Система аудиту місцевих бюджетів в Україні нині є інерційною та фокусується на виявленні вже скоєних порушень, а не на їх запобіганні. При цьому відбір громад для перевірок часто відбувається в ручному режимі.
Проте наша країна рухається в ЄС і намагається вибудувати систему фінансового контролю, щоб забезпечити прозорість використання бюджету та здобути довіру зарубіжних партнерів. На допомогу приходять цифрові рішення, які можуть зробити реформу Рахункової палати на порядок дієвішою.
Які диджитал-інструменти та інноваційні технології, що використовують у своїй практиці вищі органи аудиту країн Євросоюзу, може запозичити Україна для вдосконалення фінансового контролю, Mind розповіла Марія Мигаль, комунікаційна менеджерка Інституту аналітики та адвокації.
Вищі органи аудиту (ВОА) у Європі автоматизують процес відбору об’єктів перевірки та відмовляються від вибіркового контролю на користь аналізу всього масиву доступних даних.
Так, досвід Румунії цікавий використанням Big Data для аналізу великих масивів трансакцій у реальному часі. Завдяки цифровій інтеграції з державними реєстрами,
Рахункова палата країни впровадила методологію автоматизованого моніторингу, що дозволяє виявляти аномалії в закупівлях ще на етапі їх здійснення, а не постфактум.
Основним KPI тут є точність прогнозування ризиків і запобігання порушенням. Хоча впровадження системи потребувало значних інвестицій у програмне забезпечення та навчання кадрів, вона швидко окупилася завдяки охопленню сфер, які раніше були недоступні через обмежений людський ресурс.
У Литві акцент змістився на впровадження штучного інтелекту та дворівневу систему контролю. З одного боку, існують муніципальні аудитори, які інтегровані у структуру громад, з іншого – Національний офіс аудиту, який забезпечує єдину методологічну парасольку.
Литва ставить за KPI відповідність міжнародним стандартам (ISSAI) та інтенсивність роботи: наприклад, невеликі аудиторські команди в муніципалітетах демонструють високу продуктивність, готуючи до 10 комплексних звітів на рік.
Витрати на впровадження штучного інтелекту й автоматизацію розглядаються не як видатки, а як стратегічна інвестиція в економічну безпеку, що швидко окупається за рахунок запобігання неефективному використанню коштів ще на етапі планування.
Естонія та Словаччина демонструють підходи, орієнтовані на стратегічний розвиток.
Естонський ВОА, попри високу автономію громад, використовує єдиний General Audit Standard, що дозволяє порівнювати ефективність управління комунальним майном у різних куточках країни.
Особливу увагу в Естонії приділяють аудиту систем внутрішнього контролю муніципалітетів: аудитори оцінюють не лише цифри, а й те, наскільки надійною є сама структура управління у громаді, що дозволяє запобігати корупційним ризикам на ранніх етапах.
У Словаччині ж пішли ще далі, запровадивши «індекс відставання від ЄС». Основним KPI для них є скорочення розриву між словацькими муніципалітетами та середньоєвропейськими показниками прозорості і якості послуг.
Зокрема, словацький аудиторський офіс фокусується на ідентифікації системних ризиків у масштабах усієї держави, аналізуючи, як місцеві рішення впливають на досягнення національних цілей.
Щоб виміряти реальну «додану вартість» своєї роботи, вони щороку проводять опитування понад 80 ключових стейкхолдерів. Такий зворотний зв'язок дозволяє оцінити, чи став аудит поштовхом до змін у законодавстві або поліпшення якості муніципальних сервісів, перетворюючи контроль на інструмент суспільного прогресу.
Серед дієвих інструментів європейських аудиторів – моніторинг ризиків і публічна оцінка результатів.
Особливої уваги заслуговує досвід Латвії, де Державна аудиторська служба впровадила унікальну систему оцінки ризиків, засновану на 12 конкретних критеріях. Ці критерії охоплюють фінансові показники, результати попередніх перевірок і навіть скарги громадян. Система автоматично підсвічує «червоні зони»: якщо муніципалітет набирає понад 60% за шкалою ризиковості, він стає пріоритетним об'єктом для перевірки. Такий підхід нівелює людський фактор і забезпечує прозорість – громади розуміють, чому саме до них завітали аудитори.
Важливим KPI для Латвії є рівень упровадження рекомендацій, який відстежується через публічні дашборди, що стимулює місцеву владу до виправлення помилок у реальному часі.
Досвід Словенії цікавий своєю гнучкістю та фокусом на актуальності тем. Рахункова палата Словенії приділяє велику увагу тому, щоб аудит не був формальним, а відповідав на запити суспільства. Вони використовують систему бальної оцінки для вибору об'єктів, де враховуються не лише фінансові ризики, а й соціальна значущість проблеми. Наприклад, якщо певна сфера (як-от екологія чи соціальні виплати) викликає значний резонанс, вона стає пріоритетною.
Значимим KPI для словенських аудиторів є «рівень виправлення недоліків» – вони проводять повторні перевірки, щоб переконатися, що громада справді змінила підходи до управління коштами.
Цифрові рішення в ЄС тільки починають масово впроваджуватись, тож Україна може взяти собі за приклад найдієвіші сучасні інструменти та вибудувати найоптимальнішу систему під свої завдання.
Нинішня система аудиту місцевих бюджетів в Україні значною мірою залишається інерційною та фокусується на виявленні вже скоєних порушень, а не на їх запобіганні.
Головною проблемою є суб’єктивність етапу планування, адже відбір громад для перевірок часто відбувається в ручному режимі, що не завжди корелює з реальними фінансовими ризиками. Через відсутність автоматизованої інтеграції з державними реєстрами аудитори змушені витрачати колосальний ресурс на збір паперових документів безпосередньо під час виїздів, що знижує оперативність та ефективність контролю.
Насамперед Україні варто запозичити досвід відмови від «ручного» вибору об'єктів контролю. Латвійська модель бальної оцінки ризиків та естонська практика «анкет самооцінки» можуть стати фундаментом для нової системи, що дозволить громадам самостійно виправляти недоліки, не чекаючи на санкції.
При цьому головним KPI має стати не кількість штрафів, а відсоток впроваджених рекомендацій і реальна економія коштів, як це працює у країнах Балтії.
Для реалізації цього підходу Рахунковій палаті доцільно розбудувати цифрову екосистему, яка б автоматично накопичувала та порівнювала дані з державних реєстрів.
Ризикоорієнтоване планування, поєднане з публічними модулями моніторингу результатів сприятиме прозорому й ефективному контролю за публічними фінансами. Це зніме зайве навантаження з фахівців і перетворить аудит із карального інструменту на дієвий механізм.