Газова рулетка. Чому Європа заходить в опалювальний сезон із рекордно низькими запасами газу, але Брюссель зберігає спокій
Які ставки роблять ЄС та Україна для подолання дефіциту газу і якими є ринкові ризики, посилені війною США з Іраном
До нового опалювального сезону залишилося близько двох місяців, а підземні газові сховища країн ЄС заповнені на рекордно низькому рівні – 68,5% станом на ранок 17 вересня. Це на 12 відсоткових пунктів менше торішнього показника.
Таке антидосягнення стало наслідком насамперед американо-іранської війни, яка заблокувала транспортування LNG від провідного виробника – Катару – Ормузькою протокою на світовий ринок.
Через дефіцит газу Європа ризикує зустріти перші холоди з найменшими за останні 15 років запасами блакитного палива у сховищах, а взимку – стикнутися з другою за останні чотири роки енергетичною кризою. Але, попри загальну напруженість, Брюссель продовжує демонструвати спокій, про що свідчать останні заяви єврочиновників.
Це ознака того, що на європейському газовому ринку розгортається азартна гра з високими ставками. Її мета – стримати високі ціни на газ від подальшого зростання.
Mind – про те, на який розвиток подій зробила ставку Єврокомісія, наскільки від дорогого імпорту в цю зиму може залежати Україна та чому Європа все більше розраховує на газовий імпорт із Норвегії замість США, які в часи другого президентства Дональда Трампа перетворилися на вкрай ризикованого партнера.
Цінове ралі
Протягом останнього тижня газові ф’ючерси Front Month (ресурс жовтня) на хабі TTF коливаються на рівні близько €80/MWh, а у вівторок, 15 вересня, сягали €83/MWh. Це є найбільшими значенням від кінця 2022 року. Приріст за місяць становив понад 40%.
Такий ціновий стрибок відображає дедалі більше занепокоєння ринку тим, що тривалі збої у виробництві та потоках зрідженого газу (LNG) Ормузькою протокою через ескалацію війни на Близькому Сході можуть ще більше загострити конкуренцію Європи та Азії за дефіцитні вантажі з наближенням зимових холодів й опалювального сезону.
В епіцентрі загрози постачання – Катар, який є другим за величиною експортером LNG у світі (після США). Емірат був змушений обмежити виробництво зрідженого газу після того, як у березні іранські ракетні удари пошкодили «серце» його LNG-індустрії – флагманський комплекс Ras Laffan.
Це «вибило» з ринку близько 17% експортної потужності Катару. Тому компанія QatarEnergy продовжила в серпні дію форс-мажорних обставин за LNG-контрактами для своїх окремих клієнтів до листопада.
«Ситуація на світовому газовому ринку залишається більш напруженою загалом, ніж на нафтовому ринку. На відміну від нафти, для газу з Катару та інших країн Перської затоки немає альтернативних експортних маршрутів, як-от протока Баб-ель-Мандеб в Червоному морі або трубопроводів, що ведуть безпосередньо до Оманської затоки», – зазначив Норман Лібке, товарний аналітик Commerzbank.
Він звернув увагу, що навіть якщо Ормузька протока незабаром знову відкриється, постачання LNG з Катару не повернеться швидко до нормального рівня. «Очікується, що через пошкодження виробництво LNG на Ras Laffan триватиме нижче проєктної потужності протягом наступних трьох-п'яти років», – сказав Норман Лібке.
Вразливість Європи
Сезонне посилення напруженості на газовому ринку уповільнює заповнення сховищ в ЄС. Але в Єврокомісії вважають, що це не є приводом для хвилювань. «Попри нижчі, ніж у попередні роки, запаси газу, держави-члени та Єврокомісія не бачать безпосереднього ризику для безпеки газопостачання ЄС. За нинішніх обставин комісія не бачить підстав для втручання. Газова система ЄС є достатньо стійкою, щоб впоратися з нижчими рівнями запасів у сховищах напередодні майбутньої зими», – йдеться в повідомленні Gas Coordination Group.
Минулого тижня, коли рівень заповнення ПСГ становив близько 65%, речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен на брифінгу підтвердила, що «це не викликає негайного занепокоєння щодо безпеки постачання», а «80% буде достатньо для зими попри встановлену законодавством мету 90%».
За її словами, після енергетичної кризи 2022 року, спричиненою повномасштабною агресією росії проти України, Європа диверсифікувала свої джерела енергії, тому потреби у великих запасах газу більше немає. У цьому є частка правди.
