Днями набув чинності закон, який поклав початок цифровізації армії. Його прийняття супроводжувалося різкою критикою через велику кількість нових норм, які не були предметом розгляду в першому читанні і які з’явилися до другого читання. Які саме норми передбачені вже ухваленим документом і як вони вплинуть на військовозобов'язаних українців, розповіла Mind старша юристка практики Government Relations юридичної компанії ADER HABER Людмила Крохмалюк.
Читайте також: Е-реєстр військовозобов'язаних: як працюватимуть нові зміни до законодавства на практиці
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану (№10062 від 18.09.2023) ухвалено парламентом 16 січня 2024 року, підписано Президентом 2 квітня 2024 року. Авторами законодавчої ініціативи виступили 93 народні депутати на чолі з Давидом Арахамією. Як вбачається з тексту пояснювальної записки, реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових витрат із державного бюджету. Набрання чинності відбулося 4 квітня цього року. Закону присвоєно номер 3549-IX. Документ розширює вимоги до персональних даних, які вноситимуться до електронного реєстру «Оберіг» і впроваджує можливість отримання статусу УБД в електронній формі.
Реєстр міститиме велику кількість персональних даних наших військових. Туди потраплятиме інформація про номери телефону, адреси електронної пошти, володіння іноземними мовами, дозвільні документи на виїзд з України, наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю з інших державних реєстрів.
Варто зазначити, що в умовах війни така інформація становить найбільший інтерес для ворога та потребує максимального захисту з боку держави.
З цією метою до закону включено норму, яка передбачає, що внесена до реєстру інформація є конфіденційною. При цьому держава гарантуватиме захист бази даних реєстру від несанкціонованого доступу, незаконного використання відомостей, порушення цілісності бази даних.
Попри те що Україна якісно значно підвищила свій рейтинг у питаннях кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, збереження інформації в умовах війни та постійних кібератак потребуватиме великих зусиль. У зв’язку з цим, згідно з нормами ухваленого закону, Міністерству оборони України надано повноваження щодо затвердження плану кіберзахисту та профілю безпеки в частині захисту такої інформації.
При цьому згода призовників, військовозобов’язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для внесення до реєстру не потрібна.
Слід зазначити, що до реєстру вноситимуться й відомості про третіх осіб – без отримання належної їх згоди. Це стосується, зокрема, персональних даних про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, дітей (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження). При цьому закон передбачає, що замість них таку згоду буде надавати призовник, військовозобов’язаний, резервіст.
Безумовно, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя, що прямо заборонено ст. 32 Основного Закону. Однак при цьому Конституція допускає таку можливість, якщо це передбачено законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
На думку Великої палати Конституційного Суду України таке втручання вважатиметься законним у разі наявності відповідної підстави в національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме принципу верховенства права, закріпленому в ч. 1 ст. 8 Конституції України (Рішення від 11 жовтня 2018 року №7-р/2018).
Простими словами, це буде законно доти, доки зазначена норма закону буде оскаржена до Конституційного Суду, внаслідок чого буде визнана ним неконституційною.
Закон передбачає, що дані вноситимуться:
У продовження теми цифровізації армії та необхідності актуалізації даних військовозобов’язаних 11 квітня парламентом було ухвалено в цілому законопроєкт №10449, яким впроваджується новий обов’язок громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації – уточнити свої облікові дані.
Актуалізація даних стосуватиметься всіх військовозобов’язаних віком від 18 до 60 років. На це законом буде відведено 60 днів. Уточнити свої облікові дані можна буде через:
16 квітня закон (№10449) підписано Президентом України. Він набуде чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування (за винятком окремих положень).
Читайте також: Що очікує українських чоловіків після ухвалення закону про мобілізацію
Законом передбачено, що для формування бази даних Реєстру «Оберіг» Центральна виборча комісія, Державна податкова служба, Державна міграційна служба України, подають персональні дані стосовно всіх громадян України віком від 18 до 60 років.
Так, до реєстру можуть потрапити дані не лише чоловіків, а й зазначеної категорії жінок. Проте це не означає, що всіх жінок візьмуть на облік. Реєстр міститиме лише інформацію про військовозобов’язаних жінок.
Крім того, до «Оберегу» вноситимуться відомості з інших інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз даних, держателями яких є державні органи. Ця норма дозволить виявити громадян, які не стоять на військовому обліку, але наявні в інших державних реєстрах. Наприклад, за інформацією про сплачені податки буде видно, що киянин, працює у Дніпрі. Відповідно до працедавця буде надходити звернення, що його працівнику необхідно з’явитися у ТЦК та СП міста Дніпра.
