Попри щоденні виклики, пов’язані з атаками на об’єкти енергетичної інфраструктури, Україна продовжує підтримувати функціонування енергосистеми. Водночас не менш серйозною загрозою для її стабільності є накопичені борги перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. Вони обмежують здатність бізнесу інвестувати, підривають довіру до держави й ставлять під питання майбутнє «зеленої» трансформації. Докладніше про причини виникнення заборгованості та про те, до яких наслідків це може призвести, а також про можливі шляхи усунення проблеми, Mind розповів Євген Корф, директор ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГО-ПЛЮС», експерт з енергетичного менеджменту, інженер.
Станом на липень 2025 року заборгованість державного підприємства «Гарантований покупець» (ГарПок) перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел становить 23,3 млрд грн.
У вересні 2024 року було пройдено своєрідний пік заборгованості – 35,7 млрд грн. Але з вересня минулого року ситуація почала поступово поліпшуватись і заборгованість знижена на 35%.
За даними ГарПок, повністю виплачені кошти лише за 2023 рік (99,2%), тоді як борг за 2022 рік становить понад 34% від зобов'язань держави.
Проблема боргів має не лише історичний вимір, а й продовжує оновлюватись. За перше півріччя 2025 року рівень виплат за поточними зобов’язаннями сягав у середньому 90%, проте в червні цей показник знову впав.
Коріння боргової кризи – у подіях 2020 року, коли уряд підписав з інвесторами Меморандум про взаєморозуміння. Виробники погодилися на зниження «зеленого» тарифу в обмін на поетапне погашення заборгованості та стабільні виплати в майбутньому.
Проте держава не дотрималася умов – зобов’язання порушено як у частині тарифоутворення, так і в частині регулярності розрахунків.
Кардинально погіршив ситуацію початок повномасштабної війни. У 2022 році виникли проблеми з обліком електроенергії: через окупацію регіонів, пошкодження мереж і роботу генерації в режимі «островів» точне фіксування виробітку стало практично неможливим. Оскільки юридичний механізм обліку в таких умовах досі не врегульований, розрахунки за 2022 рік фактично «зависли».
Ще однією прихованою причиною накопичення боргів стала формула розрахунку небалансів, запроваджена у 2021 році. Вона застосовувалася до виробників ВДЕ, котрі працюють за «зеленим» тарифом, і штучно занижувала обсяг електроенергії, за яку проводилися виплати. Це призводило до систематичних недоплат.
Ринок неодноразово оскаржував цю формулу в судах. І влітку 2024 року Верховний Суд визнав її незаконною. Це означає, що «Гарантований покупець» має перерахувати зобов’язання за 2021–2022 роки відповідно до фактичних даних, без застосування знижувальних коефіцієнтів.
Це створює ще одну лінію відповідальності держави: борг перед ВДЕ збільшувався не лише через недофінансування, а й через помилкові підходи до розрахунків.
Боргова проблема в секторі ВДЕ має чітку динаміку, яку можна простежити за офіційними даними ДП «Гарантований покупець» і звітами ринку:
Ключовими гравцями в системі розрахунків є НЕК «Укренерго», ДП «Гарантований покупець» і споживачі електроенергії. Фінансовий дисбаланс починається на рівні тарифу на передачу: він не покриває повністю потреб ГарПока у виплатах виробникам ВДЕ. Своєю чергою, неплатежі кінцевих споживачів (рівень розрахунків – у середньому 80%) не дозволяють Укренерго акумулювати необхідні кошти.
Водночас держава як регулятор не виконує своїх зобов’язань щодо компенсаційної підтримки системи. Проблеми поглиблює і складна структура ринку: коли ГарПок змушений реалізовувати енергію на балансуючому ринку зі значними втратами, це лише збільшує дефіцит. Усе це – наслідок відсутності системної стратегії та недосконалих механізмів фінансування ВДЕ.
Продовження практики несвоєчасних розрахунків веде до втрати довіри інвесторів і фактичного згортання нових проєктів. Це особливо критично в умовах, коли відновлення енергосистеми потребує диверсифікації генерації та збільшення частки ВДЕ.
Скорочення обсягів інвестицій впливає на здатність України адаптуватися до нових викликів, зокрема до ризику дефіциту в пікові періоди. Крім того, відсутність виплат посилює соціальну напруженість: виробники не можуть гарантувати стабільну зайнятість і не мають ресурсів на відновлення пошкоджених об’єктів.
На макрорівні боргова криза блокує трансформацію енергетики в напрямку децентралізації та «зеленої» економіки. Україна ризикує втратити шанс інтегрувати ВДЕ в майбутню модель енергобалансу та відповідати європейським стандартам.
Тож головні наслідки такі:
Погашення заборгованості перед виробниками стане прямим сигналом інвесторам: держава визнає свої зобов’язання та спроможна їх виконувати. Це відкриє шлях до нових вливань у сектор, адже більшість українських компаній уже довели готовність реінвестувати повернені кошти в розширення або модернізацію потужностей.
Окрім цього, стабілізація розрахунків дозволить зменшити навантаження на державний бюджет у майбутньому – завдяки залученню приватного капіталу та міжнародного фінансування. Відновлення довіри також поліпшить позиції України в перемовинах із донорами.
Наразі розглядаються різні законодавчі ініціативи, які дозволять врегулювати проблему заборгованості враховуючи особливі умови воєнного часу. Наприклад, створення механізму, який дозволить встановити факти переривання роботи об’єктів, фіксацію періодів роботи в режимі «островів» і документальне підтвердження втрат.
Погашення старих боргів може бути профінансоване через випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Такий механізм застосовувався раніше й дозволяє акумулювати кошти без тиску на поточний бюджет. Проте ухвалення відповідного рішення залежить від політичної волі.
Для забезпечення стійких виплат необхідно переглянути тариф Укренерго на передачу з урахуванням поточних потреб ГарПока. Це дозволить стабілізувати фінансові потоки й зменшити залежність від додаткових джерел фінансування.
Частина боргів може бути погашена завдяки донорським коштам – напряму або через механізми, подібні до Фонду підтримки енергетики України. Загальний обсяг внесків донорів уже перевищив 1,2 млрд євро, що відкриває простір для цільового спрямування частини з них на відновлення платоспроможності ВДЕ.
Втім погашення боргів за «зелену» енергію стало питанням не лише про гроші. Це – індикатор ставлення держави до інвестора, і водночас – джерело стабілізації для енергосектору. Якщо держава визнає свої зобов’язання й демонструє готовність їх виконувати, це формує довіру, відкриває нові можливості та запускає нові проєкти.
Україна довела, що здатна відновлювати інфраструктуру після обстрілів. Але борги перед ВДЕ – це також пошкодження, тільки фінансове. І щоб енергетика залишалася стійкою – важливо відновлювати не лише лінії, а й зобов’язання.