За оцінками Wood Mackenzie, попит ЄС на природний газ узимку буде мінімум на 17% нижчий, ніж у 2022 році. Це зумовлено тим, що відновлювані джерела енергії (сонячна і вітрова генерація) уже займають значну частку в загальному енергобалансі країн блоку. У 2025 році ВДЕ забезпечили 47,3% виробництва електроенергії в ЄС. Водночас вітер і сонце вперше разом обійшли викопне паливо, забезпечивши 30,1% електрогенерації проти 29% виробництва електроенергії на основі вуглеводнів (дані аналітичного центру Ember).
Але ЄC продовжує балансувати на межі. За оптимістичним сценарієм Wood Mackenzie, рівень заповнення газових сховищ у регіоні під кінець опалювального сезону 1 квітня 2027 року може впасти до 21%. Такий прогноз враховує, що зима буде теплою, а постачання LNG з Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів через Ормузьку протоку незабаром відновляться і почнуть надходити споживачам у листопаді. Якщо ж Ормуз буде заблокований до кінця року, то запаси газу в європейських ПСГ до квітня можуть упасти значно нижче – до 14%.
«Поєднання перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку та запасів газу нижче середнього залишає Європі дуже мало простору для помилки цієї зими. Зазвичай газові сховища виконують роль амортизатора для ринку, але за нинішніх запасів, які нині є найнижчими з 2009 року в цій порі, і з огляду на те, що баланс ринку, ймовірно, не нормалізується до 2028 року, наслідки холодної зими та блокади Ормузу безпосередньо позначаться на цінах», – говорить Девід Льюїс, головний аналітик газових ринків Wood Mackenzie.
Зона ризику
Якщо проаналізувати запаси газу на теренах ЄС, то вони будуть нерівномірними. Одні країни ризикують більше за інших, готуючись до зими. Наприклад, Португалія та Польща не залишають ситуацію на волю випадку: їхні ПСГ вже заповнені більш ніж на 90% (більш точно – на 94% і 98,3% відповідно). Водночас Німеччина та Нідерланди досягли запасів лише понад 50% (56% і 53% відповідно). Найнижчий рівень газу в ПСГ – 47% – у Латвії.
Німеччина не поспішає заповнювати свої сховища, очевидно, пам’ятаючи про невдалий досвід 2022 року, коли країна намагалася накопичити достатньо газу, закуповуючи його влітку за рекордними піковими цінами.
З червня до жовтня того року оператор газової ринкової зони Німеччини – Trading Hub Europe – витратив для цього 8,7 млрд євро, а протягом наступних двох зим продавав накопичений ресурс на ринку, отримавши лише 2 млрд євро виручки. Тобто загалом операції призвели до збитку в 6,7 млрд євро, за оцінками виконавчого директора S&P Global Energy Лорана Русекаса. Більшу частину компенсації цих збитків німецька влада, зрештою, переклала на споживачів газу, а меншу – на державу.
Канцлер Фрідріх Мерц, найімовірніше, у свою каденцію хоче уникнути повторення такої ситуації, яка може призвести до додаткових витрат для бізнесу та споживачів і спровокувати інфляцію. Спотові ціни на природний газ у ЄС уже зросли на 75% від кінця червня. Чергова хвиля цілеспрямованих сезонних закупівель газу для підготовки до зими підштовхнула б його ринкову вартість ще вище.
Оптимістичні очікування
Але стратегія, яка передбачає обмежені запаси в ПСГ до початку холодів, щоб уникнути надвисоких витрат, також є ризикованою.
Не досягнувши цільового показника 90% заповнення сховищ, Євросоюз може завершити опалювальний сезон, який невпинно наближається, з критично низькими залишками газу. Якщо експорт LNG з Близького Сходу через Ормуз до початку 2027 року не стабілізуються, ЄС зіткнеться з величезним рахунком за наповнення майже порожніх сховищ на дефіцитному ринку вже наступного літа.
Втім, очікується, що через посилений погодний феномен Ель-Ніньйо температури цієї зими на континенті будуть вищими за норму «з імовірністю понад 90%». Це може скоротити попит на газ і дозволить країнам ЄС за комфортніших умов відновлювати запаси у сховищах наступного року.
