багато прототипів у групі безпілотників – експериментальні. Але частина з них виконають завдання.
Місцеві джерела написали, що на базі пролунали вибухи; декілька солдатів загинуло, а поранені були доставлені до місцевої лікарні. Так закінчився жалюгідний для росії тиждень, під час якого кремль намагався пояснити і понад дюжину дронів, що влучили в серце москви, і численні закриття великих аеропортів, і незрозумілі вибухи на заводах із виробництва зброї, аеродромах, складах палива та залізницях.
Один із прототипів безпілотників, що використовувалися в Кримській операції, – «Морок» («темний дух»). Джерело, близьке до розробників «Морока», каже, що нова ударна повітряна сила України – це «сходи насіння, посіяного багато місяців тому». Створення «Морока» супроводжувалася справжніми дивами, наприклад, один із ризикованих випробувальних запусків за кілька кілометрів від російського кордону ледь не «підвів» під ракетний удар його розробників. Нині їхня мета – активізація серійного виробництва.
«Морок» швидкий і може переносити важке корисне навантаження за декілька сотень кілометрів. Це один із найперспективніших проєктів дронів-камікадзе, які розробляють в Україні. Його творці зайшли так далеко переважно без державного фінансування, у них було лише багато важкої праці та декілька друзів-благодійників. Нині перед командою «Морока», як і перед іншими розробниками, стоїть складне завдання – знайти ресурси для масштабування.
Прозаїчні операції, внаслідок яких палають літаки
Дронова програма України продиктована необхідністю. Війну проти неї розпочала ракетна наддержава росія, що мала явну перевагу в далекобійних потужностях, а пізніше почала закуповувати в Ірану дешеві та ефективні дрони-камікадзе Shahed. З іншого боку, Україні не дозволяють атакувати територію росії зброєю, наданою Заходом, тож вона шукає інші способи завдавати ударів у відповідь.
Частиною цієї відповіді стала розробка нових ракет або перепрофілювання старих. Так, допотопна ракета «земля – повітря» С-200 тепер використовується в режимі «земля – земля». Саме модернізовані С-200 «відповідальні» за деякі нещодавні удари на контрольованих росією територіях. Водночас мережа волонтерських та урядових груп намагається запустити виробництво кращих вітчизняних дронів.
Дронова кампанія нині набирає обертів із декількох причин. Мета резонансних ударів по москві – справити психологічний вплив, щоб занурити простих росіян у реальність війни. Але інсайдери серед українських військових кажуть, що більшість операцій дронової кампанії безпосередньо підтримують контрнаступ, який триває вже три місяці.
Більшість із них надто прозаїчні, щоб стати новиною. Безпілотники атакують «місця зберігання палива, логістику, склади боєприпасів і маршрути доставки, – каже дрон-координатор у військовій розвідці України на позивний «Детектив». – Ми реагуємо на звернення наших бригад. Вони знають, де зберігається російська зброя, але не можуть уразити її, тож кажуть нам і просять допомогти». «Детектив» розповідає, що більшість його останніх місій була по аеродромах поблизу кордонів України. Серед них «міг» бути і нещодавній удар по стратегічному бомбардувальнику Ту-22М, що базувався поблизу новгорода, – додає він і підморгує.
росія має величезні можливості протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби. Це означає, що будь-яка українська атака потребує ретельного планування. Україна розробила алгоритми, і вони, здається, працюють. Оператори запускають дрони рано вранці (коли увага захисту може слабшати) та використовують протокол, розроблений для того, щоб перевантажити ППО. Вони збирають розвіддані (часто від західних партнерів) про радари, засоби електронної боротьби й системи протиповітряної оборони. Усю свою величезну територію росія заблокувати не може. «Якщо ви проскочите 60-кілометрову смугу «глушилок» на кордоні – то все, ви всередині росії, гра триває», – каже джерело, близьке до розробників «Мороку». Це вдається близько 35-40% безпілотників. А дані про успіх ударів збирають із супутників, пристроїв стеження, повідомлень у соціальних мережах і через місцевих агентів.
Час вдосконалюватися
Як не дивно, українська дронова програма не має єдиної командної чи закупівельної структури. Державні установи, у тому числі всі розвідувальні агенції, мають власні дронові програми, у яких беруть участь зовнішні розробники. Кожна група зосереджена у своєму «осередку», і вони не взаємодіють один з одним. Це добре для безпеки і конкуренції, але може ускладнити оптимізацію та масове виробництво. Уряд, особливо Міністерство цифрової трансформації, намагається оптимізувати фінансування та усунути бюрократичну тяганину. Але бюрократія, корупція і приватні інтереси в українській збройовій промисловості продовжують гальмувати розвиток галузі. Деякі акції, спрямовані проти москви, виглядають як піар-проєкти для привернення уваги закупівельників до прототипу, а не як цінні військові операції.
Фінанси – не єдина перешкода для масштабування. Важко знайти дешеві комплектуючі та електроніку. А ще – авіафахівців. У цьому плані росія просувається краще: вона, хоч і повільно, але налагодила масове виробництво. Маючи необмежені бюджети, російські державні підприємства зосередилися на найефективнішій зброї війни. Це – універсальні крилаті ракети Х-101, «крила» для перетворення некерованих авіабомб у плануючі, ударні безпілотники «Ланцет», здатні знищувати українську бронетехніку і ППО, а також іранські «Шахеди», які, за повідомленнями, уже виробляються на новому заводі в татарстані. Високопоставлене джерело в українській розвідці каже, що росія, імовірно, накопичує запаси, щоб поновити кампанію проти української енергетичної інфраструктури цієї зими.
На фронті росія подолала початкову перевагу України в тактичних безпілотниках, що була у співвідношенні 3:1. Зараз у сторін паритет, каже джерело, близьке до українського головкнокомандуючого. Нові блоки РЕБ, встановлені на російських танках та іншій вартісній техніці, зменшують здатність українських дронів із камерами в режимі реального часу скидати корисне навантаження на найвразливіші частини цілі.
Джерело в Генеральному штабі України припускає, що будь-які технологічні переваги, які коли-небудь мала його країна, завжди були тимчасовими. Обидві сторони вчаться одна в іншої, каже він, і реверсивне проєктування стає швидшим: «Ми мали досвід захисту від російських дронів і швидко вдосконалилися. Тепер їхня черга». Україні потрібно думати про нові асиметричні способи використання дронів, у тому числі за допомогою штучного інтелекту для підвищення точності. Уряд виділив на дрони бюджетне фінансування у розмірі 40 млрд грн ($1,1 млрд), що є величезною для України сумою.
…«Детективу» регулярно дзвонять із передової та дякують за останній успішний удар. «Вони розповідають, як провели два-три дні без російських бомб, – каже він. – Такі дзвінки показують, що всі труднощі, з якими ми стикаємося в роботі, того варті».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
