Ухилянти, але від санкцій. Як Новинський, Єрмолаєв та інші рятують свої підприємства в Україні
Три показових кейси обходу обмежень, накладених на надрокористувачів
«Санкції – це не кінець гри, а початок нового раунду в боротьбі за бізнес-інтереси». Під таким гаслом діють деякі підприємства та фізичні особи, шукаючи способи обійти встановлені обмеження.
Інколи такі спроби є вдалими. Це можна показати на прикладі підприємств-надрокористувачів із підсанкційними кінцевими бенефіціарними власниками (КБВ), яким Державна служба геології та надр (Держгеонадра) зупинила спецдозволи на видобуток надр.
Команда аналітичного центру Інститут законодавчих ідей (ІЗІ) проаналізувала вплив накладення санкцій на українські видобувні підприємства, у яких є частка рф або її резидентів. Під час аналізу дослідники виявили, як ці підприємства обходять санкційні обмеження, як можливо розв'язати цю проблему та як реагує держава. Mind пропонує читачам основні результати цього дослідження, надані редакції аналітиками ІЗІ.
Хто та як обходить санкції?
Проведений аналіз показав, що деякі підприємства спробували обійти санкційні обмеження через внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Все почалося із законодавчих змін до Кодексу про надра, які набули чинності 28.03.2023. Держгеонадра отримала повноваження анулювати / припинити дію спецдозволів на користування надрами юридичним особам, у яких КБВ перебуває під санкціями.
Для забезпечення умовного «балансу» інтересів юридичним особам надається 30-денний строк на зміну підсанкційного КБВ, щоб уникнути анулювання /припинення спецдозволу. Чому умовного? Бо застосування іншої санкції, блокування активів, також має наслідки для підсанкційної особи. Державним реєстраторам заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо зміни КБВ. У результаті одночасне застосування цих двох видів санкцій призводить до того, що практичної можливості виконати вимогу Кодексу про надра щодо заміни КБВ протягом 30 днів немає.
За рік дії нових норм кодексу Держгеонадра зупинила дію 25 спецдозволів для 21 компанії, до КБВ яких було застосовано санкції. Серед них компанії, які належать Дмитру Фірташу (зокрема, ТОВ «Валки-Ільменіт», ТОВ «Межиріченський ГЗК», ТОВ «Мотронівський ГЗК»), Вадиму Новинському (зокрема, ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК», ТОВ «СМАРТ-ГРАНІТ», ТОВ «ІНТЕР АКТИВ»), Ігорю Наумцю (АТ «Коростенський кар’єр»), Вадиму Єрмолаєву (зокрема, ПАТ «Коростишівський кар’єр»), Юрію Гончарову (ТОВ «Кострижівський комбінат будівельних матеріалів»), Елені Калпі (ПрАТ «Пинязевицький кар’єр», АТ «Малинський каменедробильний завод»).
Попри заборону на вихід із КБВ видобувних підприємств, олігархи не опустили руки. Під час цього дослідження було виявлено три кейси, де підприємства, попри санкції, змінювали КБВ заради відновлення роботи, два з яких стали успішними для підсанкційних осіб. Фактично такі дії можуть розцінюватися як обхід санкцій.
Ухилялися підприємства в дуже банальний спосіб – завдяки недобросовісним державним реєстраторам і приватним нотаріусам, які вносили зміни до реєстру. Іноді реєстратори навіть не вносили до реєстру дані нових КБВ, а просто викреслювали прізвище підсанкційного олігарха. Міністерство юстиції відстежує такі дії та скасовує їх, але не завжди вчасно.
Надра Новинського
У грудні 2022 року стосовно олігарха вже були запроваджені санкції, зокрема блокування активів. Вадим Новинський не мав права розпоряджатися належними йому корпоративними правами. Незважаючи на це, із січня до квітня 2023 року реєстратори внесли зміни до реєстру, внаслідок чого кінцевими бенефіціарними власниками 63 українських підприємств Новинського стали непідсанкційні особи – громадяни Кіпру. Серед них – і дев’ять юридичних осіб, що займаються геологічним вивченням або видобутком надр, зокрема газу, конденсату, граніту, мідних руд і питної підземної води.
Міністерство юстиції у квітні та травні 2023 року своїми наказами скасувало дії реєстраторів, притягнуло їх до відповідальності та повернуло статус КБВ Вадиму Новинському. Ініціатором у першому випадку стала скарга ТОВ «Амстор Трейд», а в другому – СБУ. Наразі, на всі видобувні підприємства накладено арешт у межах кримінального провадження, а їхні корпоративні права передано в управління АРМА.
Джерело: YouControl. Обране підприємство – ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК» (ЄДРПОУ – 25635581)
Гранітний кар’єр ТОВ «Смарт граніт», Запорізька область
Надра Групи компаній «Юнігран»
Другий кейс пов’язаний з юридичними особами групи компаній «Юнігран» (ПрАТ «Пинязевицький кар'єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», АТ «Коростенський кар'єр»), які видобувають граніт, анортозит і габро. 12 мая 2023 року на двох КБВ цієї групи (Е. Калпу та І. Наумця) наклали санкції. У червні 2023 року Держгеонадра зупинила спецдозволи цих компаній.
