Стокгольмський арбітраж ухвалив довноочікуване перше рішення щодо судової суперечки «Нафтогазу» і «Газпрому» стосовно угоди купівлі-продажу газу. Проте, наразі суд надав сторонам лише так зване окреме рішення, в якому судді підтверджують або відкидають вимоги сторін. А вже деталізація кожного із пунктів, у тому числі фінансова, буде сформульована наприкінці червня. Тому наразі відсутні підстави для впевнених заяв щодо фінансового успіху в суперечці із російським монополістом.
Представники МЗС і «Нафтогазу» заявили про три позитивні для України рішення: скасування умови «бери або плати», дозвіл на реекспорт газу та зміна формули для визначення ціни газу.
Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила, що Стокгольмський арбітраж задовольнив низку вимог «Нафтогазу»: «Рішення Стокгольмського арбітражного інституту сьогодні дає відповіді на правові питання в суперечці за контрактом 2009 року (підписаним прем'єр-міністрами країн Юлією Тимошенко та Володимиром Путіним) щодо постачання газу між «Нафтогазом» і «Газпромом». Їхня позиція з ключових питань виявилася такою: 1) умову «бери або плати» (левова частка фінансових вимог «Газпрому») скасовано повністю; 2) заборону реекспорту скасовано повністю; 3) формулу ціни переглянуто з 2014 року – європейський хаб. Це однозначна перемога. Євроінтеграція в силі».
Основні параметри контракту 2009 року. У газовій угоді 2009 року була зафіксована ціна на газ $450 за тис. куб. газу, обов'язок України купувати 52 млрд куб.м на рік за принципом «бери або плати», заборона реекспорту придбаного газу та знижена ціна на транзит без обов'язку з боку Газпрому забезпечувати сталий обсяг транзиту.
Реакція «Нафтогазу». У «Нафтогазі України» рішення Стокгольмського арбітражу зустріли оптимістично, але знову ж таки без конкретизації і цифр: «Сьогодні трибунал при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольму виніс окреме рішення у справі НАК «Нафтогаз України» проти ПАТ «Газпром» щодо контракту на постачання газу до України від 2009 року. Зокрема, трибунал повністю відхилив вимогу «Газпрому» щодо застосування принципу «бери або плати», а також задовольнив вимогу «Нафтогазу» про перегляд контрактної ціни з урахуванням ринкових умов. Крім того, трибуналом було повністю скасовано заборону на реекспорт газу, яка містилась у контракті».
Реакція «Газпрому». Представники «Газпрому» не поспішають висловлювати ні радість, ні смуток. Начальник фінансово-економічного департаменту «Газпрому» Олександр Іванніков лише підтвердив, що компанія отримала і вивчає окреме рішення Стокгольмського арбітражу: «Дійсно, ми тільки що отримали проміжне рішення арбітражу. Воно присвячене в основному вирішенню принципових юридичних питань, не містить у собі будь-яких цифр. Обсяг дуже великий, 790 сторінок, ми зараз аналізуємо його зміст з тим, щоб отримати якісь висновки».
Офіційний «Газпром» додав лише те, що остаточне рішення Стокгольмського арбітражу в судовому спорі з «Нафтогазом» буде ухвалене не раніше кінця червня: «Сьогодні отримано окреме (проміжне) рішення Стокгольмського арбітражу по розгляду між ПАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» у рамках контракту купівлі-продажу природного газу в 2009–2019 роках, що є проміжною стадією арбітражного процесу. Стокгольмський арбітраж може винести остаточне рішення не раніше кінця червня».
Отож із заяви як МЗС, так і «Нафтогазу» стало зрозуміло, що поки що про перемогу говорити трохи зарано. Адже із трьох названих пунктів умова «бери або плати» – це була зустрічна вимога «Газпрому». А перегляд ціни на газ відбудеться не з 2010 року, як того вимагав «Нафтогаз», а лише з 2014 року. При цьому залишається відкритим питання, на який термін поширюватиметься перерахунок ціни.
Суть попередніх претензій. «У червні 2014 року «Нафтогаз» звернувся до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма із проханням винести арбітражне рішення стосовно визначення ціни за контрактом купівлі-продажу природного газу між «Нафтогазом» та «Газпромом». Компанія заявляє, що імпортні ціни на природний газ, який поставлявся у період 2010–2015 років, є завищеними. Імпортні ціни на природний газ, як передбачено контрактом купівлі-продажу природного газу, розраховуються із використанням формули. Згідно із заявою компанії, формула, передбачена контрактом, не відображає поточні ринкові ціни на газ, і імпортні ціни необхідно переглянути в бік зниження. Керівництво вважає, що станом на 31 грудня 2015 та 2014 років компанія розрахувалась за всіма своїми зобов’язаннями за поставлений протягом 2010–2015 років природний газ, і вимагає компенсації за надмірно сплачені суми у розмірі понад 14 мільярдів доларів США», – такі вимоги до суду були сформульовані «Нафтогазом» на початку 2015 року.
Як бачимо, дві вимоги «Нафтогазу» залишаються без реакції суду – це переглянути ціну в бік зниження за 2010–2015 роки та отримати виплату від «Газпрому» компенсації в розмірі $17,9 млрд (станом на початок 2017 року).
