Q&A: як і навіщо створюються інвестиційні фонди на Кайманових островах
Наскільки це вигідно українському бізнесу
Як писав Mind, фінансова група «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) повідомила про намір залучити близько $200 млн у власний фонд, який спеціалізуватиметься на роботі з проблемними активами. Фонд було створено на Кайманових островах терміном на сім років. Mind поцікавився у юристів, чому саме цій юрисдикції надають перевагу дедалі більше українських компаній, та які можливості пропонують Каймани великим підприємцям.
Лана Голян,
партнер практики міжнародного бізнес-адміністрування Juscutum:
Для чого створюються подібні фонди? Фонд – це інструмент управління фінансовими потоками. Найпопулярніші юрисдикції для заснування фонду – Люксембург та Каймани. Причому Люксембург частіше вибирають для здійснення інвестиційної діяльності в Європі поціновувачі романо-германської правової системи. А Кайманам віддають перевагу любителі офшорів і американської валюти. І оскільки Кайманові острови – це британо-залежна територія, то, відповідно, вона успадковує англійську правову систему загального права, що також є великою перевагою.
Які структури краще створювати під юрисдикцією Кайманових островів? Законодавство Кайманових островів націлене більше на залучення інституціональних інвесторів, ніж приватних. Так, відкриті фонди, в яких інвестори можуть добровільно викуповувати частки, відомі як взаємні фонди, відповідно до закону про взаємні фонди (Mutual Funds Regulation, 2015 Revision) регулюються державним органом CIMA (Cayman Islands Monetary Authority). Водночас закриті фонди, тобто фонди, в яких частки участі не можуть бути вільно куплені широким колом інвесторів, не підлягають регулюванню держорганом CIMA (відповідно до закону про взаємні фонди). Тому досить складно сказати, скільки закритих фондів зареєстровано на Кайманах, на відміну від відкритих (у 2015 році їх налічувалося біля 12 000).
Як зареєструвати інвестиційний фонд на Кайманах? Фонди підлягають обов'язковій реєстрації в CIMA, якщо акціонерів понад 15 або якщо більшістю вони можуть призначати або звільняти директорів фонду. Мінімальна інвестиція в реєстрований фонд становить $100 000 на кожного інвестора (якщо тільки фонд не розміщує свої акції на біржі). Обов'язковим є подання звітності (протягом шести місяців), затвердженої сертифікованим CIMA аудитором. Якщо фонд понад 51% інвестицій здійснює через інші фонди, то він має статус майстер-фонду (Master Fund) і відповідне регулювання.
Які різновиди фондів можна зареєструвати та яким є права і обов’язки засновників? Фонди на Кайманових островах можуть існувати в різній організаційно-правовій формі – це, мабуть, основна їхня перевага, яка дає універсальність і гнучкість.
Форми реєстрації фондів:
Звільнена компанія (exempted company) реєструється відповідно до закону про компанії Кайманових островів і веде свою діяльність переважно за межами країни реєстрації (офшорний принцип). Відповідальність акціонерів за боргами компанії – обмежена, тоді як директори компанії несуть персональну відповідальність у разі посадових порушень (breach of duty). Кількість акціонерів не обмежується законодавством, що дозволяє залучати безліч інвесторів.
При цьому на практиці існують деякі правила розподілу акцій. Так, інвестиційний менеджер зазвичай володіє акціями з правом голосу і без права участі в прибутку (voting non-participating management shares). Акції з правом участі в прибутку (participating shares) передаються до благодійного трасту або юридичним радникам. Неголосуючі акції з правом участі в прибутку (non-voting participating shares) розподіляються між інвесторами. Компанія може випускати різні класи акцій, щоб адаптуватися до потреб інвесторів. Оскільки компанія не підлягає оподаткування на Кайманах (офшорний принцип), така структура може акумулювати доходи на корпоративному рівні. Для страховки перед змінами законодавства в майбутньому компанія може отримати Сертифікат про податкове звільнення (Tax Exemption Certificate), що підтверджує звільнення на період до 20 років від дати отримання.
