Державна аудиторська служба України проводить аудит діяльності АРМА за період з 1 січня 2022 до 31 грудня 2023 року, зокрема, аналізує стан виконання державних функцій щодо проведення оцінки, ведення обліку й управління активами, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях. Що вже відомо про попередні результати цього аудиту й що змінилося в управлінні арештованими активами тільки протягом минулого року, розповів Mind адвокат Андрій Потьомкін.
Читайте також: Арештовані активи: що відбувається з таким майном під управлінням АРМА
Згідно з офіційним повідомленням на вебсайті Держаудитслужби, уже зафіксовано, що:
Цю ревізію сміливо можна назвати «Операція «Спадок», бо вивертаються назовні брудні справи попередніх керманичів АРМА, які працювали до приходу чинної керівниці Олени Думи.
Читайте також: Голова АРМА: «Я побачила конкретно інтереси під певні кейси»
Відповідно до ст. 98, абзацу сьомого ч. 6 та 7 ст. 100, пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України всі без винятку активи, якими управляє АРМА, є речовими доказами, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях і яким визначено спеціальний порядок зберігання.
Згідно з ч. 2 та 4 ст. 100 КПК України, обов’язки зберігати речові докази й нести відповідальність за їх втрату чи знищення, а також повинність відшкодовувати їхню вартість, покладаються на сторону кримінального провадження, яка їх вилучила або якій вони були надані.
АРМА не є стороною кримінального провадження ні з боку обвинувачення, ні з боку захисту (виключний перелік сторін надано в пункті 19 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Попри передачу слідчими суддями (судами) арештованих активів в управління АРМА, слідчі та прокурори продовжують нести відповідальність за все, що з ними відбувається. Майбутні висновки Держаудитслужби можуть мати доленосне значення не стільки для колишніх держслужбовців АРМА, скільки для працівників органів прокуратури.
Читайте також: Т.в.о. голови АРМА: «Основне наше завдання – не наповнення бюджету, а збереження активів»
Підпункт 9.12 пункту 9 Наказу Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 №309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» зобов’язує керівників прокуратур усіх рівнів та їх заступників, організовувати щоквартальні перевірки стану та умов зберігання речових доказів, схоронності вилученого та арештованого майна й документів.
При встановленні фактів неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, технологічної переробки чи пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також у випадках привласнення чи розтрати, прокурори зобов’язані внести відповідні відомості до ЄРДР і розпочати розслідування.
Крім цього, майже в кожній ухвалі слідчого судді (суду), якою активи передавалися в управління АРМА, у резолютивній частині зазначалося, що контроль за її виконанням покладається на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні.
Кримінальна відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт (розтрата, пошкодження, знищення та інше), передбачена ст. 388 КК України, а за службову недбалість і невиконання судового рішення ст. 367 та 382 КК України відповідно. Отже, невдовзі Держаудитслужба, вистерігаючи юрбу «зайців» з АРМА, насправді вполює зграю «вовків» з органів прокуратури.
Читайте також: За посаду голови АРМА змагаються 10 кандидатів. Що відомо про кожного з них
Поки що важко оцінити, чи дійде до утворення у ВР тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами АРМА. Проте ймовірність цього досить висока.
Головна увага буде прикута до Генерального прокурора, від якого чекатимуть рішучої реакції на оприлюднені факти системної бездіяльності його підлеглих і службової недбалості екскерівництва АРМА, які неналежно зберігали арештовані речові докази, що, за висновками аудиторів, призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також привласнення та розтрати.
Крім цього, очікується, що окремі прокурори, які тримають руку на пульсі всього, що відбувається в ОГП, не чекатимуть на реакцію шефа та внесуть відповідні відомості до ЄРДР і розпочнуть кримінальні розслідування стосовно ексочільників АРМА.
Читайте також: Колеги, бізнесмени, ноунейми: хто став радниками новообраної голови АРМА Олени Думи
Не все так погано, як здається на перший погляд. Держаудитслужба не зможе не помітити суттєвих змін, які відбулися у сфері менеджменту арештованих активів у другій половині 2023 року.