Після внесення змін до Єдиного реєстру (23 лютого, 6 та 7 березня), у всіх трьох юридичних особах КБВ став непідсанкційний Вагенкнехт Фрітц Герберт Волкер (особа без громадянства з реєстрацією в Німеччині).
Уже через 11 днів після останньої перереєстрації, 18.03.2024, Держгеонадра видала наказ про поновлення всіх спецдозволів юридичних осіб групи «Юнігран». Цікаво, що Державна служба геології та надр дізналася про зміну КБВ від самого надрокористувача.
Джерело: YouControl. Обране підприємство – АТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР’ЄР» (ЄДРПОУ – 00292422)
Гранітний кар’єр АТ «Коростенський кар'єр», Житомирська обл.
Мінʼюст відреагував лише 18 квітня 2024 року та наказом скасував відповідні дії щодо перереєстрації та повернув КБВ Наумцю І. В. Так само повернуто й КБВ Калпі Елені (АТ «Малинський каменедробильний завод» (ЄДРПОУ – 04011905) та ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» (ЄДРПОУ – 01374553). Очікуємо відповідних дії від Державної служби геології та надр стосовно припинення спецдозволів і реакції правоохоронних органів на ознаки обходу санкцій.
Джерело: YouControl. Обране підприємство – АТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ КАР’ЄР» (ЄДРПОУ – 00292422)
Джерело: YouControl. Обране підприємство – ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» (ЄДРПОУ – 01374553)
Коростишівський кар’єр Єрмолаєва
Третій кейс ґрунтується на ідентичних діях зі зміни КБВ у ПрАТ «Коростишівський кар’єр», що спеціалізується на видобутку габро-лабрадориту. До 06.02.2024 КБВ був зазначений підсанкційний Вадим Єрмолаєв. Нагадаємо, що Єрмолаєв до повномасштабного вторгнення входив у сотню найбагатших українців, 2019 року став громадянином Кіпру, а рік тому одним із фігурантів репортажу УП «Батальйон Монако».
Зараз, замість нього КБВ вказані Софія Кононенко та Ігор Мороз, які не перебувають під санкціями. А отже, зникла підстава припинення спецдозволу Коростишівського кар’єру, і наказом Держгеонадра він був поновлений.
Джерело: YouControl. Обране підприємство – ПрАТ «Коростишівський кар’єр» (ЄДРПОУ – 00292445)
Гранітний кар’єр ПрАТ «Коростишівський кар'єр», Житомирська область
Міністерство юстиції досі не скасувало відповідні реєстраційні дії щодо зміни КБВ у ПрАТ «Коростишівський кар'єр». Інститут законодавчих ідей уже надіслав до Мінʼюсту та інших органів звернення про можливі неправомірні реєстраційні дії щодо активів підсанкційних осіб. Очікуємо реакції.
Чого чекати далі?
Логічним наслідком цих кейсів мало б стати те, що винні в порушенні санкцій понесуть відповідальність, і це стане уроком для всіх інших, хто захоче обійти подібні обмеження. Але, на жаль, впевненості в цьому немає, адже на третьому році повномасштабної війни такі діяння досі не криміналізовані. За цієї умови притягнення до відповідальності тих же реєстраторів, які попри заборону змінили КБВ, є ускладненим. На практиці може бути анульоване свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та розпочате кримінальне провадження за іншими нормами кримінального кодексу, однак його успішність викликає сумніви.
Законопроєкт, який має на меті криміналізувати ухилення від санкцій, «завис» у парламенті та вже понад рік не розглядається. Окрім того, проєкт містить низку недоліків, наприклад, не конкретизує, за що саме та для кого пропонується передбачити кримінальну відповідальність. Це зменшує реальні шанси на його ухвалення.
Натомість західні партнери України при реалізації санкційної політики наразі сконцентровані саме на запобіганні ухиленню від раніше накладених заборон, зокрема й завдяки кримінально-правовим інструментам. Обхід санкцій криміналізований у США, Великій Британії та переважній більшості країн ЄС (окрім Словаччини та Іспанії, де це вважається адміністративним порушенням).
Ба більше, у березні 2024 року була ухвалена директива, яка запроваджує уніфіковане кримінальне покарання за порушення санкцій ЄС. Так, після імплементації її положень до національного законодавства вищеописані дії з перереєстрації активів підсанкційних осіб у кожній країні ЄС каратимуться увʼязненням.
Ухвалення директиви має не лише важливе значення для ефективності європейських санкцій, а й зобов'язує Україну гармонізувати з нею своє законодавство та встановити хоча б такі самі покарання.
Окрім внесення змін до Кримінального кодексу, важливо також чітко врегулювати у профільному законодавстві права та обов'язки суб'єктів реалізації санкцій. Наприклад, в описаному контексті потрібно встановити необхідність Держгеонадра повідомляти Міністерство юстиції про зміну підсанкційного КБВ до того, як спецдозвіл буде поновлено, щоб міністерство мало змогло оцінити проведені реєстраційні дії та оперативно відредагувати на порушення.
Задля напрацювання комплексного рішення зараз активно працює робоча група, до якої входять представники різних державних органів і громадськості. Однак наведені вище випадки обходу санкцій свідчать, що зміни до законодавства потрібні «на вчора», аби санкційна політика держави дійсно була ефективною, тому часу зволікати більше немає.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