Компанія з розділеними активами (Segregated Portfolio Company, або SPC) – це окремий випадок звільненої компанії, коли компанія припускає розділяти напрямки інвестування активів і зобов'язань між відповідними акціонерами або кредиторами. Такий поділ захищає інвесторів одного сегмента від збитків, які виникають в іншому сегменті інвестування. Структура випуску акцій SPC така сама, як і у звільненої компанії: керуючі акції належать інвестиційному менеджеру, а часткові (participating) акції випускаються і розподіляються відповідно до сегментів інвестицій.
Основні переваги SPC полягають у відсутності наскрізної відповідальності між окремими сегментами інвестування, і відповідно меншому ризику для інвесторів. При цьому фонд існує як єдина компанія. Для виділення нового сегмента інвестування досить рішення ради (Board Resolution) компанії. І якщо компанія регулюється CIMA, то немає необхідності отримувати ліцензії на кожен сегмент інвестування.
Звільнені партнерства (Exempted Limited Partnership) не є окремою юридичною особою в розумінні закону. І як наслідок, усі договори укладаються з генеральним партером, що діє від імені партнерства. У разі визнання партнерства неспроможним, генеральний партнер несе відповідальність за всіма зобов'язаннями партнерства. Американські інвестори надають перевагу саме такій структурі, оскільки вона є податково-прозорою для цілей оподаткування. Найчастіше партнерства використовуються для приватних капітальних інвестицій (private equity funds).
Згідно із законодавством, компанія повинна мати мінімум двох директорів (будь-якої національності та резидентності), які зобов'язані проводити збори не рідше двох разів на рік. Для регульованих фондів директори мають відповідати критеріям (the directors registration and licensing law, 2014 р.) І лише наявність локального аудитора є обов'язковою для всіх типів фондів.
Фондам на Кайманах віддають перевагу, оскільки вони: універсальні – можна вибрати найбільш прийнятну організаційну структуру; прості в управлінні – директори можуть бути не тільки локальними; мають обмежену відповідальність – директор, генеральний партнер або трасти; обмеження щодо діяльності встановлюються виключно внутрішніми корпоративними документами. Найчастіше для міжнародних інвестицій використовуються фонди з розділеними портфелями.
Ярослав Абрамов,
незалежний юрист:
Чому саме Каймани? Кайманові острови – це одна з так званих «британських залежних територій», відповідно, там повною мірою діє англійське право з усіма наслідками. Для бізнесу до недавнього часу це означало можливість створювати класичні анонімні компанії, зареєстровані на номінальних акціонерів, і не розкривати інформацію ані про структуру власності, ані про фінансовий стан. Ситуація дещо змінилася навесні 2017 року, і тепер Каймани в повній мірі виконують вимоги BEPS, про що повідомляла ОЕСР.
Як на цій юрисдикції позначилися нововведення світового законодавства по боротьбі з відмиванням коштів? Вперше зареєстрованим юридичним особам варто чекати втрату анонімності – заявлений перехідний період до введення «прозорості» закінчиться до середини 2018 року, після чого всі структури UBO (кінцевих бенефіціарів) будуть публічно доступні. Перша інформація про них могла з'явитися вже з червня 2017 року. Паралельно було створено і законодавство про «нові» LLC, які зобов'язані вести реєстр і надавати звітність.
У той же час, на структури, що існували раніше і які відрізняються від компаній (трастові структури і фонди) вимога щодо прозорості поширюватиметься лише в тій мірі, в якій вона не суперечить закону. Наприклад, класичні трастові угоди (відмінні від номінального володіння) втратити силу не можуть. Так само не відбудеться автоматичної зміни правового режиму у «старих» фондів, які могли існувати без бенефіціара (до моменту першого розподілу прибутку).
Якими є особливості взаємодії кайманських компаній з українським бізнесом? Кайманові острови, як і раніше, залишаються безподатковою юрисдикцією, що, крім суто бухгалтерських наслідків, також означає і неможливість підтвердження резидентності для компаній, що здійснюють бізнес за межами островів. У контексті законодавчого поля України компанія, зареєстрована на Кайманових островах, потрапляє під дію як «офшорного» розпорядження КМУ від 2011 року, так і розпорядження в порядку ст. 39 Податкового кодексу України від 2015 року. Відповідно, незважаючи на позицію ОЕСР, привабливість будь-якої структури – класичної компанії, інвестиційного фонду або іншого утворення – зареєстрованої на Кайманових островах, в контексті ведення бізнесу з Україною є вкрай низькою.