FinTech в Україні: як йому «обійти» банки та на чому заробляти
Трансформація банківського сектора в країні сформувала значний потенціал для розвитку цієї індустрії – USAID
«Фінансовий сектор був фактично побудований на банківському бізнесі. Але те, що сталося в банківському секторі, – трансформація: 50% банків вже не існує. І це вплинуло як на довіру до банків населення, так і на те, що 50% [коштів] населення поза банками. Тобто у них немає можливості користуватися фінансовими послугами», – сказав Ростислав Дюк у середу в Києві під час конференції FinTech Ukraine 2017, організованої компанією BankOnline.
«Це унікальна можливість для вас [представників FinTech-компаній] масштабувати бізнес: банків там немає, це блакитний океан і 50% населення, що готові користуватися вашими послугами», – додав він.
За словами Дюка, USAID проводить дослідження компаній сектора для того, щоб мати уявлення щодо профілів галузі: реалізація проекту направлена на спрощення залучення інвестицій. «Україна має надзвичайно великий потенціал зростання, як з боку клієнтської бази <...> так і з боку обсягу ринку й інвестованих коштів», – підкреслив Дюк.
Говорячи про попередні підсумки дослідження, Дюк повідомив, що 77% українських FinTech-компаній були засновані у 2012–2017 роках: серед засновників компаній банкіри, інженери, IT-фахівці. При цьому 65% компаній фінансуються засновниками, а топ-менеджмент сформований з колишніх співробітників ПриватБанку, ПУМБ, Райффайзен Банку Аваль, Універсал Банку.
У цілому, за його словами, в українському FinTech-секторі вже виявлено понад 100 стартапів різної складності. Щодо команд таких компаній Ростислав Дюк повідомив, що 35% з них мають до 10 співробітників. «Це мобільні групи ідейних людей, які хочуть щось зробити», – зазначив він.
Разом з тим, за його словами, 15% компаній сектора мають персонал до 20 осіб, 8% – до 50 співробітників і лише 7% – понад 90 осіб. 35% компаній не захотіли відкривати інформацію про персонал.
Згідно з дослідженням, 73% FinTech-компаній створюють сервіси для масового сегмента, 19% – для середнього та малого бізнесу, 8% – інші: 38,5% всіх сервісів – в напрямку платежів та грошових переказів, 19% – кредитування та мікрокредитування для Р2Р, В2С, Р2В.
В основному FinTech-компанії спираються на бізнес-модель транзакційних комісій (понад 70%), але є також Freemium і сервіси за підпискою.
При цьому, згідно з проведеними вимірами, найактивніші партнери – Таскомбанк, Альфа Банк, ПУМБ, VISA, MasterCard.
За даними Дюка, фінансування актуально для більшості компаній з метою масштабування маркетингу та IT.
Серед гарячих тем українського FinTech-сектора Дюк назвав Digital Banking, автоматизацію, біометричну ідентифікацію, Machine Learning, AI, прогнозування і моделювання, смартконтракти, Blockchain, bots, Big Data, оцифровування реєстрів.
Разом з тим до «холодних тем» він відніс електронні гаманці, мобільні додатки, операції з готівкою, мобільні технології, платіжні карти, інтернет-acquiring.
Основними труднощами в розвитку учасники ринку називають регуляторні обмеження, відсутність прозорих умов ведення бізнесу та конкуренції, відсутність держпідтримки інноваційних проектів, пошук партнерів та інвесторів, а також небажання традиційних гравців ринку змінюватися і автоматизувати процеси.
Як повідомив Ростислав Дюк, остаточно дослідження буде завершено в грудні цього року: за його підсумками буде створений перший всеукраїнський FinTech-каталог. У зв'язку з цим він відзначив хороший діалог з Нацбанком щодо FinTec-сектора: регулятор готовий як чути, так і змінювати регулятивне поле.
Повна презентація керівника напряму Digital Finance проекту USAID