Позбутись російського сліду: якому великому бізнесу дозволено, а кому – лишатись під санкціями
Транснаціональні корпорації зможуть змінити російських власників. Як це працюватиме та хто цим скористався?
Україна після повномасштабного вторгнення рф на свою територію запровадила санкції щодо компаній, що мають громадян держави-агресора серед кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Наразі для таких компаній обмежено діяльність в Україні і зокрема, виплати відсотків та інших платежів на користь материнських чи дочірніх компаній на території держави-агресора. Проте, такий бізнес в Україні може забезпечувати сплату податків в українську держскарбницю, а також забезпечувати робочими місцями певну кількість працездатних українців. З огляду на це Кабінет Міністрів вирішив створити винятки із зазначених обмежень у діяльності таких компаній – дозволити останнім позбутися таких КБВ. Проте, таку можливість уряд надав вибірково, що може скидатись на ручне управління такими обмеженнями й дозволами. Хто ж отримав змогу позбутись своїх російських власників, чому варто змінити підходи, аби вирішувати це питання комплексно, розповів Mind юрист-аналітик Інституту законодавчих ідей Тарас Рябченко.
Читайте також: Ухилянти, але від санкцій. Як Новинський, Єрмолаєв та інші рятують свої підприємства в Україні
Логічною реакцією держави на повномасштабне вторгнення стало встановлення заборони ведення бізнесу для усіх, хто має будь-який зв’язок з рф. Кабінет Міністрів України вже 3 березня 2022 року ухвалив Постанову №187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації”. Зокрема, Постановою були запроваджені заборони на виконання (в тому числі примусове) платежів перед рф або пов'язаними з нею особами, а також відчуження або передачу майна, корпоративних прав тощо, які належать рф або на користь рф та осіб, пов’язаних з нею.
Правочини визнаються нікчемними, а їх нотаріальне посвідчення забороняється, у разі якщо вони вчиняються всупереч цій Постанові. Наприклад, якщо кінцевим бенефіціарним власником (КБВ) юридичної особи є резидент рф, то перед такою особою забороняється виконувати будь-які зобов’язання, а сама особа не може внести зміни до структури власності чи у будь-який спосіб приховати свій російський слід.
Слід звернути увагу, що Постанова №187 не поширюється на діяльність банків, а також постачальників електронних комунікаційних послуг. Припускаємо, що це було зроблено для того, аби таким чином не нашкодити самій Україні, наприклад заблокувати діяльність того ж «Київстару».
Інститут законодавчих ідей проаналізував дію цієї Постанови на практиці і визначив наступні проблеми: конкретні дані щодо дієвості цих заборон у публічному просторі відсутні; державні реєстратори та нотаріуси відмовляють у вчиненні реєстраційних дій, а статистики щодо невиконання зобов’язань перед кредиторами з рф немає.
Втім, після двох років існування вищевказаних заборон, державна політика змінилась. 26 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №330, якою вніс зміни, зокрема й до Постанови №187, закріпивши винятки для окремих юридичних осіб і надавши їм можливість змінити російського КБВ.
З інфографіки слідує, що транснаціональні корпорації з наявністю юридичної особи в рф (так званої дочки), відкритими офісами у 49 країнах (на додаток до рф), і загальною виручкою не менше 10 млрд євро зможуть відчужити право участі в юридичній особі, яке належить рф або її резидентам.
Складається враження, що критерії виписані під конкретні компанії. Виникає логічне питання – чому, наприклад, під виключення не потрапить компанія з офісом у 30 країнах світу або з загальною виручкою 5 або 7 млрд євро, що також вважається суттєвою сумою.
Важливо, що компанія з одного боку має вийти з рф (або припинити відносини контролю), а з іншого боку – створити або відновити робочі місця в Україні. Це загалом правильно, але виникає питання щодо іншого критерію – сплати податків. Декларування на рівні Постанови оплати 10 млн грн податків у воєнний час є правильним, але складним у практичній реалізації. Крім цього, відповідальності за невиконання цього пункту немає. Можливо, прив’язка до суми отриманих доходів була б більш об'єктивною та реалістичною.
На додаток до вимог до юридичної особи, яка хоче змінити структуру власності, є ще вимоги до юридичної особи, яка хоче придбати ці корпоративні права. Фактично, корпоративні права відчужуються на користь тієї ж материнської компанії, або члена міжнародної групи компаній, яка тепер не може провадити діяльність на території України.
Причому новий учасник або акціонер не може бути пов’язаний з державою-агресором або бути підсанкційною особою. Що теж логічно.
Процедура погодження, за якою відбуватиметься надання дозволу, наступна:
Враховуючи складність процедури і жорсткі вимоги до юридичних осіб, вже зараз можна зробити висновок, що такі дозволи отримають одиничні міжнародні компанії.
Читайте також: Санкційний скринінг – must have для бізнесу в умовах війни
Хто вже скористався цими змінами?
Компанія Danone нещодавно заявила про завершення всіх процедур щодо виходу з ринку рф. А 14 травня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження №427 “Про погодження відчуження права участі в юридичній особі”, яким погодив відчуження права участі у міжнародній групі компаній “Данон”. ПрАТ “Галактон” був власником 1 304 125 000 акцій, що становить 100% статутного капіталу приватного акціонерного товариства “Кременчуцький міськмолокозавод”.
Розпорядженням було дозволено передати ці акції на користь іншого члена міжнародної групи компаній “Данон” – товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро».
Одним з кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ “Галактон” був Данон рф. Без ухвалення рішення КМУ та нових змін до Постанови №187 дії по передачі акцій були б неможливі. Таким чином, через майже два місяці з моменту прийняття, одна з міжнародних компаній вже скористалася нововведеннями.
Читайте також: Недоліки українського санкційного законодавства можуть дорого коштувати державі
Що далі?
Ми не заперечуємо проти таких ініціатив, і вважаємо, що в умовах війни будь-яка компанія, яка зможе працювати в Україні, сплачувати податки і створювати робочі місця, повинна це робити і наближати перемогу України у війні.
Водночас, таке рішення не є комплексним, воно не охоплює юридичні особи, які мають КБВ з рф, але сплачують менше податків, не мають офісів за кордоном, і, можливо, створюють менше робочих місць.
Водночас, таке рішення не є комплексним, воно не охоплює юридичні особи, які мають КБВ з рф, але сплачують менше податків, не мають офісів за кордоном, і, можливо, створюють менше робочих місць.
У самій постанові двічі згадується про те, що вона діє до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором. Таким чином наголошується на її тимчасовості. Але немає нічого більш постійного ніж тимчасове, і вже два роки цей мораторій зберігається.
Необхідно ухвалювати вказаний Закон і врегульовувати відносини з державою-агресором, щоб розблокувати діяльність українських підприємств, які теж хочуть працювати і усунути зв’язок з країною-агресором.