Так, навіть неглибокий аналіз публікацій у ЗМІ підтвердить, що з 2017-го до середини 2023 року в роботі АРМА за відповідним напрямком було лише дві головні проблеми:
Це був непростий шлях, але у другій половині 2023 року нова керівниця Олена Дума запровадила в АРМА:
Проте, як кажуть, найважче зробити перший крок, та тільки його зробиш, усе далі буде добре.
Спробуємо запропонувати сміливі нестандартні шляхи стимулювання попиту у сфері менеджменту арештованих активів.
Станом на початок травня в Реєстрі арештованих активів містилося понад 244 тис. записів про арештовані активи, 68,5 тис. із них передано в управління АРМА, з них понад 1,5 тис. автомобілів, 980 тракторів і сільськогосподарської техніки, 730 житлових будинків і квартир, 2,1 тис. офісів, магазинів, готелів, складів, гаражів, 5,6 тис. корпоративних прав підприємств та ін.
Сьогодні в Україні працює понад 2 млн ФОПів і приблизно 1,7 млн малих і середніх підприємств, які дають роботу більш ніж 6 млн осіб. Якщо законодавець дозволить бронювати військовозобов’язаних працівників управителів арештованих активів, то сотні тисяч суб’єктів підприємницької діяльності ринуть до офісу АРМА, утворюючи кілометрові черги.
Досить швидко АРМА розв'яже проблему безхазяйності арештованих активів, почне забезпечувати їх належне збереження, Держскарбниця зароблятиме десятки, а то й сотні мільйонів доларів США на місяць. В Україні значно зменшиться попит на корупційні схеми незаконного виїзду за кордон, тюрми перестануть забиватися працездатними чоловіками, градус напруженості в суспільстві спаде.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, АРМА і його управителі постійно судяться з наймачами активів, категорично не визнаючи їхніх прав за договорами оренди, укладеними з власниками активів до їх арешту в кримінальному провадженні.
Однак якщо такі орендарі не є учасниками КП й до них в органів досудового розслідування, прокуратури та суду немає питань, то чому вони виникають в АРМА та його управителів. Взаємодія наймачів із власниками активів до їх арешту, як і сам арешт, не означає, що договори оренди недійсні чи фіктивні, а орендарі – учасники якоїсь злочинної діяльності.
АРМА і його управителі, за КПК України, Спеціальним законом, главою 70 ЦК України та договором управління, так само як і наймачі згідно з главою 58 ЦК України та договором оренди, зобов’язані забезпечувати збереження арештованих / орендованих активів та їх економічної вартості, а також несуть відповідальність за їх знищення, пошкодження.
Менеджмент арештованих активів здійснюється державою насамперед із метою не залишати їх у користуванні підозрюваних. Якщо є наймачі, до яких у слідчих і прокурорів немає питань, то ця мета вже досягається. АРМА залишається зробити так, щоб орендні платежі наповнювали не кишені можливих злочинців, а держскарбницю.
Досягти цього можна, формуючи та реалізуючи державну політику, за якою АРМА здійснює контроль за тим, як наймачі зберігають активи та чи їхні власники додержуються встановлених кримінальним арештом обмежень і заборон. Орендна плата має перераховуватися до держбюджету.
Такий контроль, порядок здійснення якого повинен визначати Кабінет Міністрів, має тривати до моменту, коли АРМА буде готове передати активи визначеному за результатами конкурсу управителю, що може відбутися через місяць або за пів року чи рік.
Також контроль повинен здійснюватися без завдання шкоди господарській діяльності наймачів.
Постраждалим від агресії росії українським та іноземним компаніям, виробничі потужності яких залишилися на території російської федерації або були знищені війною на території України, АРМА може запропонувати пріоритетне право ставати управителями російських активів, яких у нашій державі вже арештовано на загальну суму понад 100 млрд грн.
Насамперед це має стосуватися тих компаній, які виграли спори в інвестиційних арбітражах і мають на руках рішення про відшкодування росією завданої їм шкоди.
Сказане зацікавить усіх потерпілих інвесторів, які охоче приймуть простягнуту АРМА руку допомоги у вигляді засобів виробництва, що дозволять бізнесменам повернути втрачене.