Бронь за гроші: плюси та мінуси реформування мобілізації в Україні

В Україні розробляється новий підхід до процесу мобілізації, який дозволить юридичним особам легально оформлювати бронювання працівників на власний розсуд. Про це, реагуючи на відповідну інформацію у ЗМІ, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Ще з кінця минулого року активно обговорюється формат, за якого підприємства вноситимуть щомісячний фіксований платіж на додачу до військового збору 1,5%. Орієнтовна сума варіюється в діапазоні 6000 – 60 000 грн; консенсусною вважається цифра 20 000 грн за людину на місяць.

Зрозуміло, що підприємство, яке таким чином бронює співробітника, має працювати «в білу» і не мати боргів по обов'язкових платежах. Нагадаємо, що середня зарплата в країні становить трохи більше ніж 17 000 грн.

Наталуха наголосив, що фінального законопроєкту ще не існує, хоча визнав, що робота над концептом ведеться давно. «Коли (і якщо) концепція буде узгоджена, можна буде переходити до її формалізації, адже це важливо, щоб всі відповідальні сторони були на одній сторінці і розуміли, які є очікування від цієї ідеї, а які є ризики», – написав він.

Також обговорювався варіант прив'язати тимчасове звільнення від мобілізації до розміру заробітної плати (фігурувала цифра у 36 000 грн, або близько $1000), ПДФО чи ЄСВ, однак такий варіант вважався «соціально несправедливим».

Цьогорічний концепт «бронювання за гроші» теж складно віднести до бездоганних у контексті морального критерію. Однак навіть ті підприємці, які визнають сумнівну етичність ініціативи, додають, що це краще за той хаос, який коїться у сфері мобілізації зараз.

«Так, ми готові платити за ключових людей у команді», – зазначив у бесіді з Mind топменеджер великого столичного девелопера. А представник аграрного бізнесу уточнив, що всередині його компанії така концепція ще не обговорювалася, і слушно зазначив, що вона не задовольняє суспільного запиту на «ілюзію рівності». Владі, яка всіляко уникає непопулярних рішень, провести у нинішньому варіанті мобілізаційні зміни буде складно. Тому, швидше за все, параметри, квоти та конкретні суми можуть – і будуть – ще неодноразово змінюватись.

Зараз в Україні «заброньовано» понад півмільйона чоловіків, включно з чиновниками.

Mind проаналізував плюси та мінуси нових «мобілізаційних» ініціатив із погляду потреб українських підприємців і наслідків для економіки країни.

У чому позитиви офіційної «такси» на бронювання співробітників?

Запровадження чітких правил гри та підвищення прогнозованості ситуації для бізнесу. Бізнес-клімат, у якому будь-якого дня компанія може втратити ключового або взагалі будь-кого зі співробітників – це поганий бізнес-клімат. Особливо гостро ця проблема стоїть в індустріях із високою часткою людської праці – АПК та будівництві.

Нині питання мобілізації дехто «вирішує» – на рівні співробітника чи всього підприємства – неформально. Однак це не захищає від подальшого здирництва й не надає жодних прав.

Легалізація підприємницької діяльності. Можливість забезпечити стабільність і безперебійність роботи здатна стимулювати часткову детінізацію роботи тих компаній, які раніше працювали в непрозорому податковому полі.

Це стосується насамперед легального оформлення співробітників – хоча треба визнати, що драконівські штрафи в цій сфері значно обілили трудові відносини, допоки 2022-го не відбулося відкочування на колишні «тіньові» позиції.

Вирівнювання можливостей для різних видів бізнесу. Нині стабільна життєдіяльність підприємства безпосередньо залежить від того, наскільки воно «стратегічне». Умовно, за нинішньої системи хлібозавод може бронювати співробітників у більшій кількості та з більшою легкістю, ніж виробник матраців, який практично позбавлений такої можливості.

Наповнення дохідної частини бюджету. Фіксована ставка за бронювання може принести в держскарбницю від 18 млрд до 155 млрд грн на рік. Такий аномальний розкид укотре доводить, що законодавці наразі не дуже розуміють, що саме приймуть на фініші.

У чому негативні сторони бронювання за гроші?

Етична складова. За бажання корекцію мобілізаційної системи можна підвести під тезу «війна для бідних». Те, що рішення формально перекладено на бізнес і не має прив'язки до рівня зарплати, частково її нівелює, але не остаточно.

Корупційна небезпека всередині компаній. Уявімо ситуацію: умовний співробітник або взагалі третя людина вносить за себе роботодавцю 20 000 грн і той перенаправляє їх далі, оформлюючи його як незамінного й такого, що потребує бронювання. Зараз передбачається, що підприємство має право оформити бронь на 50% військовозобов'язаних, тобто теоретично може знайти місце і для таких «мертвих душ».

Зростання споживчих цін. Будь-які додаткові витрати бізнес може перекласти на споживача. Немає сумнівів, що 20 000 грн, сплачені за кожного співробітника, рано чи пізно позначаться на кінцевій ціні товару чи послуги. Частково це нівелюватиметься скороченням тіньових виплат, якщо такі мали місце.

Розгін інфляції. Природний наслідок зростання цін (див. попередній пункт). І якщо бізнес вирішить офіційно бронювати всю відведену йому квоту співробітників, то зростання цін не уникнути, і це позначиться на макропоказниках.

Невирішена проблема ротації. Наразі немає відповіді, чи слід читати ініціативу так, що люди, які служать у ЗСУ і за якими зберігається їхнє робоче місце, можуть бути відкликані з фронту, якщо роботодавець внесе за них 20 000 грн? Зрозуміло, що ні, але це повертає нас до проблеми етичності обговорюваної ініціативи.