Рада ЄС наприкінці червня схвалила 14-й пакет санкцій проти держави-терориста росії. Разом з тим Рада ЄС також стежить за виконанням таких санкцій і прийняла відповідну директиву, якою запроваджено кримінальну відповідальність за порушення санкцій. Денис Шкаровський, адвокат, партнер VB Partners, розповів Mind, що передбачає директива для інших країн і як вона може вплинути на Україну.
Читайте також: Санкційний скринінг – must have для бізнесу в умовах війни
Початок повномасштабної війни рф у лютому 2022 року дав новий поштовх у розвитку санкційної політики не лише України, а і Європейського Союзу. Однак у процесі реалізації санкцій стало зрозуміло, що росія напрацювала низку схем для уникнення та обходу санкцій, а законодавство держав – членів Європейського Союзу абсолютно по-різному регулює питання відповідальності за такі діяння. Тому у грудні 2022 року Європейська комісія представила проєкт директиви, метою якої була гармонізація кримінальних злочинів і покарань за порушення обмежувальних заходів у ЄС.
І нарешті у квітні 2024 року Рада ЄС ухвалила директиву, яка набрала чинності у травні цього року та якою передбачені мінімальні правила для держав – членів ЄС щодо визначення злочином діянь щодо порушення санкцій і впровадження покарання за них.
Директивою визначено 4 категорії діянь, вчинення яких призведе до кримінальної відповідальності.
Перша категорія – пряме порушення або невиконання певних санкційних заборон та обмежень.
Зокрема, йдеться про:
Друга категорія – обхід санкцій ЄС через:
Третя категорія – порушення або невиконання умов дозволів, наданих компетентними органами, на здійснення діяльності, що підпадає під санкційні обмеження.
Четверта категорія – підбурювання, пособництво та сприяння вищевказаному.
Читайте також: Ухилянти, але від санкцій. Як Новинський, Єрмолаєв та інші рятують свої підприємства в Україні
Насамперед слід звернути увагу, що до відповідальності можуть бути притягнуті як фізичні, так і юридичні особи.
Отже, відповідальність варіюється залежно від суб’єкта й самого злочину.
До фізичних осіб може бути застосована відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 1 до 5 років або штраф (розмір штрафу на розсуд держав – членів ЄС).
Також може бути застосовано додаткове покарання, наприклад:
До юридичних осіб може бути застосовано штраф у розмірі від 1% до 5% від загального світового обороту за попередній фінансовий рік або на суму в розмірі 8 млн євро / 40 млн євро (залежить від обраного способу обрахунку).
Також може бути застосовано додаткове покарання, наприклад (але не виключно):
Держави – члени ЄС мають 1 рік для внесення положень цієї директиви до національного законодавства.
Однак очевидно, що положення директиви поширюватимуться, зокрема, й на Україну.
Варто зазначити, що в Україні вже є два законопроєкти №5193 та №8384, якими передбачається запровадження кримінальної відповідальності за порушення, обхід санкцій. Проте ці законопроєкти є дуже загальними й рамковими та потребують суттєвого доопрацювання.
При цьому необхідно, щоб українське законодавство щодо кримінальної відповідальності відповідало законодавству ЄС. Так, саме гармонізація законодавства дозволить у майбутньому застосовувати механізми міжнародної правової допомоги з державами – членами ЄС у процесі розслідування та притягнення винних до відповідальності.