Військового зрозуміє тільки військовий, звільненого з полону зрозуміє тільки той, хто перебував у полоні, родину загиблого зрозуміє той, хто теж втратив рідну людину. Ми – країна, яка воює, у нас багато хлопців і дівчат стали значна частина з яких без військового досвіду, на захист країни від 24 лютого минулого року. Ми маємо відкрито говорити, що у війську є певні проблеми з наданням психологічної допомоги. Що і як потрібно змінити у цій сфері, розповіла Mind психологиня проєкту «Серце Азовсталі» Наталія Шевченко.
Читайте також: Концепція нової ветеранської політики: що має врахувати держава
Психологічний супровід військовослужбовця має починатися вже з першого дня служби, на етапі відбору на КМБ (Курс молодого бійця).
На жаль, поки що це дуже далеко від реальності. У підрозділах, ротах вибудована певна система психологічної допомоги. За це відповідають заступники командирів із морально психологічного забезпечення, є відділ контролю бойового стресу, є спеціалісти з фаховою освітою, але на ту кількість, що воює, їх дуже мало.
Краще за все всі зміни в психіці (зміну настроїв, думок, поведінки) військового зможе простежити у відділені (це до 15 осіб) чи взводі (15–45 військових) людина, яка постійно перебуває поруч у тих самих умовах. Це можуть бути неформальні лідери. Саме вони бачать процеси всередині, що трапляються з військовими, і можуть терміново надати першу психологічну допомогу, замотивувати, підтримати тощо.
Читайте також: «Як ти, кухонна шафко? Тримаюся»: добірка корисних сервісів для військових, ветеранів та їхніх родин
Є така мета – розробити програму навчання за принципом «рівний – рівному». Її концепція ґрунтується на тому, що людина, яка отримала такий самий травматичний досвід, уже має стратегію, як його пережити й інтегрувати в психологічне зростання. У підсумку ця людина може подати своїм прикладом шлях інтеграції для того, хто переживає подібну травму.
Безумовно, ми всі різні, кожен має свою потужність емоційного сприйняття, має різний досвід життя та різне виховання, але ж процес, який відбувається в психіці при однаковому травматичному досвіді, біологічно однаковий і має схожі наслідки.
У рамках програми «рівний – рівному» потрібно буде відібрати неформальних лідерів у відділеннях, взводах які вже підсвідомо надають психологічну підтримку хлопцям. Навчити їх основам першої психологічної допомоги, проводити мотиваційне інтерв’ю, базовий скринінг стану для того, щоб у певних ситуаціях спрямувати вже за більш фаховою допомогою до офіцерів.
Використання цих знань закриває багато психологічних питань прямо «на нулі», як результат збереження життя військового, а саме виводить зі ступору й паніки на полі бою, протидіє суїцидальним намірам і не допускає вживання психоактивних речовин.
Безумовно, у цієї людини має бути бажання та внутрішній ресурс допомогти, тому й говориться, що це неформальний лідер із базовими знаннями першої психологічної допомоги
Неформальний лідер – це людина, до якої є довіра, а довіра виникає на основі однакового травматичного досвіду. Ця людина підсвідомо підтримує хлопців, надає будь-яку допомогу, якщо бачить психологічний негативний стан, налаштовує, тобто веде, по суті, за собою. І це не обов’язково має бути командир, бо в командира багато справ і завдань і він не може за всім спостерігати. Основа таких відносин – це довіра до неформального лідера, яка сформована в ситуаціях, де була загроза життю, де було врятоване життя, де є взаємопідтримка.
Читайте також: Віддати себе: з якими психологічними труднощами стикаються волонтери
Програма «рівний – рівному» на виході дасть більш стабільний психологічний стан військовослужбовця. Це можливість заздалегідь простежити й надати допомогу, вчасно відправляти на лікування або на місці надати першу психологічну допомогу.
Робота над програмою вже фактично почалася, поштовхом для цього став тренінг для українських фахівців із психології у Празі в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?».
Серед 20 учасників тренінгу були не тільки ті, хто вже намагається практикувати програму «рівний – рівному», а й військові психологи, психологи МВС, Національної гвардії, ДСНС України, представники реабілітаційних центрів і представники департаментів профільних міністерств.
Зараз українські фахівці організують робочу групу зі створення програми, критеріїв відбору лідерів. Розробляють програму навчання згідно з нюансами роботи різних силових відомств, міністерств, громадських організацій. Крім того, проєктом передбачена супервізійна підтримка українських тренерів упродовж одного року після завершення навчання.
Пілотний проєкт розрахований на 6 місяців, тож відповідно восени можна буде говорити про перші результати програми «рівний – рівному»: що вдалося зробити, а що виявилося неефективним і потребує доопрацювань.
Варто зазначити, що програма «рівний – рівному» фактично універсальна, вона може стати ефективним інструментом для реадаптації військових до цивільного життя. Ця програма може повернути жагу жити тим, хто має дуже тяжкі форми інвалідності, загалом уникнути багатьох конфліктних ситуацій у будь-якій сфері суспільного життя.