Паливний ринок України впродовж останніх років залишається однією з найбільш уразливих до тіньових операцій галузей економіки. Торгівля без видачі фіскального чека або з маніпуляціями в розрахункових операціях і надалі є поширеною практикою ухилення від оподаткування як серед нелегальних, так і частини формально легальних АЗС.
Державна податкова служба (ДПС) у межах протидії тіньовому обігу пального звітувала про понад 6000 перевірок і 886 анульованих ліцензій за 2025 рік. Паралельно Бюро економічної безпеки зафіксувало тенденцію до скорочення нелегальних АЗС.
Як ці дії позначилися на легальних виторгах і бюджетних надходженнях на паливному ринку та чому позитивні показники ще не означають остаточного подолання тіньового сегмента, Mind розповів Максим Балим, голова громадської організації EU-LEAP.
За оцінками ряду аналітичних центрів, щорічні втрати державного бюджету від паливного ринку, що перебуває в «тіні», становлять від 9 до 12 млрд грн – сума, зіставна з річним фінансуванням цілої галузі соціальної інфраструктури.
Зі свого боку, Інститут соціально-економічної трансформації (ISET) фіксує неоднозначну динаміку. Спочатку з 2020 до 2023 року частка тіньового ринку пального в Україні скоротилася приблизно на 17%. І такий результат можна було б назвати системним успіхом. Але у 2024 році частка тіньового обороту зросла на 4% (до 18%). Ця зміна траєкторії свідчить, що досягнуте скорочення тіньового сектору не було стійким і потребує не разових, а постійних інституційних інструментів регулювання.
Абсолютні величини відображають дещо іншу ситуацію: при легальному обороті ринку в 380,41 млрд грн (2024 рік) і тіньовій частці 18% сукупний обсяг ринку можна оцінити приблизно в 464 млрд грн. Отже, тіньовий сегмент становив 83,5 млрд грн.
Ефективне податкове навантаження на цей обсяг (12–14% від обороту) узгоджується з оціненими бюджетними втратами. Воно, нагадаємо, відображає середній обсяг податкових надходжень, що припадає на одиницю легалізованого обороту.
2025 року ДПС взялася за ринок системно та реалізувала комплекс заходів із протидії тіньовому обігу пального. Цифри говорять самі за себе:
Паралельно Бюро економічної безпеки (БЕБ) зафіксувало тенденцію до скорочення нелегальних АЗС.
Ще в листопаді 2025 року в Україні нараховувалося 538 нелегальних АЗС, а до січня 2026-го їх залишилося 82. Скорочення в 6,5 раза всього за три місяці. Для порівняння: це як якби із шести підпільних заправок на дорозі до кінця зими залишилася лише одна.
Однак найцікавіше – не кількість фактичних перевірок, а швидкість їх конвертації в надходження до державного бюджету.
| Місяць | Надходження, млрд грн | Приріст, млрд грн |
|---|---|---|
| Жовтень | 10,3 | – |
| Листопад | 11 | 0,7 |
| Грудень | 13,4 | 2,38 |
За останній квартал 2025 року динаміка надходжень від акцизного податку доводить, що кожна гривня обороту, яка вийшла з «тіні», почала працювати на державу – і через акциз, і через ПДВ. Загалом за три місяці бюджет отримав 34,8 млрд грн акцизних надходжень – на 29,9% більше, ніж лише в жовтні.
За 2026 рік акцизні надходження з виробленого пального перевищили план: до бюджету надійшло 4,7 млрд грн (103,1% плану). Виробники пального сплатили понад 6,1 млрд грн ПДВ за той самий період.
Ще один показник, який вартий уваги, – податкова віддача мереж АЗС. Це своєрідний «коефіцієнт чесності» ринку: скільки податків генерує кожна одиниця реалізованого пального відносно базового орієнтира. У 2024 році він становив 0,95, тобто ринок ще не дотягував до норми. У 2026-му вже – 1,07, а отже, ринок не просто наздогнав план, а перевиконав його.
Втім, наївно вважати, що питання полягає лише в кількості перевірок і жорсткості обмежень з боку регуляторних органів. Український паливний ринок функціонує в умовах війни, яка тою чи іншою мірою нівелює позитивну тенденцію детінізації.
Обстріли енергетичної інфраструктури, пошкодження підприємств, вимушена перебудова логістичних маршрутів, просідання економічної активності у прифронтових регіонах – усе це напряму впливає на обсяги споживання пального, а отже, і на розмір бюджетних надходжень.
Як бачимо, ринок реагує не лише на дії податкової, а й на удари, які він не може передбачити. Тому головне питання зараз – не «Чи вдалося витіснити «тінь» у 2025 році?», а «Чи вдасться утримати цей результат у 2026-му й далі?».
За умови подальшого посилення інституційного регулювання та фіскалізації розрахункових операцій на АЗС тренд на скорочення «тіні», найімовірніше, збережеться.
Водночас досвід 2024 року показав, що позитивна динаміка попередніх років не гарантує стійкості результату: без постійного контрольного тиску показники тіньового обороту здатні повернутися до попередніх значень.
З метою закріплення вже досягнутих результатів варто:
Детінізація ринку пального – не разова кампанія, а безперервний процес, у якому кожен наступний контрольний захід має закріплювати досягнутий результат, а не просто відтворювати попередній.