Досвід 2022 року допоміг Євросоюзу засвоїти, що паніка в розпал енергетичної кризи й обмеженої пропозиції газу на ринку лише стрімко підвищує на нього ціни. Цього разу Єврокомісія сподівається, що стримана, холоднокровна поведінка врятує від зайвих витрат і принесе певні переваги, не вдаючись до штучного скорочення попиту на газ, про який у Брюсселі точаться розмови з березня.
Ставка на Норвегію
За даними європейської платформи AGSI (Aggregated Gas Storage Inventory), яку веде європейська асоціація операторів газових сховищ GIE (Gas Infrastructure Europe), ПСГ України заповнені на відносно низькому рівні – 35,12%.
Проте ще 28 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль відзвітував, що Україна накопичила достатньо газу, необхідного за базовим сценарієм проходження зими, – 14,6 млрд куб м. Причому це сталося на місяць раніше від плану. «У частині запасів газу ми готові до осінньо-зимового періоду 2026/27», – запевнив урядовець.
За різними оцінками, які Mind надали співрозмовники в Міненерго та НАК «Нафтогаз України», потреба в додатковому імпорті газу на комунальні потреби – менше 1 млрд куб м – може виникнути в січні та лютому, коли споживання газу для опалення зазвичай різко зростає.
Ці обсяги, найімовірніше, надходитимуть від компанії Equinor, яку контролює норвезький уряд. Вони будуть сплачені з грантових коштів, наданих владою цієї північної країни.
Головну ставку на імпорт газу з Норвегії робить і Єврокомісія. Брюссель залишається відданим власному курсу на розбудову ВДЕ, щоб зменшити залежність від різких стрибків цін на викопне паливо. Але континент потребує також додаткових партій газу від іноземних виробників для посилення енергетичної безпеки та підтримки стабільності ринку.
Деякі європейські лідери побоюються надмірної залежності від газового імпорту із США, які прагнуть закріпитись у ролі головного постачальника LNG до Європи. Ризики вони бачать у тому, що президент США Дональд Трамп може використати постачання LNG для нав’язування ЄС власних умов щодо ключових питань, як-от торговельні тарифи або територіальна приналежність Гренландії.
«Ми живемо у світі, де залежності можуть бути і стають зброєю. Зрозуміло, що європейці можуть ставитися до США з певними сумнівами», – сказала Анн Меттлер, яка працювала радницею президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, у коментарі для видання Politico.
За словами Луїзи ван Схайк з аналітичного центру Clingendael Institute (Нідерланди), адміністрація Трампа на практиці продемонструвала готовність і здатність активно втручатися у внутрішні та глобальні ринки, змінювати усталені політики й чинити тиск навіть на традиційних союзників
Коментуючи такі побоювання, прессекретарка Білого дому Тейлор Роджерс нагадала, що «завдяки порядку денному президента Трампа, спрямованому на енергетичне домінування, Сполучені Штати є найбільшим у світі виробником й експортером нафти та природного газу… Ми маємо достатні та надійні обсяги постачань як для нашої країни, так і для наших союзників».
Атаки проти США
Водночас напруженість на енергетичному ринку продовжує зростати. Поведінка Трампа починає грати проти США вже на досить широкому фронті та не обмежується зіпсованими стосунками з країнами ЄС. Справа доходить до диверсій.
Напередодні газета The Wall Street Journal повідомила, що США проводять розслідування кібератак «щонайменше на два танкери», які перевозили американську нафту й LNG до Європи. Втручання в системи керування суден відбулися, коли вони проходили транзитом через Гібралтарську протоку. Після їх повернення до американського берега в Мексиканську затоку, спеціалізована команда на чолі з Береговою охороною США, до якої долучилися агенти ФБР, почала розслідування.
«Для танкерів, які перевозять нафту й LNG, кібератаки створюють додаткові ризики вибуху, пожежі та розливу нафти. Атмосферний тиск усередині танкерів має бути дуже ретельно керованим, щоб гарантувати безпечне транспортування», – сказав в інтерв’ю WSJ контрадмірал Джейсон Тама, очільник кіберкомандування Берегової охорони.
Наразі, як зазначає видання, Берегова охорона та ФБР не повідомляють, скільки випадків кібератак на танкери вони розслідували з початку війни з Іраном. Також американські спецслужби відмовились уточнити, який конкретно противник стоїть за нападами: Іран, Китай чи росія. Але «вони стурбовані тим, що ці інциденти відкривають новий фронт у війні, яка сьомий місяць триває в Ірані».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
