Кожна галузь економіки під час війни стикається з питаннями бронювання працівників від мобілізації. Протягом цих двох років до цієї процедури час від часу виникали питання як у підприємств, критично важливих для економіки країни, так і в підприємств критичної інфраструктури. Так, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на початку квітня 2024 року доручив міністерствам внести оновлену постанову про бронювання від мобілізації, яка має забезпечити «справедливе» надання відстрочки відповідним категоріям співробітників. З якими проблемами стикаються, зокрема, підприємства критичної інфраструктури і як можна змінити ситуацію на краще, розповів Mind голова правління Інтернет асоціації України (ІнАУ) Олександр Савчук.
Читайте також: Бронювання працівників: як діятимуть нові правила
Уже стихли палкі дискусії навколо нового закону про мобілізацію, який набирає чинності 18 травня. Закон серед іншого визначає групи осіб, які не підлягають мобілізації.
Тепер на черзі зміни до не менш важливого документа: постанови Кабміну щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та дії воєнного часу.
Цей документ встановлює механізм бронювання осіб, які підлягають мобілізації.
Чинна нині постанова №76 від 27.01.2023 викликає чимало нарікань і вже не відповідає викликам сьогодення. Уряд має знайти новий баланс між збільшеними потребами війська й ефективнішим забезпеченням життєдіяльності тилу.
Читайте та слухайте також: Бронь за гроші: плюси та мінуси реформування мобілізації в Україні
Перелік критично необхідних для суспільства, економіки та війська секторів інфраструктури відомий і визначений державою. Це енергетика, електронні комунікації, сфера харчування, водопостачання, медицина, фінанси, транспорт, пошта, комунальне господарство, правопорядок, цивільний захист, медіа, важка промисловість, наукові дослідження, урядування.
Проблема полягає в тому, що перелік об’єктів критичної інфраструктури поки що не створений. Крім того, держава розділяє поняття критичної інфраструктури й критичної важливості для економіки та громади. Тобто можливість бронювання отримує не сфера критичної інфраструктури, а ті підприємства, які відповідають кільком критеріям, серед яких, окрім важливого значення для економіки, безпеки та громади, також показники податків, середніх зарплат, валютних надходжень.
Підприємству критичної інфраструктури, яке до того ж отримує від держави обов’язкові до виконання розпорядження щодо безперервної роботи (і відповідні санкції при їх невиконанні), сьогодні зовсім не гарантована можливість бронювання своїх працівників.
Одним із варіантів перегляду визначення критично важливих підприємств видається підхід не від позитиву (яку користь приносить підприємство), а від негативу (яку шкоду завдадуть порушення в роботі цього підприємства). В умовах війни, коли багато підприємств критичної інфраструктури не здатні забезпечити високі податки й зарплати своїх працівників, такий механізм видається більш відповідним.
Отже, у новій постанові про бронювання доцільно перерахувати критерії негативного впливу порушення в роботі критичних підприємств, а саме:
Якщо ці критерії застосувати до пересувних цирків, лакшері-магазинів, футбольних команд або нічних клубів, то вони при всьому бажанні не відповідатимуть поняттю критичності.
Читайте також: Бізнес в умовах війни: 3 напрямки бронювання критично важливих працівників
Відомо, що гендерний склад різних галузей економіки відрізняється. У таких галузях, як шкільна освіта, охорона здоров’я, фармація, пошта, медіа, фінанси, культура переважають жінки, а у важкій промисловості, в енергетиці, на транспорті, в електронних комунікаціях кількість військовозобов’язаних чоловіків у складі персоналу може доходити до 100%.
Підхід, коли кількість заброньованих не може перевищувати половини від військовозобов’язаних незалежно від галузі, не є доцільним і справедливим. Цей відсоток має бути більшим для галузей із традиційним переважанням чоловіків.
Читайте також: Бізнес бронює працівників: як саме це відбувається
Багато нарікань викликають терміни розгляду подання підприємства до галузевого органу та Мінекономіки щодо визнання його критично важливими й наступного за цим клопотання до Генерального штабу ЗСУ щодо бронювання працівників. Ці терміни часто затягуються, що призводить до зменшення фактичного строку дії відстрочки. Цей строк для всіх військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, окрім представників органів державної та місцевої влади, зараз становить 6 місяців. Порушення термінів розгляду справ може фактично призводити до його зменшення майже вдвічі.
Шестимісячний строк відстрочки був встановлений тоді, коли очікувалося швидке закінчення війни. Зараз стало очевидним, що війна надовго, тому строк відстрочки має бути збільшено принаймні до 12 місяців.
Таке збільшення строку дії відстрочки зніме значну частину навантаження щодо розгляду справ про бронювання з органів державної влади і місцевого самоврядування, які сьогодні через таку завантаженість змушені порушувати терміни їх розгляду.
Генеральний штаб ЗСУ встановив перелік дефіцитних для Збройних Сил України військово-облікових спеціальностей військовозобов'язаних, за наявності яких такі працівники не підлягають бронюванню. На жаль, ті самі спеціальності часто є дефіцитними й у сфері критичної інфраструктури. Зокрема, у сфері електронних комунікацій – це фахівці у сфері радіотехніки, радіоелектроніки, радіозв'язку, обробки інформації.
Саме вони забезпечують функціонування цивільної телеком-інфраструктури країни. Забезпечення їх бронювання в умовах збільшення запиту на мобілізацію є умовою функціонування галузі, яка не лише забезпечує базову потребу населення у комунікаціях і є критично необхідною складовою всіх економічних процесів держави, а й необхідною базою для інфраструктури військового зв’язку.