Крім персональних відомостей, Реєстр «Оберіг» міститиме ще службові дані про призовника, військовозобов’язаного та резервіста. До яких належать:
Електронний кабінет стане можливістю контакту з ТЦК та СП, не виходячи з дому. Такий кабінет надаватиме змогу військовозобов’язаному оновити свої дані й отримати онлайн доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також відкриє можливість отримання відповідних послуг.
Електронна ідентифікація особи здійснюватиметься з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Порядок такої ідентифікації, перелік відомостей, що відображаються в електронному кабінеті, а також перелік послуг, які надаються призовнику, військовозобов’язаному, резервісту через електронний кабінет – визначатиме уряд.
Електронний кабінет для військовозобов'язаних, призовників і військовослужбовців запрацює влітку. Про це повідомила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко.
Наразі фахівці вже готують функціонал для впровадження «сертифікату захисника» та документа про бронювання працівників.
Міноборони анонсувало створення нового застосунку для військових. Він називатиметься Армія+, і в ньому будуть доступні документи та послуги для військових.
Окрім цього, міститиме:
Армія+ розробляється Міністерством оборони спільно з Міністерством цифрової трансформації України. Сам запуск застосунку очікується влітку.
Це вкрай важливо, адже на сьогодні, за інформацією ЗМІ, лише 12% захисників, які воюють, мають такий статус. Через бюрократичну тяганину військові місяцями не можуть отримати належний їм статус. Тепер процедура значно пришвидшиться через можливість подання електронної заяви про надання статусу учасника бойових дій до:
Статус учасника бойових дій набуватиметься автоматично після формування витягу разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) із застосуванням засобів реєстру. Порядок має визначити Кабмін.
Крім того, законом буде надано можливість отримання в електронній формі:
Члени сімей загиблих військовослужбовців матимуть змогу через електронні засоби оформити статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що значно зменшить бюрократичну тяганину та деякою мірою полегшить їм нелегкий період адаптації до життя після втрати рідної людини.
Контроль за наданням статусу учасника бойових дій через Реєстр здійснюватиметься міжвідомчою комісією, утвореною Мінветеранів.
Для отримання пільг учасники бойових дій зможуть використовувати реєстр або унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код) або Довідку про безпосередню участь у бойових діях, або посвідчення учасника бойових дій у паперовій чи електронній формі.
Хто буде в плюсі. Надання можливості отримання статусу УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни та статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України онлайн, є, безумовно, найбільш позитивною новелою ухваленого закону (№10062).
Впровадження електронної послуги позбавить таких осіб необхідності збирати та подавати купу паперових документів, відвідувати установи, стояти в численних чергах і відкриває можливість подати відповідну заяву з будь-якого зручного місця для заявника.
Хто буде в мінусі. Варто зазначити, що, попри заявлену цифровізацію послуги «отримання посвідчення УБД», у законі збережено право видачі паперової Довідки про безпосередню участь у бойових діях у тих випадках, коли у військових частин немає можливості внесення таких відомостей в електронній формі до реєстру.
Як це працюватиме на практиці, поки що не зрозуміло, однак ця норма може призвести до зловживань на місцях і затягування можливості отримання відповідного статусу заявника. З іншого боку, є військові частини, які розташовані на передовій і дійсно не мають можливості працювати з реєстром. У таких випадках впровадження зазначеної норми є цілком виправданим.
Висновки. «Військові апетити» нашого кровожерливого сусіда диктують нам нові вкрай складні умови, від яких залежить майбутнє нашої країни. У таких умовах військовому командуванню країни необхідно розуміти, на який мобілізаційний потенціал вони можуть розраховувати.
У зв’язку з цим зараз вживають заходів щодо цифровізації та вдосконалення військового обліку, зважаючи на воєнні реалії та потреби. Комусь вони подобаються, а комусь ні, але це точно вимога часу й обставин, у яких зараз перебуває Україна.
З огляду на це всі ми маємо щоденно робити свій вклад для захисту нашої країни, і це завдання не лише для теперішніх військовозобов’язаних, а й всього нашого суспільства. Адже лише фразами «вірю у ЗСУ» перемогу не забезпечиш. Потрібна злагоджена й загальнонаціональна практична допомога кожного українця, як на фронті, так і в тилу.