Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) днями звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із клопотанням про арешт 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка – фігуранта гучної справи «Мідас» про корупцію на «Енергоатомі». За версією слідства, ці кошти могли мати злочинне походження та бути легалізованими через банківські операції.
Якщо суд задовольнить клопотання, гроші передадуть до Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а Галущенко фактично вважатиметься таким, що не виконав умову застави, що може стати підставою для його повернення до СІЗО. За своєю суттю це стане прецедентом.
Спеціально для Mind партнер-засновник і старший партнер юридичної компанії Arzinger Сергій Шкляр проаналізував ситуацію навколо застави Галущенка та поділився власною експертною думкою з приводу того, якого розвитку подій можна очікувати в такій ситуації з правової точки зору.
Одразу нагадаю, чому останні пару тижнів у суспільства та юридичної спільноти виникли запитання щодо того, що буде далі із заставою Галущенка і самим фігурантом справи «Мідас».
Суперечки навколо долі цих коштів та самого ексміністра почали точитися після оприлюднення інформації щодо нової спецоперації НАБУ під назвою «Форест Гамп». Правоохоронці не називають всіх імен фігурантів, однак оприлюднені деталі свідчать про зв'язок цієї антикорупційної справи із заставою за Галущенка. За даними слідства, до злочинної групи, яку розслідує НАБУ, входять заступниця керівника Офісу президента України, представники Сенс Банку, колишній народний депутат та інші особи.
Дійсно, якщо людина виходить під заставу, отриману таким чином, то це ситуація абсурдна. Проте варто уточнити, що таке питання виникло у вітчизняній юридичній практиці вперше та в законодавстві належним чином не врегульоване.
Основне питання в цій ситуації – чи потрібно чекати обвинувального вироку у справі щодо осіб, які, за версією слідства, легалізували 150 млн грн для внесення застави за Галущенка. На мою думку, для постановки питання про зміну запобіжного заходу – ні.
Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) оперує на цій стадії не стандартом доведення вини «поза розумним сумнівом», необхідним для обвинувального вироку, а достатністю доказів для прийняття відповідного процесуального рішення. Більше того, ч. 2 ст. 200 КПК прямо дозволяє прокурору вимагати зміни запобіжного заходу у зв’язку з обставинами, які виникли після попереднього рішення або існували раніше, але про які прокурор тоді не знав і не міг знати.
Тому якщо прокурор надасть ВАКС достатню сукупність доказів того, що внесені 150 млн грн насправді походять від злочинної діяльності та були спеціально легалізовані для використання як застави, чекати остаточного вироку в іншому кримінальному провадженні для оцінки цих обставин не потрібно.
Складність в іншому: КПК прямо не передбачає «скасування застави» через встановлення злочинного походження внесених коштів.
Стаття 182 КПК визначає заставу як кошти, внесені для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, а механізм звернення застави в дохід держави пов’язує передусім із порушенням цих обов’язків. Тому злочинне походження коштів саме по собі не означає автоматичного припинення дії застави та автоматичного повернення Галущенка під варту.
Проте доведення цього факту на рівні, достатньому для процесуального рішення, може становити істотну нову обставину за ст. 200 КПК і давати прокурору підстави вимагати від ВАКС зміни запобіжного заходу. Особливо з огляду на те, що застава за своєю природою має бути реальним майновим забезпеченням належної поведінки підозрюваного. Якщо ж таким забезпеченням стали кошти злочинного походження, які можуть бути арештовані та надалі конфісковані, виникає обґрунтоване питання, чи продовжує така застава виконувати передбачену ст. 182 КПК забезпечувальну функцію.
Отже, вирок щодо легалізації не є необхідною передумовою для звернення прокурора до ВАКС. Достатні докази – так; вирок – ні. Але й автоматичного «скасування застави» закон не передбачає: правовим механізмом має бути окреме судове рішення про зміну запобіжного заходу на підставі нових або нововиявлених обставин.
Друге ключове питання: якщо слідство має достатні докази того, що внесені за Галущенка 150 млн грн є предметом легалізації, їх можна арештувати. Статті 98 і 170 КПК дозволяють арештувати майно вже під час досудового розслідування як речовий доказ та для забезпечення можливої спеціальної конфіскації.
Сам факт перерахування злочинних коштів на спеціальний рахунок ВАКС як застави не надає їм імунітету від арешту. Натомість КПК прямо не відповідає на наступне питання: чи може після такого арешту ця сама сума продовжувати виконувати функцію застави за ст. 182 КПК. Саме це, на мою думку, і є ключовою процесуальною проблемою цієї справи.
Таким чином, це значною мірою залежить від того, який статус цих коштів для цієї застави визначать детективи НАБУ.
Якщо гроші були отримані злочинним шляхом, то в межах окремого кримінального провадження їх слід заарештувати.
Якщо кошти будуть заарештовані, то до вироку нічого з ними не можна буде зробити.
Фактично, застава буде висіти на рахунку ВАКС, і вона не зможе бути конфіскована або повернута, доки не буде вироку щодо цього епізоду.
Використання незаконно отриманих коштів з метою сплати застави фактично є легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом, що є окремим кримінальним правопорушенням.
Тут виникає колізія, бо кошти на заставу перевіряють лише на етапі перерахунку. Якщо вони вже пройшли це, немає механізму, як їх звідти забрати.
Єдине, що тут можна зробити, – це змінити запобіжний захід на не заставу (тримання під вартою, домашній арешт), і тоді кошти підлягатимуть поверненню особі, яка внесла заставу. В такому разі кошти вже не будуть заставою, однак на них теж можна накласти арешт, і вони будуть висіти до вироку суду.
Частково спірні питання, подібні до тих, що наразі виникли навколо застави Галущенка, пропонується врегулювати в законопроєкті № 15388 від 8 липня 2026 року. Автори документу ініціюють таке:
Але чому я впевнений, що цей законопроєкт не буде проголосований в цьому парламенті?
Крім того, ситуацію можна було б вирішити, передбачивши в законодавстві рішення фінмону про скасування дозволу на перерахування і автоматичне повернення.
Паралельно, за моєю інформацією, в Україні формується тіньовий ринок видачі застав: особа, яка має офіційно задекларовані гроші, фінансові компанії чи юридичні фірми й адвокатські компанії, видають застави, а зацікавлена особа одразу ж повертає гроші готівкою плюс 20–30% згори. Наскільки ця схема є робочою і законною, потребує окремого дослідження. Але ті, хто ці застави видає, точно на радарі в НАБУ. І кажуть, сміливих зараз небагато.
Тож чекатимемо, що буде далі із заставою Галущенка. Ця історія точно ще не завершена і може стати цікавим прецендентом.