Консульські обмеження: чи відповідає це рішення Конституції України

Ввечері 22 квітня українські соціальні мережі сколихнув лист від МЗС за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги. У листі йшлось про те, що Міністерство закордонних справ наказало керівникам усіх дипломатичних установ України з 23 квітня тимчасово зупинити всі консульські дії щодо всіх чоловіків – громадян України з 18 до 60 років (за винятком заяв про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну). Що саме заборонено, розповіла Mind юристка, експертка Громадського центру правосуддя в Одеській області Крістіна Дрогозюк.

Читайте також: Закон про мобілізацію почне діяти з 18 травня 2024 року: що потрібно робити чоловікам, яким виповнилося 25 років

Першим підтвердили ці новини українські консульства в Польщі, зараз українці за кордоном повідомляють про припинення отримання консульських послуг у Молдові, Чехії, Словаччині, Румунії, Німеччині, Великій Британії, Туреччини, Греції тощо.

Спочатку МЗС не давали офіційного коментаря, але згодом міністерство підтвердило правдивість листа й повідомило, що незабаром розʼяснить порядок отримання консульських послуг для чоловіків призовного віку за кордоном.

Голова МЗС Дмитро Кулеба розʼяснив, що обовʼязок оновлювати свої документи в ТЦК та СП існував і до ухвалення нового Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX. А перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною.

Водночас МЗС зазначає, що всі заяви про надання консульських послуг, подані до 23 квітня, буде розглянуто й опрацьовано консульськими установами в повному обсязі, у тому числі подані до 23.04.2024 заяви на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Тимчасове зупинення надання консульських послуг за новими заявами МЗС пояснює тим, що строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття чинності Закону №3633-ІХ.

23 квітня 2024 року Кабмін прийняв постанову №443 «Про внесення змін до пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України». Документ передбачає, що відтепер отримання паспорта громадянина України, закордонного паспорта чоловіками віком від 18 до 60 років здійснюється у територіальному органі / територіальному підрозділі ДМС (тільки на території України). Пересилання таких паспортів до закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється.

Читайте також: Що очікує українських чоловіків після ухвалення закону про мобілізацію

Йдеться про:

• осіб з інвалідністю, які можуть підтвердити це відповідним посвідченням або пенсійним посвідченням, у яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідкою для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• осіб, які супроводжують свою дружину з інвалідністю або батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю І чи ІІ групи. За наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність та інших документів відповідно до постанови №57;
• осіб, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю І та ІІ групи (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду);
• батьків, усиновлювачів чи опікунів дітей з інвалідністю віком до 18 років;
• опікунів осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а в разі, коли опікуна такій особі не призначено, – один із повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення
• батьків, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій)
• дідусів, повнолітні братів, вітчимів, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності в них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки
• осіб, які мають дітей із захворюваннями, що потребують медичного втручання за кордоном
• законних представників або інших уповноважених ним особи дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування

Підтвердити ці обставини чоловіки зможуть документами, оформленими в установленому законодавством порядку (відповідно до постанови №57).

Читайте також: Мобілізація на порозі: що пропонує удосконалити Кабмін у другій версії відповідного законопроєкту

Що це означає?

До 18 травня українські чоловіки з 18 до 60 років, які не підпадають під винятки, не зможуть отримати такі консульські послуги.

Паспортні послуги:

• оформлення закордонного паспорта;
• продовження строку дії закордонного паспорта;
• внесення до закордонного паспорта інформації про неповнолітню дитину;
• отримання за кордоном оформленого в Україні паспорта.

Нотаріальні питання:

• посвідчення довіреностей;
• заява-дозвіл на перетин кордону неповнолітнім;
• заява про прийняття спадщини / відмову від спадщини;
• посвідчення заповітів;
• засвідчення вірності копій документів;
• засвідчення справжності підпису на заяві;
• довідки про підтвердження персональних даних.

Консульський облік:

• тимчасовий консульський облік;
• постійний консульський облік.

Громадянство:

• набуття громадянства за народженням;
• вихід з громадянства України.