Скасування «бери або плати» – напівперемога. Також залишається під питанням скасування умови «бери або плати», оскільки в контракті від 2009 року початковим був обсяг 52 млрд куб. м. Тобто яким буде тепер початковий обсяг контракту – незрозуміло. Але і скасувати таку норму контракту суд не може, оскільки втрачається суть і завдання контракту між продавцем газу і покупцем.
Перемога щодо «реекспорту» вже не має практичного змісту. Питання реекспорту газу для «Нафтогазу» може бути важким у реалізації. Адже потрібно буде не лише придбати газ дешевше, ніж «Газпром» продасть його європейцям (наприклад, Польща, Угорщина, Чехія, Австрія тощо), а й знайти ринок збуту для цього газу.
У сухому залишку «Нафтогаз» винен «Газпрому» понад $1 млрд. Співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, коментуючи на своїй сторінці у Facebook рішення Стокгольмського арбітражу, спробував розрахувати приблизні суми платежів сторін. «Оскільки ретроактивне коригування ціни не зачіпає 2013 рік, «Нафтогазу», мабуть, доведеться доплатити «Газпрому» близько $550 млн за газ, поставлений у листопаді–грудні.
Це різниця між контрактною ціною і «компромісною» у $268 за тисячу кубометрів, за якою «Нафтогаз» сплатив ці обсяги наприкінці 2014 року в рамках «зимового пакета» (домовленість Москви, Києва і Єврокомісії). Залишаються і оплачені за тією ж ціною обсяги, поставлені у квітні–травні 2014 року, з цін реверсу в ІІІ кварталі 2014 року «Нафтогаз» повинен доплатити близько $518 млн. А за період з IV кварталу 2014 року до жовтня 2015 року вже російська компанія повинна повернути «Нафтогазу» близько $44 млн», – зазначає експерт.
Політики використовують загальні формулювання у піар-цілях. Зрештою, закономірно, що попереднє окреме рішення є більш узагальненим. На цьому тлі певним чином дивує реакція багатьох чиновників України, які впевнено називають це рішення арбітражу успіхом чи перемогою України. Перефразовуючи американську приказку, можна сказати: якщо результат Стокгольму дійсно успішний, то нехай тепер «Нафтогаз» назве обсяг мільярдів доларів, які «Газпром» має сплатити Україні.
У юристів-міжнародників виникає логічне питання: як можна, не побачивши повне рішення арбітражу та не володіючи тонкощами юридичної договірної бази у газовій європейській практиці, оцінити остаточну вигоду рішення для держави чи «Нафтогазу»? Також доводиться чути порівняння із судовим позовом України проти Росії у Міжнародному суді ООН у Гаазі. Адже, як виявилося під час розгляду справи, і Росія «не є агресором», і російських військових «немає на Донбасі».
Реакція офіційної української влади. Президент Петро Порошенко також не залишився осторонь чергової перемоги: «Це принцип («бери або плати»), нав’язаний Україні Росією і безвідповідально прийнятий українськими переговірниками в 2009 році. Завдяки йому мільйони українців були пограбовані на мільярди доларів. Це – важливий крок на шляху до енергетичної безпеки. Москва вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску та шантажу. Для України це надзвичайно важливе рішення, оскільки суперечності між «Нафтогазом» та «Газпромом» уперше врегульовуються у цивілізований юридичний спосіб». Як додає прес-служба президента, Петро Порошенко також підкреслив, що рішення трибуналу надає право «Нафтогазу» вимагати зниження ціни на газ по контракту з «Газпромом» відповідно до умов ринку. Таким чином, вартість газу визначатиметься не Кремлем, а виключно прозорим та вільним ринком.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман спробував оцінити хоча б якусь вигоду від рішення: «Нафтогаз» отримав окреме рішення Стокгольмського трибуналу – вимоги «Газпрому» про застосування формули «бери або плати» повністю відхилені! Якби вимога «Газпрому» була б задоволена, збитки від зрадницької позиції тодішнього керівництва держави склали б понад 45 мільярдів доларів».
Водночас заяви політиків не допоможуть дійсній перемозі «Нафтогазу» над «Газпромом» у суді Стокгольма. Як кажуть, сміється той, хто сміється останнім, а тому потрібно дочекатися остаточно рішення. А також пам’ятати, що договір «Нафтогазу» і «Газпрому» діятиме ще лише 2,5 року, а потім потрібно буде або укладати новий, або відмовлятися від співпраці.
Стан взаємних претензій:
Станом на початок квітня 2017 року взаємні претензії «Газпрому» і «Нафтогазу» за договором купівлі-продажу газу з урахуванням штрафів і відсотків становили близько $45,7 млрд і $17,9 млрд відповідно. Фінансові претензії «Нафтогазу» за контрактом включають у себе відшкодування переплати за газ ($17,9 млрд), претензії «Газпрому» – неоплачені рахунки в частині спірної ціни за листопад 2013 – травень 2014 року ($2,9 млрд) і оплату непоставленого газу по вимогу «бери або плати» ($42,8 млрд). Згідно претензій щодо контракту про транзит газу, то «Нафтогаз» вимагає у Стокгольмі $12,3 млрд за недопоставку та недоплату газу протягом 2009–2016 років.