ICU виходить на ринок проблемних активів

Наприкінці минулого тижня керуючий директор фінансової групи ICU Макар Пасенюк повідомив, що планує залучити до $200 млн у фонд, заснований на Кайманових островах, який займатиметься проблемними активами. Називатиметься нова структура Ukraine Recovery Fund.

Ідея фонду зводиться до того, що ICU купуватиме борги і працюватиме з позичальниками щодо реструктуризації їхньої заборгованості. Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФЛ) продовжить продавати активи, а отже знайдуться позичальники, які будуть зацікавлені в тому, щоб знизити боргове навантаження, провівши можливу рекапіталізацію.

Пасенюк зазначив, що подібна реструктуризація боргів може проходити у формі або докапіталізації, або списання боргів, або шляхом обміну на акціонерний капітал. До того ж компанія розглядатиме для покупки проблемні активи не тільки у Фонді гарантування вкладів, а й у працюючих банків з українським та іноземним капіталом. «Фонд створений, збір коштів проходить успішно. Ми хочемо підняти близько $200 млн, щоб цю стратегію реалізовувати», – додав Пасенюк.

Чиї кошти хочуть залучити до Фонду, у компанії не повідомили. Проте зазначили, що вели переговори з міжнародними інвесторами. На ринку ж вважають, що окрім зовнішніх інвесторів, Фонд може залучити кошти фізосіб з України.

«Ідея фонду – саме в тому, щоб залучити кошти зарубіжних інвесторів. З огляду на те, що фонд зареєстрований за кордоном, розрахований він також на «зовнішні» кошти. Поки що важко сказати, чи будуть це фізичні особи, компанії, банки або інші фонди. Але цілком можна припустити, що частина коштів може належати нашим громадянам або тим, хто раніше був громадянином України, оскільки саме для них інвестиції в боргові зобов'язання позичальників всередині країни найбільш зрозумілі і передбачувані. Так само як і макроекономічна ситуація в країні», – вважає фінансовий експерт Павло Крапівін.

Варто зазначити, що для українського ринку проблемних активів заявлена сума є досить суттєвою. Протягом останніх років Фонд гарантування вкладів за рік міг продавати «проблемки» на суму приблизно від 1,5 до 3,5 млрд грн. Тобто якщо ICU цього року витратить подібну суму на купівлю у Фонду гарантування, то це буде рекорд з продажу проблемних активів.

Більш того, створення Фонду співпало у часі з остаточним реформуванням системи продажів у самому Фонді. Тепер ФГВ збирається продавати активи за системою аукціонів, починаючи торги за актив від номіналу і знижуючи ціну на 10% під час кожних наступних торгів. У Фонді гарантування вже заявили, що подібна система дозволить виставити на продаж усі активи вже цьогоріч.

Опитані Mind експерти сподіваються, що створення такого фонду з викупу проблемних активів може позитивно вплинути на роботу ФГВ. Оскільки ймовірність того, що борги певної компанії перейдуть у розпорядження структури, наближеної до влади або міцної ФПГ, зазвичай стимулюють позичальників до стараннішого обслуговування кредитів. Адже виникає висока ймовірність того, що в іншому випадку їхні активи потраплять під примусове стягнення.

А якщо ж позичальники дійсно не можуть витримати боргового навантаження, тоді передбачений запуск інших сценаріїв. «Можливі варіанти дофінансування проектів, входження в капітал таких позичальників, технічна і консультаційна допомога тощо. Але основними інструментами все одно буде примусове стягнення (не тільки застав, а й інших активів позичальників, поручителів), можливе переслідування в кримінальній площині посадових осіб і власників, реструктуризація, яка може включати збільшення термінів кредиту, списання частини заборгованості, зниження процентної ставки, зміну валюти кредитування тощо», – каже Крапівін.

Експерти також вважають, що специфіка ринкової позиції ICU у більшості випадків зможе гарантувати Групі успішність усіх перелічених вище варіантів. Адже, за їхніми словами,  близькість до влади є чи не ключовим фактором у роботі з проблемними активами. «Фактично єдиний selling point компанії ICU, який сама компанія може продавати стороннім інвесторам (у разі якщо такі взагалі будуть або можуть бути) – це близькість до влади. Решта речей – це просто антураж, який супроводжує подібні проекти. З огляду на систему влади в країні у пострадянський період, при кожній владі були і є такі компанії, які, маючи  особливо тісні стосунки із владою, продавали цей «актив», – каже фінансовий аналітик Іван Угляниця.

За його словами, робота з великими проблемними активами (боргами тощо) є доволі специфічним напрямком в Україні, зокрема з причини повної відсутності системи правосуддя та надзвичайної корумпованості правоохоронних органів, прокуратури та суддівської системи.

«Тобто сам колекшен у секторі великих активів – це доволі затратний бізнес із непевним результатом, що довели дефолти більше ніж половини банківської системи та надзвичайні збитки в тих банках, які змогли не потонути за цей час. Очевидно, що саме в цьому питанні ICU і намагатиметься «продавати» цей проект. Якщо, звичайно, там узагалі передбачаються сторонні інвестори, і це не суто технічний проект під вже заздалегідь відомих місцевих «інвесторів» від влади, який просто покликаний оформити певні домовленості. 

Потенційно, маючи на своєму боці силовий ресурс або близькість до такого ресурсу, компанія може показати інвестору, що вартість колекшену буде значно меншою та матиме більш прогнозований результат, ніж за інших рівних умов», – констатує Угляниця.