Послуги ДРАЦС:

• реєстрація актів цивільного стану;
• видача дублікатів свідоцтв та витягів з ДРАЦС;
• підтвердження цивільного стану громадян України.

Читайте також: Нові критерії бронювання: якими мають бути для підприємств критичної інфраструктури і не тільки

Коли очікувати роз'яснень щодо застосування нових правил?

Проте постає питання, коли саме зʼявляться відповідні розʼяснення та чи вважається таким розʼясненням постанова Кабміну №443.

Разом з тим МЗС наголошує, що такі тимчасові обмеження не стосуються надання консульської допомоги в разі надзвичайних ситуацій із громадянами України за кордоном. У разі потрапляння будь-якого громадянина України в надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), співробітники консульської служби надаватимуть у межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі.

З положень нового Закону №3633-ІХ зрозуміло, що після набрання ним чинності українські чоловіки за кордоном зможуть отримати консульські послуги (окрім отримання закордонного паспорта чи паспорта громадянина України) після оновлення своїх даних у ТЦК та СП. Зробити це, згідно з відповідним законом, можна буде шляхом:

• повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку;
• через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (який має запрацювати до 17 червня 2024 року).

Водночас в МЗС зазначають, що механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків 18–60 років, які перебувають за кордоном, наразі ще визначається й узгоджується причетними державними органами. Про що дипломатичні установи та МЗС згодом оприлюднять додаткові докладні роз'яснення.

Наскільки це законно?

Мережею шириться справедлива дискусія щодо законності та конституційності відповідних обмежень. Деякі юристи на підтвердження неконституційності відповідних обмежень посилаються на ст. 157 Основного Закону України, у якій зазначено, що Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Або на те, що будь-які обмеження до набрання Законом №3633-ІХ чинності – незаконні, адже закон наразі ще не діє. Проте, йдеться не про внесення змін до Конституції, адже відповідні зміни запроваджені постановою Кабміну №443 «Про внесення змін до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 року №678».

Відповідаючи на запитання, чи є відповідні обмеження конституційними, потрібно також зазначити, що в Україні діє режим воєнного стану. Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. При цьому, не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції (зокрема, про рівність конституційних прав і свобод та рівність перед законом, про неможливість позбавлення громадянства й обмеження права змінити громадянство, про невід'ємне право на життя, про право на повагу до його гідності тощо).

Також Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про військовий обовʼязок та військову службу», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поширюються на чоловіків – громадян України не залежно від того, чи перебувають вони в Україні, чи за кордоном.

Чи очікувати на масову примусову депортацію?

З юридичного погляду, про примусову депортацію українців додому не йдеться, бо можливість примусового повернення громадян з-за кордону передбачає процедура екстрадиції. Екстрадиція здійснюється зазвичай через серйозні порушення законодавства країни перебування, вчинення кримінального правопорушення в іноземній країні, належність до терористичної організації, отримання рішення про депортацію від державних органів України тощо, а не через порушення правил військового обліку в Україні.

Проте декілька місяців тому представник Президента у Верховній Раді Федір Веніславський висловив цікаву думку про те, що екстрадиція можлива в разі незаконного виїзду чоловіка за кордон на підставі використання придбаних довідок ВЛК про непридатність до військової служби та використання інших фальшивих документів, адже, згідно з Кримінальним кодексом України, за це передбачена кримінальна відповідальність.

На практиці така екстрадиція буде можлива, якщо Україна:

• видасть міжнародний ордер на арешт кожного з таких чоловіків, які виїхали за кордон на підставі доведеного в судовому порядку факту підроблення документів і непроходження чоловіком ВЛК;
• а іноземна країна визнає цей ордер та погодиться видворити чоловіків додому.

Отже, за українським законодавством наразі не передбачена можливість депортації за непостановку на військовий облік чи неоновлення даних. Вирішення цього питання залишається за іноземними країнами. Зокрема, можна говорити про ймовірну депортацію на підставі скасування чи не продовження дозволу проживати у певній країні, відсутність реєстрації, підстав для отримання соціальної допомоги, дозволу мати банківську картку, працювати офіційно тощо, але жодним чином не порушення військового обліку в Україні.